План

1. Психокорекційні моделі В. Франк ля та К. Роджерса

2. Прояви нормального та патологічного дитячого страху

3. Психокорекція сексуального розвитку юнаків

Література

3. Психокорекція сексуального розвитку юнаків

Період статевого дозрівання – один із найбільш відповідальних в житті людини. Вона вступає в цей період дитиною, є протягом нього підлітком, а по закінченню статевого дозрівання стає дорослим. Статеве дозрівання – процес, в результаті якого людина досягає найбільшої ступені вираження свого ставлення до чоловічої чи жіночої статі, не тільки в біологічному, а й в соціальному плані.

Разом з тим, в сексуальній ідентифікації особистості, в вирішенні напрямку чоловічої чи жіночої диференціації і, тим більше, в формуванні морально-етичної сексуальної позиції, головну роль займає виховання. Тільки об’єднані в рамках системного підходу, а не взяті окремо ці фактори приводять до розуміння розвитку статі у людини: Статевий потяг в людини, на відміну від тварин, є інтегрованим результатом діяльності біологічних і соціально-психологічних детермінантів. В індивідуальному розвитку статі особливо виділяється пубертатний період.

Відмінності між чоловіками і жінками складні. Соціологи досліджують їх на основі аналізу чотирьох компонентів статевої самосвідомості: біологічної статі, гендерної ідентичності, гендерних ідеалів і сексуальних ролей. Найлегше дати визначення біологічної статі. Це поняття включає первинні і вторинні фізіологічні ознаки, характерні для чоловіків і жінок – органи розмноження, волосяний покрив на обличчі і т.д. Гендерна ідентичність зв’язана з нашим уявленням про свою стать - з тим, чи відчуваємо ми себе насправді чоловіком або жінкою. Усвідомлення людиною своєї статі не завжди відповідає її біологічній статі.

Особливо важким є уважне відношення до виховання дітей і підлітків, чий фізичний, в тому числі нерідко і статевий, розвиток значно відстає чи різко пришвидшується. У багатьох із них при достатньому психічному здоров’ї можуть виникати думки про неправильність формування тіла, тілесної різниці в порівнянні з іншими людьми і навіть потворність. Явно сповільнений фізичний розвиток, не дивлячись на спроби дорослих заспокоїти, не мають достатнього впливу. Після візуальних порівнянь з іншими своїх тілесних форм, і особливо гінеталій, хлопчики-підлітки, якщо вважають їх неповноцінними, приходить деколи до спроб добитися ерекції, щоб впевнитись у своїй достатній зрілості.

В іншому випадку з’являються болісні думки про наявність якогось видуманого чи переоціненого фізичного недоліку. Особливо часто це стосується видимих частин тіла: форми чи розмірів носа, вух, чола, губів, стрункість ніг. Менші розміри грудей, талії, живота, стегон – для дівчаток і дівчат, розміри і форми статевих органів – для хлопчиків та юнаків. Також зустрічається болісні думки про розповсюдження неприємним запахів. Ця патологія відома під назвою „дисморфофобія”, що в перекладі з грецької означає нав’язливий страх тілесної деформації. Цей страх зазвичай супроводжується критичним ставленням до своїх переживань, хоч людина деколи не в силі його перемогти.

Ми вважаємо, що в такому випадку важливе місце, поряд із психотерапевтичним впливом, має усвідомлення підлітком себе, як індивіда, із власними особливостями будови тіла, його органів та систем. В підлітковому віці молода людина повинна навчитися чітко усвідомлювати роль індивідуальності у забезпеченні різноманітності життя. Вивчаючи біологію, учні проводять багато лабораторних та практичних робіт, де вони визначають свої фізіологічні, антропометричні та психологічні показники. Ці роботи мають підвести юнака чи дівчину до розуміння того, що всі органи та системи у кожної людини мають індивідуальні особливості, а тому і статева система, як одна із частин тіла, теж є індивідуальною як за будовою, так і за розвитком. Такі розмови повинні вестися вчителем на уроках з відповідних тем курсу, носити науковий характер і бути дуже толерантними, бо не кожен учень може адекватно сприйняти їх.

На допомогу вчителям, класним керівникам та батькам в процесі статевого виховання молодого покоління приходить і шкільний психолог. Маючи можливість проводити індивідуальні заняття, він може особливу увагу приділити тим підліткам, що мають якість проблеми, важко переживають власну відмінність від однолітків, надто боляче сприймають свою «не таку, як в інших» зовнішність, форми тіла, особливості в швидкості статевого дозрівання. Але у вирішенні цієї проблеми дуже важливо навчити дитину відверто говорити із дорослими. На жаль, наше суспільство ще не доросло до розуміння того, що кожну проблему можна вирішити, і найкраще це вдається зробити тоді, коли про неї знає ще хтось, хто має відповідні знання та досвід і може допомогти. Навчити дитину бути відвертою, не приховувати від дорослих свої переживання та проблеми, - одне із важливих завдань, які повинна вирішувати сім’я. Адекватно реагувати на труднощі, з якими зустрічається дитина, - завдання всіх дорослих, що займаються навчанням та вихованням підростаючого покоління.

Побачення в ранній юності забезпечують задоволення багатьох важливих соціально-психологічних потреб особистості. До таких потреб передусім належать:

1) можливість розважитися, повеселитися з ровесниками протилежної статі;

2) прагнення соціалізуватися, пізнати представника протилежної статі, оволодіти відповідними способами міжособистісної взаємодії;

3) бажання підвищити свій статус у групі ровесників, з'явившись серед них зі своїм хлопцем чи дівчиною;

4) можливість установити стосунки з представниками протилежної статі для вибору дружини чи чоловіка;

5) набуття сексуального досвіду або одержання сексуального задоволення;

6) прагнення знайти друга протилежної статі, з яким можна спілкуватися та мати спільні інтереси;

7) встановлення тісних, глибоко особистісних стосунків з людиною протилежної статі з метою самовираження.

У ранньому юнацькому віці хлопці та дівчата ставляться до побачень набагато серйозніше, ніж підлітки. Більше уваги вони звертають не на зовнішність, а на особистісні якості представника протилежної статі, переймаються його планами на майбутнє. Важливими мотивами побачень для більшості старшокласників є дружні стосунки та вибір партнера для майбутнього сімейного життя. Однак дівчата зорієнтовані на глибоко особистісні, хлопці — на сексуальні стосунки.

Отже, міжособистісне спілкування на етапі ранньої юності є важливим чинником розвитку особистості. Спілкування з ровесниками характеризується розширенням його сфери. Емоційна прив'язаність у міжособистісних стосунках реалізується у юнацькій дружбі. У сфері інтимних стосунків старшокласники задовольняють свої важливі соціально-психологічні потреби. Основною умовою спілкування з дорослими є довіра.

Деякі поради що до статевого виховання

Хотілось би звернути увагу батьків на недостатньо висвітлену тему в статевому вихованні особистості – це наше ставлення до голості тіла. Сексологи, з'ясовуючи деформовані статеві установки дорослої людини, як правило, запитують: “Чи вільно ви роздягаєтесь, коли знаходитесь у кімнаті самі?” “Що ви відчули б, коли б побачили оголену людину протилежної статі?” і т.п. Що стоїть за такими запитаннями? Виявляється, незакомплексоване ставлення до голості тіла – важлива умова нормального статевого життя дорослої людини. Ніяковість, боязкість споглядання не тільки рідної людини, а й власного тіла, що негативно позначаються на сексуальних зносинах, своїм корінням сягають часто в дитячі роки, у сімейне виховання. Адже саме в дитячому віці голість тіла сприймається природно, бо пояснення, що тільки роздягненим, оголеним можна добре помитися або що гімнастику краще робити напівроздягненим, що корисно приймати повітряні ванни і т.п., сприймаються як достатнє обгрунтування, чому люди не повинні соромитись оголеності.

Як підкреслюють німецькі вчені Р.Нойберт і З.Шнабль, можливість у ранньому дитинстві споглядати голизну тіла матері чи батька, інших дорослих або дітей відстрочить ранні статеві потяги, які зумовлюються насамперед цікавістю до того, що ретельно приховується одягом. У світлі сказаного зрозумілою стає порада Р.Нойберта, звернена до батьків, не соромитися з'являтися на очі своїм малолітнім дітям зовсім роздягненими. До того ж це й корисно для здоров'я.

Чи вміє ваша дитина мити все тіло теплою водою, обтирати тіло і мити ноги холодною, стежити за нігтями, самостійно зачісуватися? Розвинуті з дитячих років навички гігієни тіла важко переоцінити. В дошкільному віці батьки повинні допомагати малюкові засвоїти гігієнічні правила, які допоможуть у зрілі роки зберегти здоров`я, працездатність, можливість народжувати й виховувати повноцінне потомство. Все це безпосередньо стосується засвоєння дитиною статевої ролі. Через порушення гігієнічних норм у догляді за дитиною батьки можуть ненароком спровокувати її ранні статеві відчуття, які в майбутньому принесуть підлітку небажані статеві потяги – онанізм (мастурбацію).

Заважає дорослим у відносинах з їхніми дітьми - відсутність здатності на будь-яке питання глянути з різних точок зору. В основі такого підходу лежить споконвічне переконання в тому, що істина завжди одна, і дорослий - її визнаний носій. У результаті, дорослі виявляються нездатними, хоча б на час стати на іншу точку зору, зрозуміти мотиви поводження своїх дітей. Багато дорослих не можуть і не хочуть згадувати себе в аналогічному віці. Нарешті, конфліктам сприяють і відсутність почуття гумору, нездатність побачити комічне в тім факті, що мати всерйоз конфліктує з дочкою, начебто це чужі люди, до того ж зовсім незацікавлені в згладжуванні цього конфлікту. Бажання обов'язково «виховувати» дочка приводить до дріб'язковості, до обсмикування на будь-яке питання по будь-якому приводу, а в результаті і до того, що між ними виникає значний бар'єр і знову матері заздалегідь сприймаються негативно. На жаль аналогічні відносини складаються в дітей із учителями. І в основі лежить не зіпсованість молодших, а педагогічна неспроможність деяких викладачів. Для того щоб у відносинах з підлітками не виникало конфліктів, варто уникати повчань, відчитувань, моралей.

Багато дорослих не знають особливостей сексуального розвитку дівчинки, підлітка, дівчини і, вважаючи їх у нормі цілком сексуально нейтральними, і тому насторожено і навіть панічно сприймають будь-які прояви сексуального розвитку, а також цілком законний інтерес до іншої статі, чи виявляється він у яких-небудь особливостях чи поводженнях чи ж у питаннях, що задаються. У результаті вони прагнуть залишити свою дочку в повному неведенні усього, що зв'язано зі словом «стать». Вони вважають, що кращий спосіб виховання – ізоляція дівчинки від однолітків чоловічої статі чи обмеження контактів з ними до мінімуму.

В основі настороженого відношення дорослих до цілком законного інтересу до іншої статі часто лежить зіпсованість, лицемірне прагнення прикрити власні життєві устремління, сексуальну незадоволеність і заклопотаність ореолом моральності. Зовсім ясно, що, ні в самому сексуальному розвитку, ні в будь-яких конкретних його проявах немає нічого поганого, поганим чи гарним, моральним чи аморальним може бути лише відношення до них, у тому числі панічне відношення, що повинне розцінюватися або як прояв глибокого неуцтва, або як ознака аморальності.

Деякі батьки вважають, що життя саме усьому навчить і, тому спеціально займатися статевим вихованням не вважають потрібним. У результаті багато підлітків не мають представлення про життєво важливі речі. Така байдужна установка батьків приводить до різноманітних негативних результатів – неміцний шлюб, вагітність неповнолітніх, раннє полове життя і т.д.

Ефективність навчально-виховного процесу багато в чому залежить від того, як педагогом здійснюється індивідуальний підхід до учнів. Статева приналежність школярів – один з важливих факторів індивідуальності, і враховувати її необхідно. Продовження роду – основний закон життя. Без нього не був б можливим не тільки розвиток людського суспільства, але і саме його здійснення.

Щось «непристойне» у слові «стать», у сфері міжстатевих відносин можна знайти лише в тому випадку, якщо попередньо це «непристойне» спеціально туди вкласти. Оскільки продовження роду неможливо без поділу людей на дві статі: чоловічу і жіночу, і визначених відносин між ними, то перебування чогось «непристойного» у сфері міжстатевих відносин рівносильно відмовленню від самого себе. Якщо міжстатеві відносини непристойні, значить непристойно і те, що в результаті їх виходить.

Вище приведені лише основні моменти, характерні для окремих вікових періодів і основні питання, які необхідно розглянути в тих чи інших класах. Педагог сам повинний сформулювати назви занять, виходячи з конкретної педагогічної обстановки, і поставити перед собою на кожнім занятті конкретні виховні задачі.


Література

1.Вельвовский И.З. Руководство по психотерапии: Ташкент, 1979.

2.Вид В.Д., Воловик В.М., Гончарская Т.В., Днепровская С.В. Методы групповой психотерапии. Л., 1982.

3.Захаров В.П., Хрящев Н.Ю. Социально-психологический тренінг: Учебн. Пособие: Л., 1979.

4.Исурина Г.Л. Групповые методы психотерапии и психокорекции: Л., 1983.

5.Осипова А. А. Общая психокоррекция М.: ВЛАДОС, 2001.

6.Петровский A.B. К разработке социально-психологического похода и групповой психотерапии: Л., 1975.

7.Цимбалюк І.М. Психологічне консультування й корекція, - К.: Професіонал, 2005 p., 696 с.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 21

Безкоштовна робота

Закрити

Психокорекція 2

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.