Мовно-логічні завдання як засіб розумового і мовного розвитку дітей старшого дошкільного віку
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗУМОВОГО І МОВНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.. 5
1.1. Характеристика розумового розвитку дітей дошкільного віку в дослідженнях вітчизняних педагогів та психологів. 5
1.2. Основні засади розумового розвитку і розумового виховання дітей дошкільного віку 9
1.3. Мовний розвиток дітей дошкільного віку. 13
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ МОВНО-ЛОГІЧНИХ ЗАВДАНЬ ЯК ЗАСОБУ РОЗУМОВОГО І МОВНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ.. 20
2.1. Методика використання мовно-логічних завдань для формування логічного мислення 20
2.2. Методика вдосконалення мовлення дітей у процесі використання мовно-логічних ігор та вправ. 26
2.3. Експериментальне дослідження та аналіз його результатів. 31
ВИСНОВКИ.. 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 38
ДОДАТКИ.. 40
ВСТУП
Актуальність дослідження. Відтворення і постійне оновлення інтелектуального потенціалу України вимагає розробки нової концепції розвитку дитини. У державній національній програмі “Освіта (Україна XXI століття)” пріоритетним напрямком реформування освіти визначено забезпечення моральної, інтелектуальної та психологічної готовності громадян до здобуття освіти.
Виховання нових поколінь починається з дошкільного дитинства – важливого етапу становлення людини, коли формуються уміння мислити, усвідомлення сприймати навколишній світ і самого себе, спілкуватися з іншими людьми. Роль дошкільного виховання та навчання в процесі формування інтелектуального потенціалу суспільства є надзвичайно важливою.
Сучасні концепції дошкільного виховання наголошують на тому, що прищеплення знань, умінь і навичок слід спрямовувати на виховання у дітей уміння самостійно пізнавати світ. Мета розумового виховання полягає у формуванні всебічно розвиненої особистості дитини, її розумової активності і самостійності, творчих здібностей.
Формування у дітей певного обсягу знань про навколишні предмети і явища та способів мислительної діяльності – уміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, робити прості узагальнення, складають зміст розумового виховання.
Співробітництво, співтворчість педагога і дитини, спрямовані на опанування дитиною усіх складових культури: знань, досвіду, діяльності людських взаємин. Педагог і вихованці – активні співучасники освітньо-виховного процесу.
У дошкільному віці значна роль у розумовому вихованні належить грі. Знання дітей у ході гри перетворюються, вдосконалюються, набувають нового рівня засвоєння й усвідомлення. У старшому дошкільному віці інтелектуальні ігри розвивають увагу, кмітливість, винахідливість, уточнюють знання про навколишнє, систематизують і узагальнюють їх.
Наукові проблеми розумового виховання дітей дошкільного віку є темою досліджень таких вчених, як: Г. Леушина, В. Логінова, Л. Парамонова, М. Подьякова, Т. Турунтаєва, В. Ядешко; виховання дітей у грі: Л. Артемова, Р.Жуковська, Д.Менджерицька, Н.Михайленко, С.Новосьолова, А.Сорокіна та ін.
Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес з дітьми старшого дошкільного віку.
Предметом дослідження – методика використання мовно-логічних завдань на заняттях зі старшими дошкільниками.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та пошуку практичних шляхів використання мовно-логічних завдань як засобу розумового і мовного розвитку дітей старшого дошкільного віку.
При проведенні нашого дослідження ми ставили такі завдання:
проаналізувати стан досліджуваної проблеми в сучасній психологічній, педагогічній та методичній літературі;
розкрити особливості розумового та мовного розвитку дітей старшого дошкільного віку;
розробити методику використання мовно-логічних завдань в роботі зі старшими дошкільниками;
провести експериментальне дослідження та зробити відповідні висновки.
Методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань використовувалися такі методи: теоретичні: вивчення, аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури; діагностичні: аналіз документації з метою виявлення стану досліджуваної проблеми; педагогічний експеримент; статистичні: кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.