План

1. Психологія як природнича наука: визначення, напрями, персоналії

2. Історичне формування предмета психології

3. Сократ: життя, вчення, доля

Використана література

2. Історичне формування предмета психології

Наукова психологія все ще перебуває у пошуках свого предмета, її рух у цьому напрямку відображають психологічні поняття і категорії, зміст яких складається впродовж історії психології.

За М. Г. Ярошевським, категоріями, через які виявляє себе предмет психологічної науки, є: образ (характеризує пізнавальне відно­шення психіки до світу); дія (описує практичне ставлення людини до світу); мотив (відображає динамічний і скеровуючий аспекти психіки); спілкування (відбиває представленість у психіці зв'язків людини з соці­альним середовищем); індивід — особистість (ілюструє відмінності у сфері образів, дій, мотивів, спілкування конкретної людини). Кожний напрямок психології вивчає переважно якусь одну категорію (та відповідну грань психіки): ґештальтпсихологія — категорію образу, біхевіоризм — дії, психоаналіз — мотиву, діяльнісний підхід — спілкування.

Зміна уявлень про предмет психології відбувається, як правило, внаслі­док кризи — усвідомлення науковою громадськістю невідповідності домі­нуючого уявлення про психіку тим її виявам, які з'являються внаслідок або нових наукових досліджень, або ж поступу суспільного життя. Свідчен­ням кризи, що виникла вже на самому початку наукової психології, була суперечність між психологією як природничою наукою і психоло­гією як наукою про суб'єктивний досвід (у сучасному звучанні — між сцієнтистською та гуманістичною психологією). Вона засвідчувала, що проблеми, пов'язані з визначенням предмета науки, зумовлені приро­дою психіки. Внаслідок виходу з цієї кризи виникли напрямки психології початку XX ст. Проте і напередодні XXI ст. наука має «багато психологій», що є свідченням нерозв'язаності питання про її предмет. Він все ще представлений своїми «гранями».

На відміну від світової психології, радянська психологія з самого по­чатку будувалась як моністична (від гр. uovo£ — один, єдиний) наука на засадах філософії марксизму. Це змушувало її виконувати ідеологічну функцію, і хоча й сприяло консолідації зусиль учених при розв'язанні фундаментальних проблем науки, звужувало її практику. Внаслідок цього психологія виявилась не готовою до революційних змін у суспільстві, які до того ж продемонстрували невідповідність притаманного їй зосередження на пізнавальній (відображальній) функції психіки характеристикам, що їх висвітлила поведінка людини у переломний період історичного роз­витку.

Це призвело до кризи, про яку свідчать, наприклад, підручники з пси­хології, що вийшли в Україні та у Росії у пострадянський період. Так, праця за редакцією А. В. Петровського відрізняється від попередньо­го видання тим, що діяльнісний підхід подається тут у невідкритій формі. P. C. Немов намагається взагалі обійтися без теорії, яка б об'єднувала величезний, переважно природничо-науковий емпіричний ма­теріал психології (конкретні закономірності розвитку і функціонування психіки). Нарешті, підручник за редакцією О. В. Киричука та В. А. Роменця, як і підручник Є. І. Слободчикова та Є. І. Ісаєва, пред­ставляє варіанти гуманістичної психології.

Отже, знову має місце протиставлення сцієнтистської і гуманістич­ної психологій. У першому випадку психологія людини має збіднену внутрішню характеристику, у другому за межами узагальнення зали­шається емпіричний матеріал, накопичений науковою психологією впро­довж її розвитку. В американських підручниках цього ж часу такого протиставлення немає: одні теми розкрито на підставі досягнень першого підходу, а інші — другого. Щоправда, у них немає й задовільної концепції, яка б поєднувала ці підходи.

І сцієнтистська, і гуманістична парадигми у психології спонукають звер­нутися до категорії життя. Для першої життя є сукупністю різнорід­них і різнорівневих форм активності живої істоти, де психіка виконує пристосувальну функцію. Для другої психіка є «життям людини, пере­живанням, ставленням до світу і має власне багатство». Це пояснюється вчинковою сутністю людини.

У плані порівняння цих парадигм вчинок є найґрунтовнішим виявом людської активності. Проте активність — це також і реакції, і реф­лекси, і операції, і дії, і діяльності. Йдеться про різні рівні життя. Відтак, вчинок є ознакою «вищого» рівня життя, який доцільно співвідне­сти з характеристикою людини як особистості. Це рівень, на якому психіка дістає свої визначення у межах відношення «людина — світ». Але свої не менш істотні ознаки вона виявляє як компонент відношень «мозок — психіка» і «людина — середовище». Це інші рівні життя — організму та індивіда, і вони також важливі, як і рівень особистості.

Лише шляхом аналізу сукупності цих відношень і відповідних їм рівнів можна зняти протиставлення сцієнтистської і гуманістичної парадигм у межах наукової психології, узагальнити емпіричний матеріал остан­ньої, дати різнобічну характеристику психіці та її функціям у житті.

Показником успішності розв'язання завдань, які стоять перед курсом, може слугувати Система понять і категорій психології, подана на по­чатку посібника.

Категорія життя відкриває перед психологією перспективи побудови цілісної, внутрішньо несуперечливої системи загальнопсихологічних знань. Вона ж дозволяє розуміти психіку як осередок життя — різнорівневих форм активності, за допомогою яких людина (і тварина) реалізує свої стосунки зі світом. Відтак, психологія — наука про призначення, будову, зако­номірності розвитку та функціонування психіки у житті людини і тварин.

Ця категорія не претендує на те, щоб стати підґрунтям абсолютно істинного знання про психіку. Історія психології вчить, що питання ви­бору певної категорії як основної — це питання вибору психологом пев­ної світоглядної позиції, а не логічної правильності якоїсь із них. Ці по­зиції можуть заперечувати одна одну, проте вони не можуть бути свідчен­ням єдино правильного пояснення психічної реальності. Цінність кожної полягає у можливості створити систему знань, яка відтворює досягнення психології на певному етапі її історії. І якщо ця система не поповнюється здобутками різних напрямків психології, то це, швидше, данина ідеології, ніж науковим принципам пізнання дійсності.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Історія психології 2

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.