Прояв девіантної поведінки серед підлітків
План
1. Специфіка формування ідентичності в підлітково-юнацькому віці.
2. Наркоманія і алкоголізм як форма прояву девіантної поведінки дітей:
2.1. Причини і наслідки дитячої наркоманії і алкоголізму.
2.2. Наркотики і алкоголь як показник неблагополучної сім’ї. Наркотики як засіб самоствердження. Алкоголь як реклама.
2.3. Наркотики і алкоголь як час проведення молоді.
2.4. Наркотики і алкоголь як компенсація психічних відхилень від норми.
2.5. Наслідки наркоманії і алкоголізму.
3. Література.
4. Додатки.
1. Специфіка формування ідентичності в підлітково-юнацькому віці
В соціально-психологічних досліджень для пояснення девіації в поведінці людини використовуються різноманітні визначення: деліквентна поведінка, девіантна, асоціальна поведінка т. ін.
Нормальна поведінка (адекватна, адаптована) полягає у взаємодії мікросоціумом, адекватна відповідна потребам і можливостям його розвитку і соціалізації. Звідси і девіаційна поведінка може бути схарактеризована як взаємодія людини з мікросоціумом, яка порушує його розвиток і соціалізацію внаслідок відсутності адекватних особливостей його індивідуальності і як проявляються в поведінковій протидії встановленим нормам.
В девіації виділяються такі форми поведінки: девіантна, деліквентна і кримінальна.
Девіантна поведінка – одна із видів відхилень в поведінці, пов’язана з порушенням відповідних віку соціальних норм і правил поведінки, характеру для мікросоціальних відношень і малих соціальних груп. Цей тип поведінки можна назвати антидисциплінованим. Типовими правилами девіантної поведінки в ситуації обумовлені підліткові реакції, такі як: демонстрація, агресія, визов, відхилення від навчання, втечі з дому, алкоголізм, наркоманія, антисуспільні дії сексуального характеру, суїциди.
Розрізняють позитивну і негативну девіації.
Позитивна девіація – це незвичайна, дивна поведінка, яка не викликає несхвалення серед людей. Це є героїчні дії, самопожертва, велике співчуття і т.д.
Негативна девіація, навпаки, представляє поведінкові відхилення, які викликають несхвалення і засудження серед людей. Це тероризм, вандалізм, крадіжки, зрада, погане відношення з тваринами і т.д.
Негативні форми девіації являються патологією: п’янство і алкоголізм, токсикоманія і наркоманія, проституція, суїцид, правопорушення. Вони дезорганізовують систему, підривають її основи і наносять шкоду, в першу чергу, особистості самого підлітка.
Таким чином, формування негативних ідентичностей (відповідностей) в підлітково-юнацькому віці – реальний факт, який потребує уваги із сторони здорових сил суспільства.
2. Наркоманія і алкоголізм як форма прояву девіантної поведінки дітей
2.1. Причини і наслідки дитячої наркоманії і алкоголізму
До проблеми дитячої наркоманії і алкоголізму звертаються медики, педагоги, психологи. Завдяки їх дослідженням встановлені причини підліткової наркоманії і алкоголізму: особливості характеру (мікрорівень); психічні і фізичні розлади організму (мезорівень); соціально-культурний вплив на їх особистість (макрорівень). Залежно від віку дитини, причини різноманітні. Але помітна тенденція змін і ускладнення цих причин внаслідок підростання дитини: проходить поступове становлення особистості, утверджуються життєві позиції, відчувається соціальна несправедливість, виникає розчарування в людях. Дитина переживає загибель життєвих інтересів, страх перед майбутнім. В результаті чого він отримує в наркотиках «криве дзеркало», в якому відображаються асоціальні цінності, сміливість і впевненість в собі.
Перший період – раннє дитинство, наркоманія і алкоголізм носять неусвідомлений характер. Причини: п’яне зачаття, вживання наркотиків чи алкоголю в період вагітності, неграмотність лікарів. Наслідками є епілепсія, слабоумство, аномалії фізичного розвитку, мозкові дисфункції плоду, аномалії психічного розвитку.
Другий період – дошкільний і молодший шкільний вік. Причинами є: пед. неграмотність батьків і сімейні наркотичні і алкогольні традиції. Це веде до алкогольного отруєння організму і формуванню інтересу до алкоголю.
Третій період – підлітковий і юнацькій вік. Головними причинами можна назвати: неблагополуччя сім’ї, самоствердження, позитивна реклама в засобах масової інформації, незайнятість вільного часу, відсутність знань про наслідки наркоманії і алкоголю, психічні особливості особистості. Наслідки: формування привичок до наркотиків і алкоголю, вироблення стереотипів наркотиків і алкоголю, виконання протиправних дій в стані наркотичного сп’яніння, використання наркотиків і алкоголю в якості допінгу, звільнення від психічних проблем, наркотична і алкогольна залежність.
2.2. Наркотики і алкоголь як показник неблагополучної сім’ї. Наркотики як засіб самоствердження. Алкоголь як реклама.
Виділяють декілька типів сімей, в який дитина починає вживати наркотики і алкогольні напої.
Конфліктні сім’ї. Відносини створюються за типом суперництва, ізоляції. Члени сім’ї приписують один одному негативні якості і наміри. Тоді діти починають вживати наркотики або протестувати. При пасивному протесті дитина замикається в собі. В активному процесі діти йдуть з дому, крадуть, б’ються.
Десоціалізовані сім’ї. Характерні низьким матеріальним рівнем, санітарною запущеністю, антисоціальним образом життя.
Такі сім’ї формують у дитини агресивне відношення до світу. У нього формується потреба приховувати наркотичну і алкогольну залежність своєї сім’ї. Він переживає свою неповноцінність. Тому соціально ізолює себе. Дитина не бачить відповідності між тим, що говорять і що робиться в його сім’ї. В неї формується відчуття вини і занижена самооцінка.
У дітей і підлітків в неблагополучних сім’ях не розвинута культура спілкування. Відсутність духовної близькості з родичами і контакти з підлітками із благополучних сімей, некомунікабельність приводять до пошуку вуличної компанії, де й починається вживання наркотиків і алкоголю.
Вживання алкоголю вважається символом мужності і заможності. Вони духовно обмежують. Невміння правильно проявити себе в шкільному колективі обумовлює часте вживання підлітками наркотиків заради самоствердження в вуличній компанії. Вся справа в засобах самоствердження. Відсутність у підлітків навиків корисної діяльності і інтересу до неї приводить його до вживання наркотиків і алкоголю як до форми самоствердження.
Привабливість для підлітків наркотиків і алкоголю поглиблюється популяризацією вживання їх в кіно, тел. передачах, рекламах. Приклади п’ющих телегероїв, які в основному грають позитивні ролі, - найбільш дійова форма залучення підлітків в п’янство.
2.3. Наркотики і алкоголь як час проведення молоді
Збираючись в компанії, підлітки, як правило, починають вживати алкоголь або наркотики.
Коло активного соціального життя обмежується проблемами і інтересами компанії, в якій іноді можна зустріти людей, раніше суджених, які стоять на обліку в інспекції по справах неповнолітніх. Новий член такого мікроколективу повинен пройти обов’язкову програму, починаючи з хуліганських дій в стані наркотичного сп’яніння і закінчуючи складними правопорушеннями.
До вживання наркотиків схильні такі типи підліткової групи:
1)територіальні групи, за кінцем навчання і проживання. Алкоголь, дешеві наркотики.
2)деліквентні і кримінальні групи. В них дуже висока роль лідера, чітко представлена ієрархічна структура. Вони небагаточисленні і стараються втягувати до себе інших, схильних до вживання наркотиками. Спочатку їм дають наркотики безкоштовно. Лідером в таких групах є повнолітній наркоман «зі стажем», якого називають «вчителем». Інші ролі: «шустрила» шукає наркотики, «гонець» приносить наркотики, «кролик» є «испытательным полигоном» для нових наркотиків, отримує наркотик безплатно.
3)Другими видами груп є:
-«панки» - агресивні групи, вживають алкоголь;
-«хіппі», розглядають наркотики як невід’ємний атрибут своєї субкультури;
-«металісти»;
-«поппєри» - вільні групи, здатні до вживання аліполу, гашишу, різних таблеток;
-«мажори» - групи підлітків із дуже заможних сімей, вживають дорогі алкогольні напої, гашиш, кокаїн, крек;
-«фанати» - вживають все і в великих кількостях.
Отже, вживання наркотиків в референтних групах є необхідним атрибутом проведення часу і стає мало не головним сенсом життя.