План

1. Психометрія як основа кількісної психодіагностики

2. Стандартні види психодіагностичних шкал оцінювання

3. Психодіагностика структури між особистісних стосунків

Використана література

3. Психодіагностика структури між особистісних стосунків

При дослідженні міжособистісних відносин найбільш частіше виділяються два фактори: домінування-підкора і дружелюбність-агресивність. Саме ці фактори визначають загальне враження про людину у процесах міжососбистісного сприйняття.

Для уявлення основних соціальних орієнтацій Т. Лірі розробив умовну схему у вигляді кола, поділеного на сектори. В цьому колі по горизонтальній і вертикальній осях позначені чотири орієнтації: домінування-підкора, дружелюбність-ворожість. У свою чергу ці сектори поділені на вісім – відповідно більш частним відносинам. Для цього більш тонкого опису коло ділять на 16 секторів, але частіше вікористовують октанти, відповідним чином орієнтовані відносно двох головних осей.

Схема Лірі заснована на передбаченні, що чим бліжче результати досліджуваного до центра кола, тим сильніший взаємозв”язок цих двох перемінних.

Сума балів кожної орієнтації переводиться в індекс, де домінують вертикальна ( домінування-підкора ) і горизонтальна ( дружелюбність-ворожість ) осі. Відстань отриманих показників від центра кола вказує на адаптивність чи екстемальність інтерперсональної поведінки.

Опитувальник містить 128 оцінювальних суджень, з яких в кожному з 8 типів відносин утворюються 16 пунктів, впорядкованих по сходячий інтенсивності. Методика побудована так, що судження, направлені на виявлення якого-небудь типу відносин, розміщені не підряд, а особливим чином: вони групуються по 4 і повторюються через рівну кількість визначень. При обробці підраховується кількість відносин кожного типу.

Т. Лірі пропонував використовувати методику для оцінки спостерігаючої поведінки людей, тобто поведінки в оцінці оточуючих (“зі сторони”), для самооцінки, оцінки ближніх людей, для опису ідеального “Я”. У відповідності з цими рівнями діагностики змінюється інструкція для відповіді.

Максимальна оцінка рівня – 16 балів, але вона поділена на чотири ступені вираженості відносин:

0 – 4 бала – низька адаптована

5 – 8 балів – помірна поведінка

9 – 12 балів – висока екстремальна поведінка

13 – 16 балів – екстремальна до патології

Різні напрямки діагностики дозволяють визначити тип особистості, а також співставляти дані за окремими аспектами. Наприклад, “соціальне “Я” ”, “ реальне “Я” “ , “ мої патнери ” і т.д.

Методика може бути представлена респонденту або списком або на окремих карточках. Йому пропонується вказати ті твердження. які відповідають його уявленню про себе, відносяться до іншої людини чи її ідеалу.

У результаті підраховують бали по кожній октанті за допомогою спеціального “ключа” до опитувальника. Отримані бали переносяться на дискограму, при цьому відстань від центру кола відповідає числу балів по даній октанті ( від 0 до 16 ). Кінці векторів з”єднуються і утворюють особистісний профіль.

ТИПИ ВІДНОСИН ДО ОТОЧУЮЧИХ

1. Авторитарний

13 – 16 – диктаторський, владний, деспотичний характер, тип сильної особистості, яка лідирує у всіх видах групової діяльності. Всіх наставляє, повчає, у всьому прагне покладатися на свою думку. не вміє приймати поради інших. Оточуючі помічають цю владність, але визнають її.

9 – 12 – домінантний, енергійний. компетентний, авторитетний лідер, успішний у справах, любить давати поради, вимагає до себе поваги.

0 – 8 – впевнена в собі людина, але не обов’язково лідер, наполеглива і упорна.

2. Егоїстичний

13 – 16 – прагне бути над всіма, але одночасно в стороні від всіх, самозакоханий, розрахунковий, незалежний, егоцентричний. Труднощі перекладає на оточуючих, але сам відноситься до них трохи відчуджено, хвалько, самозадоволений, заносчивий.

0 – 12 – егоїстичні риси, орієнтація на себе, схильність до суперництва.

3. Агресивний

13 – 16 – жорстокий і ворожий по відношенню до оточуючих, різкий, жорстокий, агресивність може доходити асоціальної поведінки.

9 – 12 – вимогливий, прямолінійний, відвертий. суворий і різкий в оцінці інших, непримиримий, схильний у всьому звинувачувати інших, іронійний, дратівливий.

0 – 8 – впертий, наполегливий, енергійний.

4. Підозрілий

13 – 16 – відчуджений по відношенню до ворожого злого світу, підозрілий, образливий, схильний піддавати все сумнівам, злопам’ятний. постійно жаліється на всіх ( шизоїдний тип характеру ) .

9 – 12 – китичний, відчуває труднощі і інтерперсональних контактах через підозрілість і страх поганого відношення. замкнутий, скептичний, розчарований в людях, замкнутий, свій негативізм проявляє у вербальній агресії.

0 – 8 – критичний по відношенню до всіх соціальних явищ і оточуючих людей.

5. Підкорюючий

13 – 16 – покірний, схильний до самознищення, слабовольний, схильний поступатися всім і у всьому, завжди ставить себе на останнє місце і засуджує себе, приписує собі вину. пасивний, прагне знайти опору у комусь більш сильнішому.

9 – 12 – сором’язливий, легко знічується, схильний підкорюватися більш сильнішому без врахування ситуації.

0 – 8 – скромний, неішучий, поступливий, емоційно стриманий, здібний підкорюватися, не має власної думки, послушно і чесно виконує свої обов’язки.

6. Залежний

13 – 16 – різко невпевнений в собі. має нав’язливі страхи, опасіння, тривожиться по любому приводу, тому залежний від інших, від чужої думки.

9 – 12 – покірний, боязливий, безпомічний, не вміє проявити опір, щио вважає, що інші завжди праві.

0 – 8 – конформний, м’який, чекає допомоги і порад, довірливий, схильний до захоплення оточуючими, ввічливий.

7. Дружелюбний

9 – 12 – дружелюбний і люб’язний зі всіма, орієнтований на прийняття і соціальне схвалення. прагне задовільнити вимоги всіх “бути хорошими” для всіх без врахування ситуації, прагне до цілей мікрогрупи, має розвинуті механізми витіснення і подавлення, емоційно лабільний (істероїдний тип характеру).

0 – 8 – схильний до співробітництва, кооперації, гнучкий і компромісний при вирішенні проблем і в конфліктних ситуаціях, прагне бути у згідності з думкою оточуючих, свідомо конформний, слідує умовностям, правилам і принципам “хорошого тону” у відносинах з людьми, ініціативний ентузіаст і досягненні цілей групи, прагне допомагати. відчувати себе в центрі уваги, заслужити визнання і любов. комунікабельний. проявляє теплоту і дружелюбність у відносинах.

8. Альтруїстичний

9 – 16 – гіпервідповідальний. завжди приносить в жертву свої інтереси, прагне допомогти і співчувати всім, нав’язливий у своїй допомозі і занадто активний по відношенню до оточуючих, неадекватно приймає на себе відповідальність за інших .

0 – 8 – вввідповідальний по відношенню до людей, делікатний, м’який, добрий, емоційне відношення до людей проявляє у співчутті. симпатії. турботі, ласці, вміє підбадьорити і заспокоїти оточуючих.

Соціометрична техніка використовується для діагностики міжособистісних та міжгрупових відносин з метою їх зміни, покращення та вдосконалення. За допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціальної поведінки людей в умовах групової діяльності, судити про соціально-психологічну сумісність членів конкретної групи.

Соціометрична процедура може мати таку мету:

1) вимірювання ступеня згуртованості-розкутості в групі;

2) виявляти “соціометричні позиції”, тобто відносно авторитету членів групи за ознаками симпатії-антипатії, де на крайніх полюсах опиняються лідер“ групи та “ізольований”;

3) знаходження внуртрішньогрупових підсистем, згуртованих новоутворень, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери.

Про­цедура соціометричного дослідження полягає в тому, що кожному члену групи пропонується відповісти на запитання "З ким би Ти хотів..?". Воно може стосуватися будь-якої царини людських вза­ємовідносин. Критерії вибору можуть бути сильними та зорієнтовани­ми на істотні психологічні якості особистості —її моральні принципи, силу характеру, вольові та інтелектуальні якості, наприклад: "З ким би ти пішов у розвідку?", "До кого б ти звернувся по допомогу при розв’язанні конфліктної ситуації?" тощо. Критерії можуть бути слаб­кими, коли вони стосуються вибору партнера для розваг, відпочинку або ж для забезпечення психологічного комфорту. Такими можуть бути запитання "З ким би ти хотів проводити своє дозвілля?", "З ким би ти хотів сидіти за однією партою?". При цьому надається мож­ливість виявити міру бажаності партнера, який обирається, через послідовний потрійний вибір за принципом: "дуже бажаний", "бажа­ний", "менш бажаний". Результати одержаних виборів занотовуються у соціометричну матрицю й аналізуються шляхом підраховування кількості виборів, зроблених щодо кожного члена групи

Отже, перед початком дослідження члени групи отримують інструкцію приблизно такого змісту:

“Ваша група існує вже давно. За час спільного життя і спілкування один з одним ви, напевне, змогли непогано пізнати один одного, і між вами склалися відповідні особистісні та ділові відносини, симпатії, антипатії, повага іт.д. З кимось вам добре знаходитися в одній групі, хтось вас не дуже влаштовує і ви хотіли б з ним розстатися. Дайте відповіді на наступні запитання, записавши свої відповіді на окремому листку паперу. Його попередньо необхідно підписати, щоб ми могли судити про те, хто і кого вибирають чи ізолюють.

1. З ким ти товаришуєш у групі?

2. Кого б ти взяв би з собою у розвідку?

3. Кого б ти хотів би виключити групи?

Листки з відповідями досліджуваних на запропоновані запитання обробляються, і та інформація, яка в них є, переноситься на спеціальну таблицю ( таб.В), яка називається соціометричною матрицею.

Зліва по вертикалі і зверху по горизонталі в соціометричній матриці перераховуються прізвища членів досліджуваної групи в одному і тому ж порядку. У рядках соціометричної матриці, де вказані прізвища членів групи, цифрами (нумерацією питань) відмічаються вибори, які зробив даний член групи. Відповідні цифри проставляються у клітинках перетину його рядка зі стовпчиком, де вказане прізвище вибраної ним людини.

Далі підраховується кількість позитивних та негативних виборів, які отримав кожний член групи.

Аналіз соціоматриці по кожному критерію дає достатньо наочну картину взаємовідносин у групі,

Можуть бути побудовані сумарні соціоматриці, які дають картину виборів за декількома критеріями, а також соціоматриці за даними міжгрупових виборів.

Основна перевага соціоматриці – можливість представити вибори у числовому вигляді, що в свою чергу дозволяє проранжувати членів групи за числом отриманих і відданих виборів, встановити порядок впливу в групі.

Більш детальну і наочну картину відносин, які склалися у групі, можна отримати, побудувавши спеціальні діаграми, які називаються соціограмами. Це – виконані за відповідною схемою малюнки, на яких за допомогою відповідних умовних позначень відмічаються всі виявлені в досліджувальній групі вибори та відхиляння.


Використана література

1. Абрамова Г.С. Практическая психология. Изд. 3 Екатеринбург: “Деловая книга”, 1998. 368 с.

2. Немов Р. С. Психология: В 3 кн. Кн. 3: Психодиагностика. М.: “ВЛАДОС”, 1998.-632с.

3. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: В 2 кн.-М.: изд. ВЛАДОС, 1998.-Кн. 1-384 c:

4. Словарь практического психолога/сост. С.Ю Головин.- Минск: Харвест, 1998. – 800 с.

5. Современный словарь по психологии.-Мн.: “Современное слово”, 1998. – 768 с.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Психодіагностика 8

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.