Психологічний аналіз батьківсько-дитячих відносин (дошкільники)
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ БАТЬКІВСЬКО-ДИТЯЧИХ ВІДНОСИН 5
1.1 Дослідження вітчизняних психологів в області дитячо-батьківських відносин 5
1.2. Дитячо-батьківські відносини як чинник психічного здоров'я дошкільника 8
1.3. Соціально-психологічні особливості сімейного виховного впливу. 13
1.4 Порушення стосунків дитини і дорослого як першоджерело соціальної дезадаптації 21
РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖОСОБИСТИХ СТОСУНКІВ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ.. 26
2.1 Методичні підходи та процедура дослідження. 26
2.2. Аналіз результатів дослідження. 28
ВИСНОВКИ.. 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 38
ВСТУП
Актуальність дослідження. Дошкільний вік є предметом пильної уваги вчених і практиків як важливий і відповідальний період в житті людини, як момент народження особистості. У цей період відбувається прискорений розвиток психічних процесів, властивостей особистості, маленька людина активно освоює широкий спектр різних видів діяльності. На етапі дошкільного дитинства розвивається самосвідомість, формується самооцінка, відбувається вибудовування ієрархії мотивів, і їх супідрядність. І саме в цей період найбільш важливим є вплив сім'ї на розвиток особистості дитини, вплив існуючої в ній системи внутрішньосімейних, а також дитячо- батьківських відносин.
Вивчення дитячо-батьківських відносин є надзвичайно важливим як для розуміння чинників, що впливають на становлення особистості дитини, так і для організації психолого-педагогічної практики. Про значимість даної проблеми свідчить той факт, що багато авторитетних психологічних теорії, такі, як психоаналіз, біхевіоризм або гуманістична психологія, не обійшли увагою цю проблему, розглядаючи взаємовідносини батьків і дитини як важливе джерело дитячого розвитку.
У процесі спілкування з дорослими дитина наслідує їх, набуває вміння взаємодіяти з людьми. Радість від спільної діяльності породжує нові взаємини між самими дітьми: формуються товариськість, паростки дружби. Проте проблема входження малюка у світ дорослих завжди актуальна. Суспільство постійно розвивається й потребує розвитку однієї з головних його складових - спілкування.
Питання взаємин батьків і дітей завжди було предметом дослідження багатьох поколінь вчених, зокрема Т.В.Ахутіна, А.М.Богуш, Л.І.Божович, Л.С.Виготський, І.О.Зимня, Т.О.Ладиженська, О.Р.Лурія, Т.О.Піроженко; спілкування досліджували О.О.Бодальов, О.Ф.Бондаренко, О.В. Запорожець, Я.Л.Коломинський, О.О.Леонтьєв, М.І.Лісіна, Б.Д.Паригін, А.Г.Рузська, О.О.Смірнова, Т.С.Яценко та інші.
Інтерес багатьох сучасних дослідників до сфери дитячо-батьківських відносин пояснюється значимістю ролі дорослого для дитячого розвитку і зараз прийнято виділяти когнітивний і емоційний компоненти цієї взаємодії дитина - дорослий.
Об'єкт дослідження - дитячо-батьківські відносини.
Предмет дослідження - дитячо-батьківські відносини та їх взаємозв'язок з особистісними якостями дошкільника.
Мета дослідження – здійснити психологічний аналіз батьківсько-дитячих відносин.
Виходячи з мети курсової роботи завданням дослідження є:
- Провести аналіз робіт вітчизняних і зарубіжних вчених з проблеми дитячо-батьківських відносин.
- Вивчити соціально-психологічний аспект формування особистості дошкільника.
- Описати спілкування дітей дошкільного віку з батьками;
- Визначити тип дитячо-батьківських відносин і виявити взаємозв'язок з особистісними якостями дитини.
- Провести експериментальне дослідження та зробити відповідні висновки.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у дослідженні було використано такі методи: теоретичні – аналіз, систематизація, узагальнення, класифікація матеріалів фахової літератури з окресленої проблематики; емпіричні – тестування, спостереження, бесіда, анкетування, кількісний та якісний аналіз отриманих результатів.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.