План

1. Психометрія як основа кількісної психодіагностики

2. Стандартні види психодіагностичних шкал оцінювання

3. Психодіагностика структури між особистісних стосунків

Використана література

1. Психометрія як основа кількісної психодіагностики

Психометрія (психометрика) — дисципліна, що вивчає теорію і методику психологічних вимірів, включаючи вимірювання знань, здібностей, поглядів і якостей особистості. Психометрія є розділом прикладної статистики. У США викладання психометрії ведеться на рівні бакалавріата, магістрати і докторантури.

Область психометрії пов'язана з кількісним підходом до аналізу тестових даних. Психометрична теорія забезпечує дослідників і психологів математичними моделями, використовуваними при аналізі відповідей на окремі завдання або пункти тестів, тести в цілому і набори тестів. Прикладна психометрія займається застосуванням цих моделей і аналітичних процедур до конкретних тестових даних. Чотирма областями психометричного аналізу є нормування і прирівнювання, оцінка надійності, оцінка валідности і аналіз завдань. Кожна з цих областей містить набір певних теоретичних положенні і конкретні процедури, використовувані при оцінці якості роботи тесту у кожному окремому випадку.

Нормування тестів - складова частина їх стандартизації, зазвичай включає проведення обстеження репрезентативної вибірки осіб, визначення різних рівнів виконання тестів і переклад сирих тестових оцінок в загальну систему показників. Тести інколи прирівнюють, коли існують різні форми того ж самого тесту. Прирівнювання наводить оцінки по всіх формах до загальної шкали. Існують 4 основних стратегії прирівнювання. Перший метод передбачає проведення кожної форми тесту на еквівалентній (наприклад, випадковою відібраною) групі респондентів, а потім оцінки по цих різних формах встановлюються т. о., аби рівні оцінки мали рівні процентильні ранги (та ж сама пропорція респондентів отримує ту ж або нижчу оцінку). При точнішому методі всі респонденти заповнюють всі форми тесту, і для визначення еквівалентності показників використовуються рівняння. Третій часто використовуваний метод пов'язаний з проведенням загального тесту або частини тесту зі всіма респондентами. Ета загальна оцінна процедура служить як "зв'язуючий" тест, який дозволяє все подальші виміри прив'язувати до єдиної шкали. При проведенні обстеження з використанням різних форм одного і того ж тесту в кожну включаються декілька "анкерних завдань", що виконують функцію такого "зв'язуючого" тесту.

Надійність і валідність мають відношення до узагльненості показників тестів - визначенню того, які виводи за тестовими показниками є обґрунтованими. Надійність стосується виводів про узгодженість вимірювання. Узгодженість визначається по-різному: як тимчасова стійкість, як схожість між імовірно еквівалентними тестами, як однорідність в рамках одного тесту або як порівнянність оцінок, що виносяться експертами. При використанні методу "тест-ретест" надійність тесту встановлюється шляхом повторного його проведення з тією ж групою через певний проміжок часу. Потім два отримані набори показників порівнюються з метою визначення міри схожості між ними. При використанні методу взаємозамінних форм, на вибірці обстежуваних проводяться два паралельні виміри. Залучення експертів ("оцінювачів") до оцінки якості паралельних форм тесту дає міру надійності, наз. надійністю оцінювачів. Цей метод часто застосовують, коли є необхідність в експертній оцінці. Валідность характеризує якість виводів, що отримуються на основі результатів проведення вимірювальної процедури.

Більшість процедур аналізу завдань передбачають: а) реєстрацію числа випробовуваних, таких, що дали правильну або неправильну відповідь на певне завдання; б) кореляцію окремих завдань з ін. змінними; у) перевірку завдань на систематичну помилку (або "необ'єктивність"). Долю випробовуваних, таких, що впоралися із завданням тесту, наз., можливо не цілком точно, трудністю завдання. Спосіб поліпшити завдання - підрахувати відсоток вибору кожного варіанту відповіді на завдання з множинним вибором; корисно також обчислити середній тестовий показник випробовуваних, таких, що вибрали кожен варіант. Ці процедури дозволяють контролювати, аби варіанти відповідей виглядали правдоподібними для непідготовлених випробовуваних, але не здавалися правильними що найбільш знає. Відбір завдань, які сильно корелюють з показником повного тесту, максимізував надійність як внутрішню узгодженість тесту, тоді як відбір завдань, які сильно корелюють із зовнішнім критерієм, максимізував його прогностичну валідність. Описова аналогова модель цих кореляцій називається характеристичній кривій завдання; у типових випадках - це графік залежності долі випробовуваних, таких, що правильно відповідають на питання, від їх сумарного тестового показника. Для ефективних завдань ці графіки є позитивними висхідними кривими, що не знижуються у міру приросту здатності.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Психодіагностика 8

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.