Соціальна психологія 5
План
1. Проблема вимірювання в соціальній психології
2. Структура психології великих соціальних груп
3. Проблема становлення особистості в групі
Список використаної літератури
Психолог М.Й.Варій виокремлює поняття соціальної психіки групи.До її структури входять групові взаємовідносини, групова думка, колективні традиції, групові норми, групові настрої і почуття, групові ціннісні орієнтації тощо. Окремими підструктурами соціальної психіки єсоціальна, духовно-перцептивна, емоційна та вольова єдність. Відносно самостійною підсистемною соціальної психіки виступає також суспільна свідомість, а також ті явища, які породжуються несвідомістю, підсвідомістю, свідомістю і надсвідомістю.
Інтереси соціальних груп- це таке соціально-психологічне явище, що відіграє вирішальну роль в інституціоналізації суспільства. Кожен соціальний інститут відповідає інтересам конкретної соціальної групи і служить задоволенню її потреб. Саме цим визначаються відносини між соціальними групами. Інтереси одних соціальних груп далеко не завжди узгоджуються з інтересами інших.
Групова думка(як форма громадянської думки) виконує такі функції: експресивну, контрольну, директивну. Як показує досвід багатьох країн, важливою формою урахування громадської думки, демократичним засобом виявлення позицій більшості населення з актуальних проблем життя суспільства є референдуми. Серед інших каналів відображення громадської думки можна назвати: опитування населення, засоби масової інформації, збори, маніфестації, всенародне обговорення. Групова думка становить привселюдно виражене і розповсюджене судження, що несе в собі оцінку й ставлення до якої-небудь події, яка становить інтерес для спільноти.
Форми прояву групової думки:
а) оцінка, скарги;
б) поради, побажання, схвалення;
в) невдоволення, осуд, несхвалення, незгода, протест.
Як справедливо зауважує Г.Андреєва, «психічний склад» соціальної групи і «психічний склад» осіб, що в неї входять, не співпадають повністю. Для формування психології соціальної групи домінуючу роль відіграє колективний досвід, зафіксований в знакових системах (мові), а цей досвід не засвоюється повною і однаковою мірою кожною особою. Міра його засвоєння поєднується з індивідуальними психологічними особливостями, тому тільки «частина» психології особи «входить» в соціальну психологію групи.
Індивідуальна психіка входить до системи соціальної психіки, є її мікрочастинкою та своєрідним «генератором енергії». В той самий час, соціальна психіка «присутня» в індивідуальній, як внутрішній психологічний досвід зовнішнього (колективного, спільного): переживань, відчуттів, сприймань, вольових, духовних і соціальних зв’язків, почуттів тощо. Відбувається постійний взаємовплив соціальної психіки і психіки індивідів через соціальну психіку групи.
У своєму розвитку соціальні групи проходять низку етапів. Згідно класифікацєю Г.Г.Ділігенського, таких рівнів три.
Перший (найнижчий) рівень - типологічний. Він характеризується тим, що члени групи об’єктивно схожі між собою за якимись ознаками, які можуть мати істотне значення у регуляції індивідуальної поведінки, але не стають базою для створення психологічної спільності. Прикладом слугують підприємці на перших етапах формування цієї соціальної групи. Кожний з них займається своєю справою, здійснюючи специфічний вид діяльності.
Другий рівень характеризується тим, що члени соціальної групи усвідомлюють свою належність до цієї спільноти, ідентифікують себе з її членами. Це рівень ідентифікації. У прикладі з підприємцями цей рівень означає, що вони відносять себе до нової соціальної спільноти.
Третій рівень припускає, що члени групи усвідомлюють спільність своїх інтересів і готові до спільних дій за справу колективних цілей. За Г.Г.Ділігенським, це рівень солідарності. Цей рівень також можна назвати рівнем інтегрованості. Підприємці, усвідомлюючи спільність своїх інтересів, об’єднуються в асоціації, союзи, корпорації, встановлюють взаємні контакти з іншими об’єднаннями; на загальних зборах, з’їздах виробляють програму, стратегію, тактику діяльності.
Психічні явища у великих соціальних групах виділяються за сферами психіки - когнітивної, потребно-мотиваційної, афективної і регулятивно-вольової.
До когнітивної сфери відносяться колективні уявлення, соціальне мислення, суспільна думка, суспільна свідомість тощо. Зміст когнітивних процесів визначається суспільно-історичним розвитком. В історичному процесі змінюються механізми пізнавальної діяльності. Яскравим прикладом є сучасне українське суспільство, що зазнало глибоких змін у період корінних соціально-економічних і політичних перетворень у країні. Відомі також особливості східного і західного стилів мислення.
Мотиваційно-потребна сфера характеризується загальногрупо- вою мотивацією, груповими потребами, інтересами, цінностями, цілями, установками, ідеалами.
Портрети як елемент суспільної психології виникають і розвиваються у процесі життя і діяльності людини. Особливий інтерес для психології соціальних груп має розподіл групових потреб на два види:
1) потреби групи як цієї системи, що терпить нужду у відповідних умовах свого існування;
2) потреби більшості особистостей, котрі входять до цієї групи, тобто типові для групи потреби.
В інтересах групи суб’єктивно відображаються матеріальні умови існування спільності. У них відбувається спрямованість психіки і діяльності на задоволення потреб. У суспільних інтересах відображаються потреби суспільства в цілому і окремих соціальних груп. У процесі суспільного розвитку інтереси змінюються. Наприклад, інтерес до підприємництва в Україні виник у процесі соціально- економічних перетворень.
У мотиваційній сфері істотне місце займають життєві орієнтації. Вони є системою переваг, що проявляються в усвідомленій або неусвідомленій виборній поведінці, виборі і прийнятті рішення в альтернативних умовах. У них відображаються цілі діяльності групи, особистостей, ставленні до майбутнього.
Ідеали виступають вищою формою спонукання соціальної діяльності. Ідеал у соціально-психологічному плані - це наглядне відображення якого-небудь реального чи нереального бажаного явища.
Афективна сфера психології великих соціальних груп включає почуття, емоції та настрої. Специфічними для великих соціальних груп є соціальні почуття. Носіями цих почуттів є об’єднання людей, соціальні спільноти. У соціальних почуттях відображається емоційне ставлення до фактів, ситуацій, установ соціальної дійсності. Феномен суспільних настроїв є одним з найважливіших феноменів у психології великих груп, який у яскравій формі відбиває відносини і оцінки людьми станів об’єктивних процесів, що панують у суспільстві в різні періоди розвитку. Діапазон позитивних і негативних суспільних настроїв дуже великий. На одному його полюсі можуть знаходитися настрої натхнення, ентузіазму, оптимізму, на іншому - занепаду, розгубленості, песимізму.
Регулятивно-вольову або діяльнісну сферу психології великих груп складають колективна діяльність і групова поведінка. У діяльності великих соціальних груп виділяють цілі, структуру, суб’єктів, форми діяльності. За своїм соціальним призначенням істотно розрізняються професійна діяльність і суспільна.
Усі розглянуті вище сфери психології великих соціальних груп органічно взаємопов’язані. Їх своєрідне поєднання у відповідних конкретно-історичних умовах проявляється подвійним чином:
1) як характеристика типової особистості представника відповідної спільності;
2) як характеристика психічного складу спільності (народу, класу, нації тощо).
Цілісну характеристику психологічних особливостей соціальних груп становить спосіб життя як сукупність типових форм життєдіяльності народів, класів, інших соціальних груп, окремих людей у матеріальному і духовному виробництві, у суспільно-політичній і сімейно-побутовій сферах, що встановилися. За способом життя можна визначити, як люди живуть, якими діями і вчинками керуються, яке їх мислення, потреби, інтереси, ідеали, думки, настрої, зміст спілкування, яку мету вони переслідують. В спосіб і життя спільноти, окремої людини відображається система їх відношень до суспільства, праці, інших спільнот, інших людей, до себе. Ці відношення різноманітними способами відображаються у світобаченні, ціннісних орієнтаціях, життєвих позиціях, соціальних установках, потребах, стилях життя й поведінки. Психологічні особливості з різною інтенсивністю проявляються у різних групах. Яскравої форми вони набувають, наприклад, у психології націй і етнічних спільнот.
Таким чином, структуру психології великих груп утворюють різні психічні властивості, психічні процеси і психічні стани. Точніше виокремлення найважливіших елементів психології великих груп охоплює психічний склад як стійке утворення (національний характер, традиції, звичаї, смаки) та емоційну сферу як динамічне утворення (потреби, інтереси). Психічний склад групи і психічний склад особистостей, які до неї належать, не одне і те саме, оскільки на формування психології групи впливає колективний досвід, міра засвоєння якого зумовлена індивідуальними психологічними особливостями. Отже, психологічні характеристики групи не є простою сумою притаманних кожній особистості рис, а виражають типове, властиве всім індивідам.