Аналіз рівня розвитку пізнавальної активності дошкільників

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Поняття«пізнавальна активність» у психолого-педагогічній літератур

1.2. Сутність та чинники формування пізнавальної активності дошкільнят

1.3. Особливості розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного вікуРОЗДІЛ II. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ЗАНЯТТЯХ

2.1. Діагностика рівня пізнавальної активності дітей дошкільного віку

2.2. Реалізація заняття як засіб розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного вікуBИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Таким чином, протягом місяця з експериментальною групою дітей, крім програмних занять було проведено 10 занять, спрямованих на розвиток пізнавальної активності. Всі інші параметри, що визначають життя дітей у дитячому садку (програмні заняття, режимні моменти і пр.) в експериментальній та контрольній групі були однакові.

Можна описати деякі зміни, що відбуваються у поведінці дітей за час проведення формують занять. На початку діти не виявляли особливого інтересу до пропонованого матеріалу і пошуку різних способів поводження з нею. Пропоновані дітьми варіанти були досить одноманітні і не численні. Заняття закінчувалися досить швидко (15-20 хвилин). У середині формуючого експерименту зацікавленість дітей у пропонованому ним матеріалі значно зросла, вони прагнули знайти різноманітні способи використання пропонованого їм матеріалу, хоча це їм не завжди вдавалося. У дітей з'явилися спроби розширити пропоновану їм ситуацію. В кінці формують занять поведінка дітей суттєво змінилося. Вони прагнули знайти різні способи використання пропонованого їм матеріалу і часто знаходили дуже цікаві. За рахунок зацікавленості дітей час занять істотно подовжився (30 - 40 хвилин).

Після проведення формуючого експерименту було проведено контрольне обстеження дітей експериментальної та контрольної груп. Отримані дані показали, що рівень показників пізнавальної активності у дітей експериментальної та контрольної груп після проведення формують занять став різним. Рівень розвитку показників у дітей експериментальної групи став значно вищим, ніж у дітей контрольної групи, з якими не проводилося спеціальних занять.

Порівняння результатів рівня розвитку пізнавальної активності відносно когнітивного критерію (пізнавальних питань, емоційна залученість дитини у діяльність) пізнавальної активності всередині кожної групи дітей, до проведення формуючого експерименту і після проведення формуючого експерименту, дозволяє зробити наступні висновки. У контрольній групі, де не проводилося спеціальних занять не відбулося значних змін у рівні розвитку пізнавальної активності: кількість дітей з низьким з 30% дітей (6 чол.) До 29% дітей (3 чол.), Кількість дітей із середнім рівнем збільшилася з 66 % дітей (13 чол.) до 80% дітей (12 чол.), кількість дітей з високим рівнем розвитку змістовного показника пізнавальної активності залишилося незмінним - 10% дітей (2 чол.).

В експериментальній групі (де поряд із звичайними заняттями, проводилися заняття спрямовані на розвиток пізнавальної активності) відбулися суттєві зміни у рівні розвитку когнітивної сфери пізнавальної активності. Низький рівень розвитку пізнавальної активності з 25% дітей (5 чол.) Зменшився до 1 чол. дітей (5%), середній рівень зменшився з 65% дітей (13 чол.) до 35% дітей (7 чол.), в той же час високий рівень розвитку пізнавальної активності зріс з 10% дітей (2 чол.) до 60% дітей (12 чол.).

Порівняння результатів рівня розвитку мотиваційної сфери пізнавальної активності, до проведення формуючого експерименту і після проведення формуючого експерименту, дозволяє зробити наступні висновки. У контрольній групі, де не проводилося спеціальних занять не відбулося значних змін у рівні розвитку пізнавальної активності: кількість дітей з низьким з 49% дітей (6 чол.) До 39% дітей (3 чол.), Кількість дітей із середнім рівнем збільшилася з 31 % дітей (13 чол.) до 41% дітей (12 чол.), кількість дітей з високим рівнем розвитку змістовного показника пізнавальної активності залишилося незмінним - 20% дітей (2 чол.).

В експериментальній групі (де поряд із звичайними заняттями, проводилися заняття спрямовані на розвиток пізнавальної активності) відбулися суттєві зміни у рівні розвитку мотиваційної сфери пізнавальної активності. Низький рівень розвитку пізнавальної активності з 44% дітей (5 чол.) Зменшився до 1 чол. дітей (7%), середній рівень з 33% дітей (13 чол.) до 57% дітей (7 чол.), в той же час високий рівень розвитку пізнавальної активності зріс з 23% дітей (2 чол.) до 36% дітей (12 чол.).

Порівняння результатів рівня розвитку пізнавальної активності щодо емоційно-вольової сфери пізнавальної активності всередині кожної групи дітей, до проведення формуючого експерименту і після проведення формуючого експерименту, дозволяє зробити наступні висновки. У контрольній групі, де не проводилося спеціальних занять не відбулося значних змін у рівні розвитку пізнавальної активності: кількість дітей з низьким з 65% дітей (6 чол.) До 22% дітей (3 чол.), Кількість дітей із середнім рівнем збільшилася з 33 % дітей (13 чол.) до 68% дітей (12 чол.), кількість дітей з високим рівнем розвитку емоційно-вольової сфери пізнавальної активності стало 10%.

В експериментальній групі відбулися наступні зміни в рівні розвитку емоційно-вольової сфери пізнавальної активності. Низький рівень розвитку пізнавальної активності з 69% дітей (5 чол.) Зменшився до 1 чол. дітей (15%), середній рівень змінився з 31% дітей (13 чол.) до 45% дітей (7 чол.), в той же час високий рівень розвитку пізнавальної активності виріс до 40%.

Порівняння результатів рівня розвитку пізнавальної активності відносно дієво-практичної сфери пізнавальної активності до проведення формуючого експерименту і після проведення формуючого експерименту, дозволяє зробити наступні висновки. У контрольній групі значних змін у рівні розвитку дієво-практичної сфери пізнавальної активності: кількість дітей з низьким з 32% дітей (6 чол.) До 40% дітей (3 чол.), Кількість дітей із середнім рівнем змінилося з 58% дітей (13 чол.) до 50% дітей (12 чол.), кількість дітей з високим рівнем розвитку змістовного показника пізнавальної активності залишилося незмінним - 10% дітей (2 чол.).

В експериментальній групі відбулися зміни в рівні розвитку дієво-практичної сфери пізнавальної активності. Низький рівень розвитку пізнавальної активності з 25% дітей (5 чол.) Зменшився до 1 чол. дітей (6%), середній рівень зменшився з 53% дітей (13 чол.) до 34% дітей (7 чол.), в той же час високий рівень зріс з 22% дітей (2 чол.) до 70% дітей (12 чол.).

Поряд з цим можна відзначити і деякі психологічні особливості пізнавальної активності, що з'явилися у дітей експериментальної групи після проведення формуючого експерименту. Практично у всіх дітей явно виросла ініціативність у пошуку нових способів поводження з пропонованим об'єктом. У дітей з'явився момент «обмірковування» - коли дитина, в певний момент, вичерпавши свої можливості, не йде з ситуації, не починає повторювати вже зроблені раніше варіанти, а бере «тайм-аут», уважно розглядає кубики і намагається знайти нове рішення. Якщо випадково, в процесі маніпулювання з кубиками, виходив якийсь варіант, якого дитина ще не робив, він зазвичай був їм помічений.

Результати показали, що під час контрольного експерименту діти проявили більше емоційної залученості та ініціативності. В експериментальній групі значно збільшилася кількість питань. Близько половини дітей задали від 2 до 4 питань. Таким чином, сформовані в процесі продуктивної пізнавальної діяльності, пізнавальна активність виявила себе і в образному плані, що вимагає уяви і деякого відриву від безпосередньої ситуації. Отримані зміни пізнавальної активності проявилися і в повсякденних відносинах. Вихователі відзначали, що діти стали більше цікавитися груповими заняттями, стали зібраніші, "подорослішали". У цілому, дослідження показало, що спеціально організоване заняття наповнює пізнавальну діяльність дошкільника особистісним змістом і дозволяє утримати інтерес до цієї діяльності. Проведений експеримент дозволяє зробити висновок, що пізнавальна активність має свою зону найближчого розвитку і формується під впливом вихователя під час проведення заняття.

Таким чином, використовуючи різні форми занять, можна цілеспрямовано розвивати пізнавальну активність у дітей дошкільного віку. Результати діагностики розвитку пізнавальної активності у дітей на констатуючому і контрольному етапах дослідження представлені в таблиці 2.2. (див. Додаток Б).

Дані таблиці вказують на значні позитивні зміни в рівнях розвитку пізнавальної активності в експериментальній групі порівняно з контрольною.

Отже, результати дослідження переконують у значимості організації та проведення занять як засіб розвитку пізнавальної активності дітей. Таким чином, оцінка результатів свідчить про те, що розроблені заняття для розвитку пізнавальної активності дошкільників є ефективними.

Таблиця 2.3.

Розвиток пізнавальної активності за підсумками експерименту

Критерії і показники Констатуючий етап Контрольний етап
пізнавальних питань, емоційна залученість дитини у діяльність) Низький рівень Середній рівень Високий рівень Низький рівень Середній рівень Високий рівень
КГ 30% 65% 5% 29% 66% 5%
ЕК 25% 65% 10% 5% 35% 60%
мотиваційний (створення ситуацій успіху і радості, цілеспрямованість діяльності, її завершеність) Низький рівень Середній рівень Високий рівень Низький рівень Середній рівень Високий рівень
КГ 49% 31% 20% 39% 41% 20%
ЕК 44% 33% 23% 7% 57% 36%
емоційно-вольової (прояв позитивних емоцій у процесі діяльності; тривалість і стійкість інтересу до вирішення пізнавальних завдань) Низький рівень Середній рівень Високий рівень Низький рівень Середній рівень Високий рівень
КГ 65% 33% 2% 22% 68% 10%
ЕК 69% 31% - 15% 45% 40%
дієво-практичний (ініціативність у пізнанні; прояв рівнів пізнавальної діяльності та наполегливості, ступінь ініціативності дитини) Низький рівень Середній рівень Високий рівень Низький рівень Середній рівень Високий рівень
КГ 32% 58% 10% 40% 50% 10%
ЕК 25% 53% 22% 6% 24% 70%

Таким чином, аналіз отриманих результатів достовірно показує, що заняття, розроблені, є ефективним засобом розвитку пізнавальної активності дошкільників. Пізнавальна активність, яку ми розвивали у дітей дошкільного віку, головним чином виявлялася в пізнавальній діяльності, яка пов'язана з цілеспрямованими діями дитини. Формуючись у процесі діяльності, пізнавальна активність в той же час впливає на якість цієї діяльності. Активність тут виступає як засіб і умова досягнення мети. У своїй взаємодії з дітьми під час занять ми враховували, що пізнавальна діяльність включає не тільки процес цілеспрямованого навчання, керованого педагогом, але й самостійне, частіше стихійне набуття дитиною певних знань. 

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 48

Безкоштовна робота

Закрити

Аналіз рівня розвитку пізнавальної активності дошкільників

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.