Зміст

1. Готовність до шкільного навчання та особливості спілкування з однолітками, що виховувалися в закладах інтернатного типу

2. Особливості роботи психолога з невстигаючими дітьми

3. Статеве дозрівання та психосексуальна ідентичність у підлітковому віці

4. Корекційна програма агресивності в підлітковому віці

Література   

1. Готовність до шкільного навчання та особливості спілкування з однолітками, що виховувалися в закладах інтернатного типу

Готовність дитини до шкільного навчання передбачає її всебічний розвиток. Показники готовності — це комплекс властивостей і характеристик, які описують найбільш значні досягнення в розвитку малюка. Такими основними складниками психологічної готовності до школи є: мотиваційна, розумова, особистісна, вольова, а також готовність до спілкування з однокласниками і вчителями.

Ці показники не можна використовувати з метою діагностики, спрямованої на відбір готових і відсіювання неготових до шкільного навчання шестирічних дітей. Вони мають бути орієнтирами в роботі вчителя і вихователя з дітьми шестирічного віку, що дають змогу, по-перше, конкретніше визначити спрямованість навчання, по-друге, одержати дані для реалізації індивідуального підходу до дітей у навчально-виховному процесі і, по-третє, обгрунтовано робити висновок про успішність навчального процесу.

Особиста готовність.

Важливо розуміти самоцінність дитинства, необхідність його збереження, забезпечення максимальної повноти в розкритті можливостей даного віку, врахування його своєрідності і специфіки. Розвиток особистості дитини тісно пов'язаний з її загальним психологічним розвитком, який супроводжується кризами.

Л.Виготський підкреслював, що найголовніше в критичному віці — це виникнення психологічних новоутворень. У цей час з'являється якісно нове в психіці і поведінці дитини, в її стосунках з навколишніми, в реакціях на вплив довкілля. Кризи є ніби висновком з усього періоду психологічного розвитку і створюють внутрішні передумови й умови для переходу на новий віковий рівень. Проходження дитиною кризи семи років — необхідна умова вступу до молодшого шкільного віку і формування навчальної діяльності — провідної в цьому віковому періоді. У дошкільному віці такою провідною діяльністю є сюжетно-рольова гра. Тому перехід від дошкільного періоду є переходом від ігрової до навчальної діяльності, а внутрішні передумови й умови його пов'язані з тими психологічними новоутвореннями, які виникають під час кризи семи років.

Особистіста готовність до школи охоплює три основні сфери життєвих взаємин дитини: стосунки з дорослими, стосунки з ровесниками і ставлення до самого себе. Як одне з центральних психологічних новоутворень кризи семи років Л.Виготський виділяв втрату безпосередності. Дошкільному періоду властива цілісність особистості і процесу її розвитку. Тому в дошкільника немає «подвійного дна». Від намірів до дій у нього — найкоротший шлях. Реакції його безпосередні, імпульсивні, щиросердні, ситуативні. Дошкільник — істота «практична» в тому сенсі, що він не може тривалий час перебувати в якомусь однобічному ставленні до світу, наприклад в естетичному спогляданні чи в пізнавально-теоретичних роздумах. Проте втрата якостей дитячості, в тому числі й втрата безпосередності, - тільки один бік змін, які відбуваються в цьому віці. Інший, глибший і важливіший, має позитивний характер і пов'язаний не з втратою, а з набуттям нових рис. Найважливішою якістю, яка з'являється наприкінці дошкільного віку, є довільність. З нею пов'язані основні прогресивні зміни в психіці дитини і та перебудова особистості, яка відбувається в кризі семи років.

У сфері спілкування дитини з дорослими довільність - дуже важливий компонент психологічної готовності до шкільного навчання. Якщо у дитини ця якість не сформувалася, вона не здатна правильно сприймати навчальне завдання в його специфічному навчальному значенні.

Встановлено, що початкові форми навчальної діяльності мають колективний характер. Проте колективної діяльності теж потрібно вчити. « До певного віку діти не вміють будувати стосунків між собою, не сприймають ровесника як партнера по спільній діяльності, не володіють способами спілкування з ним. Протягом дошкільного віку інтенсивно розвиваються колективні види діяльності, необхідні для цього психологічні передумови і здібності.

Загальновизнано, що сфера самосвідомості є однією з найважливіших у структурі особистості. Один із показників розвитку самосвідомості до кінця дошкільного і початку молодшого шкільного віку - зміни в самооцінці дітей. Поява нової, об'єктивнішої самооцінки — це третій о основний компонент особистісної готовності дітей до школи, а її прояви 15 в спілкуванні і діяльності дітей, в усвідомленні ними себе і своїх можливостей слугують показниками, які дозволяють зрозуміти, на якому віковому етапі перебуває дитина.

Виділені три компоненти не вичерпують усіх аспектів особистісної готовності дітей до школи, однак є найбільш важливими серед них. Їх прояви вкрай різноманітні і багатопланові. Вони виявляються в розвитку морально-вольових якостей дітей, у виникненні в них нових ціннісних орієнтирів, у новому світосприйнятті і в перебудові всієї емоційної сфери особистості дитини.

Говорячи про необхідність розвитку довільності в спілкуванні дітей з дорослими, варто звернути увагу нате, що діти, психологічно не підготовлені до школи, дуже часто не утримують контекст навчальної ситуації. В усіх запитаннях, висловлюваннях і звертаннях до них учителя вони сприймають тільки прямий, безпосередньо ситуативний зміст, тоді як навчальні ситуації завжди умовні, мають інший, більш глибокий план, пов'язаний з навчальною проблемою і навчальним завданням. Розуміння дитиною іншого змісту таких ситуацій спілкування з дорослим, які носять умовний характер, та стійке утримання контексту цього спілкування і становить основний зміст довільності у спілкуванні та взаємодії дітей з дорослими.

Варто зазначити, що добре підготовлені до школи діти схильні до абсолютизації ролі вчителя. Деякою мірою він перестає бути для них живою людиною і перетворюється в утілення відповідної ролі. При цьому, чим більше педагог проявляє себе саме як «учитель», тим більше діти його цінують. Добре відомо, що учні початкової школи похваляються один перед одним, чия вчителька суворіша. На їхню думку, суворість є тією якістю, яка відповідає самій суті ролі вчителя.

Згадаймо, як учні грають у школу. З якою насолодою вони ставлять один одному двійки, встановлюють дисципліну, застосовуючи максимум суворості. Проте не варто забувати, що суворість учителя діти цінують тільки тоді, коли вони переконані в його внутрішній доброзичливості і в тому, що насправді він добре до них ставиться і турбується про них. Якщо цього немає, то вчитель уже не суворий, а злий, математика - противна і взагалі, «в дитячому садку було краще...».

Виявити рівень розвитку довільності у спілкуванні дітей з дорослими можна по-різному. Наприклад, використовуючи гру типу «Фанти» чи «Заборонені слова», де діти відповідають на запитання дорослого, не використовуючи певні слова, про які раніше було домовлено. Відповіді в дітей і їхня поведінка під час подібної гри показують, як дитина сприймає в такій ситуації позицію дорослого, як розуміє його «безглузді» запитання і чи прагне відповісти так, щоб не порушити правил гри.

Діти, психологічно не підготовлені до школи, зазвичай «чесно» відповідають на будь-які запитання дорослого і порушують правила гри. Вони не враховують того, що й запитання умовні, і відповідати на них треба певним чином. Для них головне — «правильність» відповіді, а не дотримання правил гри. Такі діти зазвичай дуже емоційно реагують на смішні запитання і на ті, що якоюсь мірою торкаються їхньої особистості.

Діти, які не розуміють умовностей навчального спілкування, до запитань учителя ставляться як до запрошення просто поспілкуватися на порушену тему. Вони піднімають руку, але замість того, щоб відповісти по суті, починають висловлювати будь-які думки і міркування щодо поставленого запитання.

Другим найважливішим компонентом особистісної готовності дитини до школи є певний рівень розвитку навичок спілкування з ровесниками. У колективі дитина реалізує і стверджує себе як особистість. Колектив створює можливості для розвитку самостійності, активності, ініціативи, творчості й індивідуальної своєрідності кожного. У колективній діяльності формується зацікавленість у ровеснику і спілкуванні з ним, виховується доброзичливе ставлення до інших дітей, зароджуються особисті симпатії і дружба, набувається вміння жити і працювати разом. Ці якості і вміння мають вирішальне значення для формування різноманітних здібностей дитини, наприклад: вміти зрозуміти точку зору іншого, прийняти те чи інше завдання як загальне, яке вимагає спільних дій, поглянути на самого себе і свою діяльність збоку.

Соціально-психологічні дослідження свідчать про значну складність і різноманітність стосунків у дитячих колективах та об'єднаннях. Є діти «аутсайдери», тобто ті, які не отримали визнання в дитячому колективі. Як правило, це малюки з нерозвиненими комунікативними навичками, становище їх у групі об'єктивно незадовільне: інші діти з ними не дру жать, не хочуть разом з ними гратися, не запрошують їх взяти участь у - тій чи іншій спільній справі. Звичайно, все це не сприяє їхньому особи-» стісному і психологічному розвитку. Адже розвиток свідомості дитини безпосередньо пов'язаний з розвитком навичок спілкування. Негарнії ятливість таких умов пом'якшується тим, що в дітей з низьким статусом і нерозвиненими комунікативними вміннями часто недостатньо розвинена самосвідомість, внаслідок чого вони не до кінця усвідомлюють своє становище в групі і незадовільність взаємин з ровесниками. Найбільш значущим для цих дітей є ставлення до них навколишніх дорослих. Тому вкрай важливо, щоб діти відчували свою захищеність, були впевнені в доброзичливості дорослих.

Визначити рівень розвитку навичок спілкування дитини з ровесниками можна, лише спостерігаючи за її поведінкою в колективі, за її спільною з іншими дітьми діяльністю.

Третій компонент особистісної готовності до школи пов'язаний з розвитком самопізнання дитини, що виявляється, зокрема, в зміні її самооцінки. Найчастіше дошкільникам властива необ'єктивно висока оцінка себе, своїх можливостей, своєї діяльності і її результатів. Проте у декого з них спостерігається нестійка, а інколи навіть занижена самооцінка. Для нормального, безболісного вливання в шкільне життя дитині потрібні «нова» самооцінка і «нова» самосвідомість. Таким чином, поява більш адекватної і об'єктивної самооцінки свідчить про серйозні зміни в самосвідомості дитини і може бути показником готовності до шкільного навчання і до шкільного способу життя в цілому.

Загальний рівень особистісної готовності дітей до систематичного шкільного навчання виявляється в їхній поведінці на заняттях. Педагог відзначає такі особливості, як активність, дисциплінованість, якісні відповіді і результати роботи. Під активністю, дисциплінованістю розуміється вміння дитини довільно керувати своєю поведінкою, підпорядковуватися встановленим правилам, керуватися ними в організації своєї діяльності. Досить повні відповіді свідчать як про наявність знань і вмінь, так і про сформованість наполегливості, старанності, що дозволяє долати труднощі і досягати необхідного результату.

Діти, позбавлені батьківського піклування – загальнодержавна проблема, одним з аспектіввирішення якої є спеціалізована психологічна допомога дітям адаптуватися в соціальномусередовищі. Вихованці з психофізіологічними особливостями, які виховуються в закладахінтернатного типу, потребують спеціального корекційного впливу, що складає комплекспсихолого-педагогічних заходів, спрямованих на розвиток потенційних можливостейсоціального становлення.

За останні десять років кількість дітей, влаштованих до закладів усіх форм власності для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, збільшилась майже вдвічі; тенденція цього показника спостерігається і сьогодні. За даними Державного комітетустатистики України, до мережі інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавленихбатьківського піклування, у 2005р. входило 54 школи-інтернати, де виховувалося 11654 дітей, дитячих будинків – 5090 дітей, 48 будинків дитини – відповідно 3606 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Загалом, станом на 01.01.2006р. в Україні 96,7 тис.дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Отже, існує нагальна потреба в осмисленні специфічності соціально-педагогічних умов,створюються інтернатним закладом щодо соціалізації дітей.

Аналіз соціально-педагогічних досліджень свідчить про зростаючий інтерес учених до проблеми ранньої соціалізації дітей. Визначено соціально-педагогічні умови збагачення дитячоїсубкультури, формування соціальних уявлень, методи впливу на становлення позитивнихвзаємин однолітків (В. Абраменкова, Б. Ананьєв, І. Бех, Л. Виготський, І. Звєрєва, А. Капська,Кононко, А. Мудрик, В. Петровський, С. Рубінштейн. та ін.).

Соціалізація – розвиток і самозмінення людини в процесі засвоєння та відтвореннякультури, який відбувається у взаємодії людини зі стихійними, відносно керованими іцілеспрямовано створеними умовами життя на всіх етапах.

Умови інтернатного закладу характеризуються регламентованістю та обмеженимкомунікативним колом, відсутністю можливості вільного спілкування з великою кількістюлюдей. Обмеженість сфери вибору друзів призводить до психологічної та емоційної самотності.

Але для більшості дітей інтернатна установа завжди залишається рідним домом, інтернатнідрузі – братами, а вчителі та вихователі – старшими товаришами і порадниками.

Дослідження вчених переконує, що найбільш сприятливим для виховання дітей-сиріт ідітей позбавлених батьківського піклування, є сімейне середовище, яке допоможе дітям усамостійному житті. Але не завжди це можливо, тому надія тільки залишається на закладінтернатного типу.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 18

Безкоштовна робота

Закрити

Загальна психологія 20

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.