План

1. Організація групової психотерапії. Фази розвитку групи у груповій психотерапії

2. Основні критерії та показники психологічного віку. Різні підходи до вікової періодизації психічного розвитку. Періодизація психічного розвитку за Д.Б. Ельконіним

3. Організація психологічного консультування. Етапи психологічного консультування

4. Особливості дитячої психотерапії

5. Порушення свідомості та самосвідомості. Методи діагностики цих порушень

1. Організація групової психотерапії. Фази розвитку групи у груповій психотерапії

Групова психотерапія була запроваджена в практику психоло­гічної допомоги у 1932 році Дж.Морено, а через 10 років вже іс­нували журнал з групової психотерапії та професійна організація групових психотерапевтів.

Під груповою психотерапією розуміють такий метод психоте­рапії, при якому одночасно надається допомога кільком клієнтам. Поява групової психотерапії обумовлена, на думку Морено, не­достатньою кількістю психотерапевтів та значною економією ча­су.

Психотерапевтичні групи — це невеличкі тимчасові об'єднання людей під керівництвом психолога або соціального працівника, які мають спільну мету міжособистісного дослі­дження, особистісного зростання та саморозкриття. Це групи, в яких відбувається цілісний глибинний розвиток особистості та самоактуалізація здорової людини, прискорюється процес її психічного визрівання.

Всі форми групової терапії застосовують переважно вербальні методи, а також методи, орієнтовані на дію або біхевіоральні мето­ди. Останнім часом все більшого значення набувають підходи, оріє­нтовані на діяльність. Вони містять терапевтичні елементи і основні принципи обох вказаних вище методів, але відрізняються від них акцентом на активну діяльність і проведення групових вправ.

Фази розвитку групи. Фази розвитку психотерапевтичної групи визначаються змінами в типах взаємин і взаємодій у групі.

1. Адаптаційна фаза: навчання групи, орієнтація і залежність, адаптація до нових людей, відповідальність переноситься на терапевта, нерозуміння значення власної активності, члени групи чекають інструкцій і вказівок. Це інфантильна фаза. На цьому етапі відсутні загальні проблеми, учасники підтримують розмови «ні про що», уникають почуттів і переживань. Терапевт займає пасивну позицію для того, щоб група дозріла. Найхарактерніша риса першої фази - висока напруга.

2. Активна фаза: Характеризується боротьбою, конфліктами і протестами. Поведінка учасників групи стає активною, афективно зарядженою, з прихованою або явною агресією стосовно ведучого. Починається боротьба за лідерство, за місце і роль у групі, виникають внутрішньогрупові конфлікти, зростає опір. Відмінна риса цієї фази - підвищення агресії до терапевта. Головною темою обговорення на цій фазі повинні бути почуття, які члени групи відчувають до терапевта, їх відкрите вираження та обговорення, а також аналіз ситуації в групі. Завершенням цієї фази є відкрите вираження почуттів до терапевта і аналіз їх причин, якщо цього не відбувається, то групова активність блокується.

3. Фаза структурування групи, розвитку і співпраці: Фаза розвитку згуртованості, група проявляє активність, самостійність, бере на себе відповідальність. Згуртованість створюється спільною діяльністю з вирішення кризових ситуацій і через спільні переживання. Виникає відчуття приналежності до групи, виробляється групова культура, виникає емоційна підтримка і співчуття, щирість, спонтанність самовираження завдяки почуттю безпеки і прийняття.

4. Фаза активної роботи групи: Група стає робочим колективом, зрілої соціальною системою. Налагоджується позитивний зворотний зв'язок, спокійно приймаються негативні емоції. Ця фаза спрямована на вирішення конкретних терапевтичних завдань. Це робоча фаза і повинна обіймати 70 -80% часу роботи групи.


2. Основні критерії та показники психологічного віку. Різні підходи до вікової періодизації психічного розвитку. Періодизація психічного розвитку за Д.Б. Ельконіним

Психічний розвиток людини проходить ряд періодів, послідовна зміна яких незворотна і непердбачувана. Кожний період (вік) - своєрідний ступінь психічного розвитку з притаманними йому відносно стійкими якісними особливостями.

Є дві точки зору на процес розвитку дитини в цілому. Згідно з однією з них цей процес є безперервним, згідно з іншою - дискретним.

Першадопускає, що розвиток іде не зупиняючись, не прискорюючись чи сповільнюючись, тому немає ніяких чітких меж для вирізнення одного етапу від іншого.

Згідно з другоюточкою зору, розвиток відбувається нерівномірно, прискорюючись або зупиняючись, і це дає підстави для виділення в розвитку якісно відмінних один від одного етапів або стадій.

У залежності від своїх теоретичних установок, прихильники періодизації психічного розвитку поділяють процес психічного розвитку на більше чи менше число стадій, використовуючи при цьому різні критерії і виділяючи різний психологічний склад стадій.

У вітчизняній психології основні періоди психічного розвитку визначають за такими критеріями:

  • характерна для кожного віку соціальна ситуація розвитку;
  • зміст і форми навчання і виховання;
  • провідна діяльність у її співвідношенні з іншими видами діяльності;
  • відповідний рівень свідомості і самосвідомості особистості (центральне вікове новоутворення).
  • Такими періодами є: ранній і дошкільний вік; молодший шкільний вік; середній шкільний, або підлітковий вік; старший шкільний, або ж юнацький вік. У кожному періоді виділяють стадії і фази, що не мають однозначних назв. Кожному періоду відповідають також характерні особливості фізичного розвитку індивіда.

    Д.Б.Ельконін уявляв дитину як цілісну істоту, яка активно пізнає оточуючу дійсність: світ предметів та світ людей. Тобто існує дві системи відносин: "дитина - "предмет" та "дитина - дорослий". Діяльність дитини в межах системи "дитина - предмет" та "дитина - дорослий" - це єдиний процес. Завдяки якому формується особистість дитини. Складаючи єдиний процес засвоєння систем "дитина - предмет" та "дитина - дорослий" у межах провідної діяльності, одна з систем виходить на перший план, займаючи домінуюче місце.

    Періодизація психічного розвитку Д.Б.Ельконіна

    Вікові періоди Провідна діяльність Система відношень
    Немовля (0-1 ) Спілкування з дорослим Людина - людина
    Раннє дитинство Предметна діяльність Людина - предмет
    Дошкільний вік Гра Людина - людина
    Молодший шкільний вік Учбова діяльність Людина - предмет
    Підлітковий вік Спілкування з однолітками Людина - людина
    Юнацький вік Учбово-професійна діяльність Людина - предмет

    У кожній ланці свого розвитку дитина підходить з особливими розбіжностями між тим, що він засвоїв із системи "людина - людина", та тим, що він засвоїв із системи "людина - предмет". Отже, саме ці моменти, коли розбіжності досягають максимальної величини і називаються кризами, після яких відбувається розвиток того боку, який відстав у попередній період.

    Характеристика роботи

    Контрольна

    Кількість сторінок: 11

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Основи психології 23

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.