Фізична і логічна організація системної пам'яті

Зміст

Вступ
1. Архітектура пам’яті ПК.
1.1. Історія розвитку запам’ятовуючих пристроїв ЕОМ.
1.2. Види запам’ятовуючих пристроїв ЕОМ ІV покоління.
1.3. Архітектура оперативної пам’яті ПК
2. Будова та принцип дії інтегральних схем пам’яті.
2.1. Принцип роботи статичної пам’яті.
2.2. Принцип роботи динамічної пам’яті.
2.3. Архітектура мікросхем пам’яті і принципи їх роботи.
3. Використання запам’ятовуючих пристроїв різних типів.
3.1. Типи пам’яті, які випускаються.
3.2. Модулі пам’яті.
3.3. Обслуговування пам’яті.
Література

3.2. Модулі пам’яті.

У більшості сучасних комп'ютерів замість окремих мікросхем пам'яті використовуються модулі SIMM чи DIMM, що представляють собою невеликі плати, що встановлюються в спеціальні роз’єми на системній чи платі платі пам'яті. Окремі мікросхеми так припаяні до плати модуля SIMM чи DIMM, що випаяти і замінити їх практично неможливо. З появою несправності приходиться заміняти весь модуль. Власне кажучи, модуль SIMM чи DIMM можна вважати однією великою мікросхемою.

У IBM РС-сумісних комп'ютерах застосовуються в основному два типи модулів SIMM: 30- контактні (9 розрядів) і 72- контактні (36 розрядів). Перші з них менші за розмірами. Мікросхеми в модулях SIMM можуть встановлюватися як на одній, так і на обох сторонах плати. Використання 30- контактних модулів неефективне, оскільки для заповнення одного банку пам'яті нових 64- розрядних систем потрібно вісім таких модулів.

72-пінові роз’єми SIMM очікує та ж доля, що декількома роками раніш осягла їх 30-пінових попередників: ті вже давно не виробляються. Їм на зміну в 1996 р. прийшов новий роз’єм DIMM з 168 контактами, а зараз з'являється ще роз’єм RIMM. Якщо на SIMM реалізовувалися FPM і EDO RAM, то на DIMM - більш сучасна технологія SDRAM. У системну плату з процесором Pentium модулі SIMM необхідно було вставляти тільки попарно, а DIMM можна вибрати по одному, що зв'язано з розрядністю зовнішньої шини даних процесорів Pentium. Такий спосіб установки надає більше можливостей для варіювання обсягу оперативної пам'яті.

Спочатку материнські плати підтримували обидва роз’єми, але вже досить тривалий час вони комплектуються винятково роз’ємами DIMM. Це пов'язано зі згаданою можливістю встановлювати їх по одному модулю і тим, що SDRAM має велику швидкодію в порівнянні з FPM і EDORAM.

Якщо для FPM і EDO пам'яті вказується час читання першої комірки в ланцюжку (час доступу), то для SDRAM вказується час зчитування наступних комірок. Ланцюжок - кілька послідовних комірок. На зчитування першої комірки іде досить багато часу (60-70 нс) незалежно від типу пам'яті, а от час читання наступних сильно залежить від типу.

Як оперативна пам'ять також використовуються модулі RIMM, SO-DIMM і SO-RIMM. Усі вони мають різну кількість контактів. Модулі SIMM зараз зустрічаються тільки в старих моделях материнських плат, а їм на зміну прийшли 168-контактні DIMM. Модулі SO-DIMM і SO-RIMM, що мають меншу кількість контактів, чим стандартні DIMM і RIMM, широко використовуються в портативних пристроях. Модулі RIMM можна зустріти в платах на новому чипсеті Intel 840.

При установці збіг форм-факторів модуля і роз’єму не завжди стовідсотково гарантує працездатність модуля. Для зведення до мінімуму ризику використання невідповідного пристрою застосовуються так звані ключі. У модулях пам'яті такими ключами є один чи кілька вирізів. Цим вирізам на роз’ємі відповідають спеціальні виступи. Так у модулях DIMM використовується два ключі. Один з них (виріз між 10 і 11 контактами) відповідає за буферизованість модуля (модуль може бути буферизованим чи небуферизованим), а другий (виріз між 40 і 41 контактами) - за робочу напругу (може бути 5 В чи 3,3 В).

Використання модулів пам'яті з покриттям контактів, відмінним від покриття контактів роз’єму також допускається. Хоча стверджують, що матеріал, використовуваний для покриття модулів і роз’ємів, повинний збігатися. Мотивується це тим, що при різних матеріалах можлива поява гальванічної корозії, і, як наслідок, руйнування модуля. Хоча така думка не позбавлена сенсу, але, як показує досвід, використання модулів і роз’мів з різним покриттям ніяк не позначається на роботі комп'ютера.

Також не завжди буває, що після установки в комп'ютер модуля SIMM більшої ємності він нормально працює. Модулі великої ємності можна використовувати тільки в тому випадку, якщо їх підтримує системна плата. Допустиму ємність і необхідну швидкодію модулів SIMM можна з'ясувати в документації до комп'ютера.


3.3. Обслуговування пам’яті.

Збільшення існуючого об’єму пам'яті – один з найбільш ефективних і дешевих способів модернізації. Перше питання, що виникає при виборі оперативної пам'яті – це який обсягпотрібний? У першу чергу необхідний обсяг оперативної пам'яті визначає операційна система. Сама розповсюджена на сьогоднішній день операційна система це Windows 98. Для того щоб дана система могла більш-менш спокійно працювати їй необхідно ~ 32Mb оперативної пам'яті. Плюс потрібна пам'ять для запуску робочих додатків. Одержуємо наступне – для нормальної роботи в середовищі Windows 98 необхідно 48Mb оперативної пам'яті. Якщо Ви будете грати в ігри, то Вам буде потрібно від 64Mb до 128 Mb. У будь-якому випадку – оперативна пам'ять це найважливіший елемент усього PC, її обсяг прямо зв'язаний зі швидкодією того чи іншого комп'ютера.

Додавання пам'яті порівняно недорога операція. Крім того, навіть незначне збільшення пам'яті може істотно підвищити продуктивність комп'ютера.

Додати пам'ять у комп'ютер можна трьома способам:

1.Додавання пам'яті у вільні роз’єми плати.

2.Заміна встановленої пам'яті, пам'яттю більшого обсягу.

3.Придбання плати розширення пам'яті.

Додавання додаткової пам'яті в застарілі РС- чи ХТ- сумісні системи неефективно, тому що плата з двома мегабайтами додаткової пам'яті може коштувати дорожче всього комп'ютера. Крім того даний тип пам'яті марний при використанні Windows, а комп'ютери класу РС чи ХТ не зможуть працювати під керуванням OS/2, краще придбати більш потужний комп'ютер.

Перш ніж додавати в комп'ютер мікросхеми пам'яті (чи заміняти дефектні мікросхеми), вартовизначити тип необхідних мікросхем пам'яті. Ця інформація повинна міститися в документації до системи.

Якщо необхідно замінити дефектну мікросхему пам'яті і немає можливості звернутися до документації, то тип установлених мікросхем можна визначити шляхом візуального їхнього огляду. На кожній мікросхемі є маркірування, що вказує її ємність і швидкодія.

Якщо необхідно розширити обчислювальні можливості системної плати шляхом додавання пам'яті, требаслідувати вказівкам фірми – виробника мікросхем пам'яті чи модуля. У персональному комп'ютері можуть використовуватися мікросхеми пам'яті DIP, SIMM, SIPP і DIMM, причому можна встановлювати модуліяк одноготипу, так і декількох.

Виробник системної плати комп'ютера визначає, які в ньому будуть використовуватися мікросхеми пам'яті: DIP, SIMM чи DIMM..

Використовувані мікросхеми пам'яті, незалежно від їхнього типу, утворять банки пам'яті, тобто сукупність мікросхем, що складають блок пам'яті. Кожен банк зчитується процесором за один такт. Банк пам'яті не станепрацювати доти, поки не буде остаточно заповнений.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 56

Безкоштовна робота

Закрити

Фізична і логічна організація системної пам'яті

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.