Особливості зорово-просторових уявлень у дітей з тяжкими порушеннями мовлення, напрями та прийоми їх формування

ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблема орієнтування в просторі й фор­мування правильних зорово-просторових уявлень і понять у дітей дошкільного віку з тяжкими порушенням мовленнєвого розвитку (далі - ТПМ) є однією з актуальних у галузі спеціальної пси­хології і педагогіки, оскільки орієнтування в просторі лежить в основі пізнавальної діяль­ності людини.

Специфічні особливості розвитку мов­леннєвої сфери у дітей з ТПМ обумовлюють і специфіку формування когнітивної сфери, що включає зорово-просторові уявлення. У досліджен­нях Б. Ананьєва, І. Каплунович, Г. Люблін­ської, А. Семенович, Т. Філічової зверта­ється увага на те, що володіння зорово-просторови­ми уявленнями визначає можливості дитини в когнітивній та мовленнєвій діяльності, а також є важливим чинником сенсорної інтег­рації, які адаптують дитину до навколишньої дійсності. У зв’язку з цим формування зорово-прос­торових уявлень розглядається як пріоритет­не завдання пізнавального розвитку дітей дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення.

Аналітичний огляд літератури з пробле­ми мовленнєвого і когнітивного розвитку дітей з ТПМ показав, що сформованість зорово-прос­торових уявлень у дошкільників з ТПМ ви­вчалась у зв’язку з дослідженням граматичного ладу мови (Е. Афанасьєва, Л. Ковригіна, Н. Рудакова та ін.), готовності дітей з ТПМ до навчання в школі (Т. Ахутіна, А. Лагутіна, Н. Новгородська та ін.), готовності до навчан­ня математики (Л. Обухова, Л. Томме). Дослі­дники відзначають, що однотипність мовлен­нєвої і немовленнєвої симптоматики у дітей з тяжкими порушеннями мовлення викликана несформованістю зорово-просторо­вих уявлень, як і самі ці уявлення, має стій­кий характер.

Аналіз літературних даних дає підставу стверджувати, що, незважаючи на інтерес до проблеми, на наявність різноманітних науко­вих досліджень і методичних розробок, що торкаються досліджуваної нами проблеми, до теперішнього часу не склалося цілісного бачення проблеми формування зорово-просторових уявлень у дітей із тяжкими порушеннями мовлення.

Об’єкт дослідження – зорово-просторові уявлення дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

Предмет дослідження – особливості формування зорово-просторових уявлень у дітей з ТПМ та методики з подолання цього порушення.

Мета курсової роботи – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити напрями та прийоми формування зорово-просторо­вих уявлень у дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- проаналізувати психолого-педагогічну та спеціальну методичну літературу з проблеми дослідження;

- дослідити розвиток зорово-просторових уявлень в онтогенезі;

- розкрити особливості просторових уявлень у дітей старшого дошкільного віку із порушенням мовленнєвого розвитку;

- провести експериментальне дослідження просторових уявлень у дітей із ТПМ та розробити напрями та прийоми їх формування.

Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження: теоретичні - вивчення і теоретичний аналіз наукової, психолого-педагогічної та спеціальної методичної літератури; класифікація і систематизація теоретичних даних; узагальнення і відбір необхідної інформації з проблеми дослідження; емпіричні - спостереження, психолого-педагогічний експеримент; бесіда з вихова­телем; спеціальні методики для оцінки просторових уявлень.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.