План

1. Предмет психодіагностики

2. Метод спостереження

3. Метод експерименту

Використана література

3. Метод експерименту

Психологічний експеримент — дослід, що проводиться в спеціальних умовах, для отримання нових наукових знань за допомогою цілеспрямованого втручання дослідника в життєдіяльність випробовуваного.

Різними авторами поняття «Психологічний експеримент» трактується неоднозначно, часто під експериментом в психології розглядається комплекс різних самостійних емпіричних методів (власне експеримент, спостереження, опитування, тестування). Проте традиційно в експериментальній психології експеримент вважається самостійним методом..

Специфіка психологічного експерименту

У психології експериментальне дослідження володіє своєю специфікою, що дозволяє розглядати його окремо від досліджень в інших науках. Специфіка психологічного експерименту полягає в тому, що:

- Психіку як конструкт неможливо об'єктивно спостерігати і про її діяльність можна дізнатися, лише ґрунтуючись на її проявах, наприклад, у вигляді певної поведінки.

- При вивченні психічних процесів вважається за неможливе виділити якийсь один з них, і дія завжди відбувається на психіку в цілому (або, з сучасної точки зору, на організм як єдину неподільну систему).

- У експериментах з людьми (а також деякими вищими тваринами, наприклад, приматами) відбувається активна взаємодія між експериментатором і випробовуваним.

- Дана взаємодія зокрема робить необхідною наявність інструкції випробовуваному (що, очевидно, нехарактерно для природничо-наукових експериментів).

Загальні відомості

Роберт Вудвортс (R. S. Woodworth), що опублікував свій класичний підручник по експериментальній психології («Experimental psychology», 1938), визначав експеримент як впорядковане дослідження, в ході якого дослідник безпосередньо змінює якийсь чинник (або чинники), підтримує останні незмінними і спостерігає результати систематичних змін. Відмітною особливістю експериментального методу він вважав управління експериментальним чинником, або, по термінології Вудвортса, «незалежній змінній», і відстежування його впливу на спостережуване слідство, або «залежну змінну». Метою експериментатора вважається збереження постійними всіх умов, за винятком однієї — незалежної змінної.

У спрощеному прикладі незалежну змінну можна розглядати як якийсь релевантний стимул (St(r)), силу якого варіює експериментатор, в той час, як залежна змінна — реакція (R) випробовуваного, його психіки (P) на дію цього релевантного стимулу. Схематично це можна виразити таким чином:

Проте, як правило, саме шукана стабільність всіх умов, окрім незалежної змінної, в психологічному експерименті недосяжна, оскільки практично завжди крім цих двох змінних присутні і додаткові змінні, систематичні іррелевантні стимули (St(1)) і випадкові стимули (St(2)), ведучі відповідно до систематичних і випадкових помилок. Таким чином остаточне схематичне зображення експериментального процесу виглядає так:

Отже, в експерименті можна виділити три види змінних:

1.Незалежна змінна

2.Залежна змінна

3.Додаткові змінні (або зовнішні змінні)

Отже, експериментатор намагається встановити функціональну залежність між залежною і незалежною змінною, що виражається у функції R=f(St(r)), спробувавши при цьому врахувати систематичну помилку, що виникла унаслідок дії іррелевантних стимулів (прикладами систематичної помилки можна назвати фази Місяця, час доби і ін.). Для зменшення вірогідності дії випадкових помилок на результат дослідник прагне проводити серію дослідів (прикладом випадкової помилки, можливо, наприклад, втома або ж потрапивша в око випробовуваному смітинка).

Основне завдання експериментального дослідження

Загальне завдання психологічних експериментів полягає в тому, щоб встановити наявність зв'язку R=f(S, P) і, по можливості, вид функції f (бувають різні види зв'язку — причинно-наслідкові, функціональні, кореляційні і ін.). В даному випадку, R — реакція випробовуваного, S — ситуація, а P — особа випробовуваного, психіка, або «внутрішні процеси». Тобто, грубо кажучи, оскільки психічні процеси неможливо «побачити», в психологічному експерименті на підставі реакції випробовуваних на стимулювання, регульоване експериментатором, робиться який-небудь вивід про психіку, психічні процеси або особу випробовуваного.

Види експериментів

Залежно від способу проведення

Виділяють головним чином три види експериментів:

-Лабораторний експеримент

-Польовий, або природний експеримент

-Формуючий , або психолого-педагогічний експеримент

Залежно від етапу дослідження

-Пілотажне дослідження (так зване чорнове, пробне дослідження)

-Власне експеримент

Залежно від рівня усвідомленості

Залежно від рівня усвідомленості експерименти також можна розділити на:

-ті, в яких випробовуваному даються повні відомості про цілі і завдання дослідження

-ті, в яких в цілях експерименту деяка інформація про нього від випробовуваного втаюється або спотворюється (наприклад, коли необхідно, щоб випробовуваний не знав про дійсну гіпотезу дослідження, йому можуть повідомити помилкову)

-і ті, в яких випробовуваному невідомо про цілі експерименту або навіть про сам факт експерименту (наприклад, експерименти із залученням дітей).

Етапи психологічного експерименту

Загальна модель проведення психологічного експерименту відповідає вимогам наукового методу. При проведенні цілісного експериментального дослідження виділяють наступні етапи:

1. Первинна постановка проблеми

-Постановка психологічної гіпотези

2. Робота з науковою літературою

-Пошук визначень базових понять

-Складання бібліографії з тематики дослідження

3. Уточнення гіпотези і визначення змінних

-Визначення експериментальної гіпотези

4. Вибір експериментального інструменту, який дозволяє:

-Управляти незалежній змінній

-Реєструвати залежну змінну

5. Планування експериментального дослідження

-Виділення додаткових змінних

-Вибір експериментального плану

6. Формування вибірки і розподіл випробовуваних по групах відповідно до прийнятого плану

7. Проведення експерименту

-Підготовка експерименту

-Інструктаж і мотивування випробовуваних

-Власне експериментування

8. Статистична обробка

-Вибір методів статистичної обробки

-Перетворення експериментальної гіпотези в статистичну гіпотезу

-Проведення статистичної обробки

9. Інтерпретація результатів і висновки

10. Фіксація дослідження в науковому звіті, статті, монографії, листі в редакцію наукового журналу

Переваги експерименту як методу дослідження

Можна виділити наступні основні переваги, якими володіє метод експерименту в психологічних дослідженнях:

-Можливість вибрати момент початку події

-Повторюваність події, що вивчається

-Змінність результатів шляхом свідомого маніпулювання незалежними змінними.


Використана література

1. Абрамова Г.С. Практическая психология. Изд. 3 Екатеринбург: “Деловая книга”, 1998. 368 с.

2. Немов Р. С. Психология: В 3 кн. Кн. 3: Психодиагностика. М.: “ВЛАДОС”, 1998.-632с.

3. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: В 2 кн.-М.: изд. ВЛАДОС, 1998.-Кн. 1-384 c:

4. Словарь практического психолога/сост. С.Ю Головин.- Минск: Харвест, 1998. – 800 с.

5. Современный словарь по психологии.-Мн.: “Современное слово”, 1998. – 768 с.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Психодіагностика 2

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.