Зміст

1. Предмет система і функції юридичної психології

2. Поняття емоційно-вольових якостей особистості та їх місце і роль у професійній діяльності

3. Правова психологія

Список використаних джерел 

1. Предмет система і функції юридичної психології

Термін «психологія» походить від грецького psyche– душа, logos – вчення, наука. Це наука про закономірності розвитку і функціонування психіки, як особливої форми життєдіяльності людини, що проявляється в її стосунках з іншими людьми, із навколишнім світом.

Нині розвиток психології як науки досяг такого рівня, коли різноманіття міжособистих відносин, контактів, форм життєдіяльності людини призвело до виникнення прикладних її галузей, таких як педагогічна, медична психологія, інженерна, військова,космічна, соціальна психологія, психологія праці, спорту, юридична психологія. Остання стала результатом поглибленого вивчення психології в області правозастосовної діяльності й поєднання психології з юриспруденцією.

Становлення і розвиток юридичної психології як самостійної науки зумовлені тим, що проблеми, які відносяться до її предмета, не могли бути вирішені за допомогою загальної психології і вимагали з’ясування специфічних закономірностей, яке можливе тільки при поєднанні психологічної та юридичної наук. Нова система знань, що дозволила поглиблено вивчати предмети, пов’язані із закономірностями психіки в правовій сфері, склала передумови для самостійного існування юридичної психології.

Визначення предмета юридичної психології у різних авторів дещо відрізняється між собою. Але більшість вчених правознавців, психологів, які працюють в цій галузі, сходяться в тому, що на відміну від загальної психології, яка як фундаментальна наука про психіку людини вивчає найбільш загальні закономірності психіки людини, її поведінки у сфері різних правовідносин (кримінально-правових, цивільно-правових та ін.) або ще, як кажуть, в системі «людина-право».

На нинішньому етапі розвитку юридичної психології виділяють закономірності, до яких відносяться: 1) виникнення і формування психічних якостей особи, які сприяють протиправним діям; 2) розвиток і формування психічних якостей особи, які сприяють протиправним діям;

3) формування психічних якостей особи при здійсненні різноманітних функцій в судочинстві; 4) зміна психічних якостей особи злочинця в процесі перевиховання; 5) зміна й формування психічних якостей особи за умов профілактичної діяльності. Указані закономірності стосуються тієї діяльності людини, яка переважно пов’язана з протиправними, або такими, що призводять до них діями. Отже, юридична психологія вивчає психічні явища й властивості, що стосуються формування антисоціальної настанови, її джерел, передумов, факторів, які впливають на її розвиток і попередження, форм можливого її прояву, а відповідно, і будуть сприяти її ранній діагностиці. До закономірностей, що вивчаються юридичною психологією, відноситься і формування психічних якостей особи в процесі здійснення злочину, зокрема психологічний бік мотивації злочину, способів його здійснення і приховування, впливу злочинного діяння на психічні якості особи, її ставлення до вчиненого злочину, його наслідків, оцінка соціальної й особистої значущості скоєного.

Юридична психологія детально вивчає психічні якості особи при здійсненні судочинства. Ці якості дуже різноманітні й визначаються процесуальним становищем особи, функціями, які вона виконує як учасник судочинства: чи це особа, яка здійснює його (слідчий, прокурор, суддя, адвокат); чи особа, стосовно якої здійснюються слідчі дії (підозрюваний, обвинувачуваний, підсудний); чи той, хто сприяє судово-слідчій діяльності (свідки, експерти).

Отже, предметом юридичної психології є різні прояви психіки, індивідуально-психологічні особливості учасників правовідносин, втягнутих у сферу правозастосовної діяльності, соціально-психологічні закономірності цієї діяльності, що впливають на психіку і поведінку людей, втягнутих в цю діяльність.

Правильне визначення предмета, змісту юридичної психології як науки є важливим, оскільки від цього залежать межі юридичної психології і сумісних наук, перспективи досліджень, придатність наукових рекомендацій, організація і зміст юридичної підготовки спеціалістів із юриспруденції.

Завдання юридичної психології як науки – забезпечення розвитку наукових концепцій і розробка рекомендацій з метою ефективного здійснення правозастосовної діяльності, надання психологічної допомоги юристам в підвищенні якості їх професійної діяльності [1, ст. 24-27].

Під системою юридичної психології розуміється логічне розташування проблем і питань, що вивчаються нею, і які відображають її рівень розвитку, тенденції і перспективи (М.В. Костицький).

Аналізом системи юридичної психології займаються різні спеціалісти – юристи, психологи, юридичні психологи. Розглянемо окремі підходи до вирішення даного питання.

К.К. Платонов виділяв у юридичній психології правову психологію (предмет – правосвідомість), кримінальну (предмет – причини злочинності, пов’язані з якостями особистості), судову психологію і виправно-трудову.

Юридична психологія складається із загальної і особливої частини. Загальна частина охоплює її предмет, методи, завдання, психологічну структуру діяльності по здійсненню правосуддя, психологічний аналіз злочинної діяльності, а особлива частина – психологічні основи попереднього слідства, судової діяльності, діяльності виправно-трудових закладів (А.В. Дулов).

При розгляді системи юридичної психології необхідно виходити з того, що вона є самостійною галуззю знання, яка знаходиться на стику психології і юриспруденції, і як будь-яка наука повинна мати: методологію, теорію, історію,технологію практичного застосування теоретичного знання, спрямованість практичного застосування цього знання (М.В. Костицький).

Що стосується особливої частини юридичної психології, то її основні складові вирішують свої специфічні завдання:

правова психологія, яка вивчає психологічні особливості відображення людиною правових явищ, досліджує психологічні аспекти ефективної правотворчості, психологію правової соціалізації особистості, психологію індивідуальної і суспільної правосвідомості;

кримінальна психологія вивчає психологічні механізми правопорушень і психологію правопорушників, проблеми освіти, структури функціонування і розпаду злочинних угруповань;

судова психологія розглядає коло психологічних проблем, які відносяться до судочинства (психологію суддів, слідчих та інших працівників правоохоронних органів і адвокатури, психологічний зміст їх діяльності; психологію звинувачених, підозрюваних, потерпілих, свідків; психологічні основи слідчих дій; методологію і методику судово-психологічної експертизи);

виправна (пенітенціарна) психологія досліджує умови і особливості виправлення і перевиховання правопорушників, переважно у виправно-трудових закладах (процес адаптації цих осіб до перебування у виправних закладах; їх психічні стани, викликані позбавленням волі; формування установки на виправлення; реадаптація звільненого до життя на волі та ін.) [2, ст. 16-18].

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Загальна психологія 5

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.