План

1. Проблема вимірювання в соціальній психології

2. Структура психології великих соціальних груп

3. Проблема становлення особистості в групі

Список використаної літератури

2. Порядкова (рангова) шкала (порядкове вимірювання)  відображення відносин порядку. Єдино можливі відносини між об’єктами вимірювання в даній шкалі – це більше/менше, краще/гірше.

Найтиповішою змінною цієї шкали є місце, зайняте спортсменом на змаганнях. Відомо, що переможці змагань отримують перше, друге і третє місце і ми точно знаємо, що спортсмен з першим місцем має кращі результати, ніж спортсмен з другим місцем. Окрім місця, маємо можливість дізнатися і конкретні результати спортсмена.

У психології виникають менш певні ситуації. Наприклад, коли людину просять проранжувати кольори за перевагою, від найприємнішого, до найнеприємнішого. В цьому випадку, ми точно можемо сказати, що один колір приємніший за інший, але про одиниці вимірювання ми не можемо навіть припустити, оскільки людина ранжувала кольори не на основі яких-небудь одиниць вимірювання, а ґрунтуючись на власних відчуттях. Те ж саме відбувається в тесті Рокича, за результатами якого ми так само не знаємо на скільки одиниць одна цінність вища (більша) за іншу. Тобто, на відміну від змагань, ми навіть не маємо можливості дізнатися точні бали відмінностей.

Провівши вимірювання в порядковій шкалі не можна дізнатися на скільки одиниць відрізняються об’єкти, тим більше в скільки разів вони відрізняються.

3. Інтервальна шкала (інтервальне вимірювання)– крім відносин вказаних для шкал найменування і порядку, відображає відношення відстані (різниці) між об’єктами. Різниці між сусідніми крапками в цій шкалі рівні. Більшість психологічних тестів містять норми, які і є зразком інтервальної шкали. Коефіцієнт інтелекту, результати тесту FPI (дослідженні циркадіанних ритмів психічної активності людини в онтогенезі), шкала градусів Цельсія – все це інтервальні шкали. Нуль в них умовний: для IQ і FPI нуль – це мінімально можливий бал тесту (очевидно, що навіть проставлені навмання відповіді в тесті інтелекту, дозволять отримати який-небудь бал відмінний від нуля). Якби ми не створювали умовний нуль в шкалі, а використовували реальний нуль як початок відліку, то отримали б шкалу відносин, але ми знаємо, що інтелект не може бути нульовим.

Не психологічний приклад шкали інтервалів – шкала градусів Цельсія. Нуль тут умовний – температура замерзання води і існує одиниця вимірювання – градус Цельсія. Хоча ми знаємо, що існує абсолютний температурний нуль – це мінімальна межа температури, яку може мати фізичне тіло, який в шкалі Цельсія рівний –273,15 градуса. Таким чином, умовний нуль і наявність рівних інтервалів між одиницями вимірювання є головними ознаками шкали інтервалів.

Змірявши явище в інтервальній шкалі, ми можемо сказати, що один об’єкт на певну кількість одиниць більше або менше іншого.

4. Шкала відношень. На відміну від шкали інтервалів може відображати те, в скільки один показник більше іншого. Шкала відношень має нульову крапку, яка характеризує повну відсутність вимірюваної якості. Дана шкала допускає перетворення подібності (множення на константу). Визначення нульової крапки - складне завдання для психологічних досліджень, що накладає обмеження на використання даної шкали. За допомогою таких шкал можуть бути зміряні маса, довжина, сила, вартість (ціна), тобто все, що має гіпотетичний абсолютний нуль.

У літературі, присвяченій проблемам психологічних вимірювань, згадуються і інші типи шкал: ординальна (порядкова) з природним початком, логінтервальна, впорядкована метрична і інш.

Шкалювання - метод моделювання реальних процесів за допомогою числових систем. У науках соціальних - антропології, соціології, психології та ін. шкалювання є одним з найважливіших інструментів аналізу математичного явища, що вивчається, а також способом організації емпіричних даних, що отримуються за допомогою спостереження, вивчення документів, опитування, анкетування, експерименту або тестування. До основних процедур шкалювання відносяться:

1) парне порівняння об'єктів;

2) віднесення об'єктів до категорій і т.д.

Більшість соціальних і психологічних об'єктів неможливо суворо фіксувати відносно місця і часу їх існування, через що вони не піддаються прямому вимірюванню. Тому виникає питання про специфіку числової системи, що може співвіднестися з емпіричними даними такого роду. Різні методи шкалювання якраз служать особливими прийомами трансформації якісних характеристик в деяку числову змінну.

Загальний процес шкалювання складається з конструювання за певними правилами самої шкали і включає два етапи:

1) на етапі збору даних, від методів якого залежить вигляд соціально - психологічної інформації, створюється емпірична система досліджуваних об'єктів і фіксуються типи відношень між ними;

2) на етапі аналізу даних, від методів якого залежить обсяг інформації, будується числова система, що моделює відношення емпіричної системи об'єктів; іноді цей етап означається як вибір і реалізація методу шкалювання.

Є два типи задач, що вирішуються за допомогою шкалювання:

1) числове відображення сукупності об'єктів за допомогою їх усередненої групової оцінки; в цьому випадку відображення здійснюється за допомогою шкали оцінок;

2) числове відображення внутрішніх характеристик індивідів за допомогою фіксації їх відношення до деякого соціально-психологічного явища; в цьому випадку відображення здійснюється за допомогою шкали установок.

Отже, підсумовуючи все вище викладене, зазначимо, що шкали розрізнюються не тільки за математичними властивостями, але і різними способами збору інформації. У кожній шкалі застосовуються певні методи аналізу даних. В залежності від типу задач, що вирішуються з допомогою шкалювання, будуються або шкали оцінок, або шкали для вимірювання соціальних установок. У практиці психологічних досліджень кожна шкала - незалежно від рівня вимірювання - має спеціальну назву, пов'язану з найменуванням властивості об'єкта, що вивчається.

Шкала оцінок - методичний прийом, що дозволяє розподілити сукупність об'єктів, що вивчаються, по мірі вираженості загальної для них властивості. Такий розподіл засновується на суб'єктивних оцінках даної властивості, усереднених по групі експертів.

У психології шкали оцінок стали застосовуватися одними з перших. Найпростіший приклад такої шкали - звичайна шкільна система балів.

Шкала установок - прийом, що дозволяє порівнювати індивідів по величині, інтенсивності і стійкості їх відношення до явища, що вивчається.

У соціальній психології шкала установок застосовується як один з головних засобів аналізу, бо тут об'єкт вимірювання, передусім, - особистісні якості. Побудова шкали установок пов'язана з підбором таких думок, що виражають весь спектр можливих відношень суб'єкта до певного соціально- психологічного явища. За шкалою оцінок кожна думка оцінюється групою експертів і отримує свій усереднений бал.


2. Структура психології великих соціальних груп

Структура психології великих груп вміщує низку елементів. У широкому сенсі це – різноманітні психічні властивості, психічні процеси і психічні стани, подібно до того, як цими ж елементами володіє психіка окремої людини. Майже всі дослідники (Г.Г.Ділігенський, А.І.Горячева, Ю.В.Бромлей тощо) виокремлюють дві складові частини структури великої соціальної групи:

1) психічний склад як стійке утворення (до якого можуть бути віднесені соціальний або національний характер, звичаї, традиції, віра тощо);

2) емоційна сфера як динамічне утворення (потреби, інтереси, настрої).

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 18

Безкоштовна робота

Закрити

Соціальна психологія 5

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.