Умови та фактори розвитку мотивації досягнення успіхів у дітей молодшого шкільного віку
Зміст
Вступ
1. Мотивація школярів початкової школи
1.1. Психологічні теорії мотивації
1.2. Мотив і мотивація
1.3. Мотиви навчання молодших школярів і їх формування
1.3.1. Поняття про мотиви навчання і їх класифікація
1.3.2. Широкі соціальні мотиви
1.3.3. Роль цілей в мотивах навчання
1.3.4. Відмітка в мотивах навчання молодшого школяра
1.3.5. Пізнавальна потреба і мотиви навчання.
1.3.6. Мотиви, пов'язані із змістом навчання.
1.3.7. Мотиви, пов'язані з процесом навчання
2. Дослідження мотивів учбової діяльності початкових класів, що вчаться
2.1. Методика проведення дослідження
2.2. Аналіз результатів дослідження
2.3. Висновки по дослідженню і педагогічні рекомендації
Висновок
Література
Додатки
ВСТУП
Вчителю, прагнучому до психологічного вивчення і формування навчання школярів, важливо спертися на загальну стратегію і хід цієї роботи.
Психологічне вивчення мотивів і мотивації навчання і їх формування - це дві сторони одного і того ж процесу виховання сфери цілісної особи учня мотивації. Вивчення мотивів навчання - це виявлення реального рівня і можливих перспектив, зони її найближчого розвитку в кожного учня і класу в цілому. Результати вивчення стають основою для планування процесу формування. Разом з тим в процесі формування мотивів навчання розкриваються нові резерви, тому справжнє вивчення і діагностика здійснюються в ході формування. Саме по собі формування явилося цілеспрямованим, якщо вчитель порівнює отримані результати з тим початковим рівнем, який передував формуванню, і з тими планами, які були намічені.
Організуючи вивчення і формування мотивів навчання, важливо не допускати спрощеного їх розуміння. Вивчення не слідує розглядати як тільки реєстрацію вчителем того, що лежить на поверхні і впадає в очі («хоче» або не хоче» школяр вчитися), а слідує будувати як проникнення вчителя в глибинні закономірності становлення учня як особи і як суб'єкта діяльності. Формування також невірно розуміти як «переклад» вчителем в голову учня готових, ззовні задаються мотивів і цілей навчання. Насправді формування мотивів навчання - це створення в школі умов для появи внутрішніх Спонукань (мотивів, цілей, емоцій) до навчання; усвідомлення їх учнем і подальшого саморозвитку їм своєї сфери мотивації. Вчитель при цьому не займає позицію холоднокровного спостерігача за тим, як стихійно розвивається і складається сфера вчаться мотивації, а стимулює її розвиток системою психологічно продуманих прийомів.
Вивчати і формувати мотиви навчання учня вчитель цілком може і сам (не чекаючи, наприклад, приходу шкільного психолога) за допомогою тривалого спостереження за учнем в реальних життєвих умовах, аналізу повторюються думці і вчинків вчаться, завдяки чому вчитель може робити достатньо достовірні висновки, намічати і коректувати шляхи формування.
Вивчення і формування мотивів навчання повинні мати об'єктивний характер, з одного боку, і здійснюватися в гуманній, поважній до особи учня формі, - з іншою.
Об'єктивність вивчення і формування мотивів навчання вчаться досягається тим, що при цьому вчителю треба виходити не з оцінок і суб'єктивних думок, а з фактів. Факти ж треба уміти одержувати за допомогою спеціальних психологічних методів і методичних прийомів. Планування вчителем процесу формування будується саме на основі результатів психологічного вивчення учня.
Іншою важливою стороною вивчення і формування мотивів навчання вчаться явилося забезпечення гуманних відносин між вчителем і. учнем. При цьому головною задачею вивчення в школі явився не відбір дітей, а контроль за ходом їх психічного розвитку з ціллю корекція відхилень, що знаходяться, у тому числі тільки, що намічаються. При вивченні психологічних особливостей конкретної дитини треба порівнювати його не з іншими дітьми, а з ним самим, його колишніми результатами, оцінювати його по індивідуальному внеску в те або інше досягнення. Вчителю необхідно підходити до психологічного вивчення і формування мотивів навчання вчаться з оптимістичною гіпотезою. Вона означає визначення оптимальної зони, в якій дитина, не дивлячись на зовнішньо невеликі успіхи, виявляє більшу цікавість, добивається аніскільки більших досягнень, ніж в інших сферах. Такий же оптимістичний підхід повинен бути і при прогнозі.
Дуже важливо вивчати і формувати мотиви навчання не тільки в неуспішних і важковиховуваних вчаться, але і в кожного, навіть зовнішньо благополучної дитини. При вивченні мотивів навчання в кожного школяра треба виявити стан його пізнавальної сфери, сфери (прагнення вчитися, мотиви)мотивації, вольової і емоційної сфери (цілі в ході навчання, переживання в процесі навчання). Для кожного учня бажано мати обгрунтований план формування його мотивації.
Формувати мотиви навчання - значить не закласти готові мотиви і цілі в голову вчиться, а поставити його в такі умови і ситуації розгортання активності, де б бажані мотиви і цілі складалися і розвивалися б з обліком і в контексті минулого досвіду, індивідуальності, внутрішніх устремлінь самого учня.
Ціллю даної курсової роботи явилося дослідження мотивів учбової діяльності початкових класів, що вчаться, методом анкетування. У зв'язку з цим були поставлені наступні задачі:
- вивчити літературу по Мотиви навчання молодших школярів»
- підготувати методику вивчення мотивів навчання вчаться
- провести дослідження
- спираючись на знання і практичний досвід, проаналізувати отримані результати і зробити висновки.