План

1. Аномалії розвитку

2. Алькогольні психози

3. Поради керівнику з профілактики стресу у співробітників

Список використаної літератури

3. Поради керівнику з профілактики стресу у співробітників

На сьогоднішній день особливо актуально легко і швидко справлятися із стресом, оскільки темп в житті і роботі дуже великий. Саме тому все частіше і частіше виникає потреба в опрацюванні даної теми серед організацій. І саме ця тема є дуже популярною серед замовлень на консультування і вчення від наших клієнтів. Основна частина нижче приведеної програми базується на практичному досвіді роботи з організаціями.

Життя для деяких людей стає суворою і безжалісною школою. Виникаючі на нашому шляху труднощі (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) часто викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень,або ще такі реакції називають стресом.

Немає, напевно, більш відомого і водночас більш спірного наукового терміну, ніж «стрес». Усі говорять про стрес, усі його переживають, усі про нього багато чули... Парадокс, проте, в тому, що коли запитати навмання п’ять чоловік, що таке стрес, напевно дістанеш п’ять різних відповідей. І неспроста. По-перше, цілковитої згоди у визначенні стресу немає й у науковому середовищі, а по-друге, його природа така, що один і той же потенційно стресовий вплив в одних людей викликає сильні негативні реакції, а в інших — або взагалі нічого, або навіть щось приємне. Взяти, приміром, атракціон «американські гірки»: для когось катання на них буде важким (цілком стресовим) випробуванням, оскільки вони бояться висоти, а от для деяких людей це щоразу втіха. Або, скажімо, здача іспиту. Більшість із нас оцінить цю процедуру як явно стресову, проте є окремі унікуми, для яких вона буде приємним лоскотанням нервів. Ще одним прикладом , досить поширеним в наш час, може бути важкість адаптування молоді, яка переїжджає від батьків в віддалені міста на навчання. Реагуємо на стрес ми теж по-різному. У списку з п’ятдесяти характерних реакцій, які викликаються стресами, є прямо протилежні симптоми. Так, хтось у момент гострого стресу червоніє й відчуває приступ нестримного голоду, а хтось блідне й втрачає апетит. Хронічний стрес може викликати як набирання ваги, так і схуднення без жодної дієти. Ну, й так далі...

Багато психологів, лікарів займалися дослідженням стресових станів серед молоді, їх впливу на фізичне та психологічне здоров’я людини (Г.Сельє, У.Кеннон, Дж.Сміт, В.Розов, Б.Коган, М.Пірен, Б.Волков та ін. )

Стрес (від англ. Stress – напруга) – неспецифічна (загальна) реакція організму на дуже сильну дію, фізичну або психологічну, а також відповідний стан нервової системи організму (або організму в цілому). У медицині, фізіології, психології виділяють позитивну (еустрес) і негативну (дистрес) форми стресу. Можливий нервово-психічний, тепловий або холодовий, світловий, антропогенний та інші форми стресу. Яким би не був стрес, хорошим або поганим, емоційним або фізичним (або і тим і іншим одночасно), дія його на організм має загальні риси. Особливо від стресу страждає імунна система. У стресовому стані люди частіше виявляються жертвами інфекції, оскільки продукція та активність імунних клітин помітно падає в період сресу.

Сучасна технологічна наука вирізняє такі важливі феномени критичних життєвих ситуацій, що характеризують психологічний контекст виникнення конфліктів: стрес, фрустрацію, кризу і власне конфлікт.

Стрес – неспецифічна реакція організму на ситуацію, яка потребує певних змін. Мусимо пам'ятати, як писав Г. Сельє, що майже будь-яка нова життєва ситуація може викликати стресовий стан, але не кожний стан є критичним, окрім горя, нещастя, виснаження, які супроводжуються порушенням адаптації, контролю, перешкоджають самоактуалізації особистості.

Фрустрація визначається як стан, викликаний наявністю сильної мотивованості для досягнення мети (задоволення потреб) та подолання перешкод на шляху до мети. Такими перешкодами для досягнення мети можуть бути причини різного характеру: фізичні (позбавлення волі), біологічні (хвороба, старість), психологічні (страх, брак інтелектуальних даних), соціокультурні (заборони, правила, норми).

Криза характеризує стан індивіда, що виникає у вигляді проблеми, з якої він не може вийти чи вирішити її протягом нетривалого часу, внаслідок чого свідомість неначе капітулює перед проблемою.

Стрес – це сильний прояв емоцій, який викликає комплексну фізіологічну реакцію, це стан душевного та поведінкового розладу, пов’язаного з нездатністю особистості доцільно діяти у відповідних ситуаціях. За частих стресових ситуацій у людини зникає стресу, настає депресія, знижується інтерес до роботи, спілкування, настає апатія, знижується ефективність праці. Стресові ситуації негативно позначаються на здоров'ї, у людини з'являється цілий букет захворювань: виразки, мігрень, гіпертонія, астма, артрит, алергія, діабет, шкірні хвороби тощо.

Профілактика стресу вимагає від особистості:

* бути здатним змінити ситуацію;

* вміти зменшити значення втрати того, до чого прагнув;

* бути здатним прогнозувати не тільки успіхи, а й невдачі;

* уміти розрізнити значні втрати від несуттєвих, невдачу – від катастрофи;

* навчитися розслаблятися, аби дати організму відновити потенції;

* бути готовим до спілкування з різними людьми («він іншим бути не може»);

* уміти навіювати позитивні образи, які б витісняли негативні («який прекрасний день .»);

* мати почуття гумору – посміятися над собою, розрадити душу («це ще не кінець світу .»);

* уміти вирізнити дві фундаментальні речі – здоров'я (яке не купиш) і роботу (яку можна змінити);

* навчитися говорити «ні», коли неможливо сказати «так», ураховуючи при цьому, що доцільно знайти аргумент для «ні»;

* намагатися вивчити психологію й тактику начальника та відповідно розмовляти з ним так, аби не втратити довіру до себе;

* не погоджуйтесь із тим, хто висуває суперечливі вимоги, апелюючи до негативних наслідків, не займайте при цьому звинувачувально-агресивну позицію.

Залежно від виду стресу і характеру його впливу, виділяють різні види стресу, у найбільш загальній класифікації – стрес фізіологічний і стрес психологічний. На думку А.Маклакова, стрес є соціальною істотою і в діяльності її інтегральних систем провідну роль відіграє психологічна сфера. Тому найчастіше саме психологічний стрес є найбільш важливим для процесу регуляції

Можливості подолання стресів

Є багато методів подолання стресу:

1. Насамперед варто перелічити речі, що викликають стрес - це допоможе уникати провокативних ситуацій. Слід намагатися розслаблятися та формуйте психологічну установку на спокій.

2. Слід знайти час для занять, які приносять задоволення: спілкування з друзями, прогулянки на свіжому повітрі, відпочинок на природі.

3. Слід планувати короткі програми релаксації за будь-якими методиками: аутотренінг, медитація, молитва, дихальна гімнастика, фізичні вправи.

4. Варто не намагатися робити багато справ одночасно: розпланувати свій день та виконуйте намічені завдання залежно від їх важливості, не робити усе в останню хвилину.

5. Допоможе здорове харчування -обмеження вживання кухонної солі, насичених жирів та холестерину, достатнє споживання калію, кальцію, магнію.

6. Якщо внаслідок стресу почали курити та збільшили вживання алкоголю, слід знати - це лише тимчасове вирішення проблеми, а шкода здоров'ю досить велика. Слід відмовитися від паління та зменшити вживання алкоголю.

7. Варто Використоввати засоби ароматерапії (м'ята, розмарин, сосна) та фітотерапії (валеріана, пустирник, глід, м'ята, меліса, звіробій). Вони діють заспокійливо та нормалізують сон. Лікувальний ефект мають теплі ванни з хвойним екстрактом та морською сіллю.

Розглянемо найбільш ефективні і прості методи у вигляді практичних порад:

1. Позитивне мислення.

Два золотих правила позитивного мислення:

а) якщо вийшло один раз, вийде і другою.

б) вийшло небагато, вийде і більше.

2. Метод глибокого дихання. Важливою складовою всіх видів розслабляючих процедур є вправи з глибоким диханням. Глибоке природне дихання здатне принести користь практично всім. Воно особливо полегшує життя людям, схильним до паніки, тривоги, апатії, головних болів. Глибоке дихання є виключно виправданою стратегією для швидкого зниження стресу різних рівнів. Глибоке дихання є технікою, якою можна скористатися в будь-якій ситуації, у будь-який час для того, щоб зняти емоційну і фізіологічну напругу, пов'язану із стресом.

Визначення типу дихання. Перевірити, який тип дихання властивий вам в звичайних умовах, можна наступним способом: прикладете долоню однієї руки на груди, інший - на живіт. Зробіть глибокий вдих. Якщо першою піднімається рука, що знаходиться на грудях, - тип дихання грудний (торакальний), якщо першою піднімається рука, що знаходиться на животі, - тип дихання діафрагмальний (абдомінальний).

Грудне дихання - поверхневий тип дихання, властивий більшості дорослих людей. Цей тип дихання не сприяє подоланню стресу, він швидко реагує на відчуття тривоги і роздратування прискореним, неритмічним темпом дихальних рухів.

Тренування глибокого дихання допомагає контролювати фізіологічні реакції, що виникають у відповідь на стрессор.

Тренування глибокого дихання:

- дихаєте носом;

- прийміть зручну позу (сидячи або стоячи), закрийте очі;

- покладете одну долоню на груди, іншу - на живіт;

- дихаєте як завжди, відзначаючи, в якій послідовності рухаються руки на вдиху;

- спробуйте зробити вдих так, щоб першою піднялася рука, лежача на животі, а потім - рука, що знаходиться на грудях.

Техніка глибокого дихання:

- повільний вдих через ніс;

- вдих із заповненням повітрям нижніх відділів легенів, потім з поступовим заповненням середніх, а потім - верхніх відділів легенів (вдих - слід проводити плавно, як один рух);

- на декілька секунд затримати дихання;

- поступово видихати через рот, злегка втягніть живіт і поволі підтискайте його у міру спустошення легенів; розслабте плечі;

- в кінці вдиху злегка підніміть плечі і ключиці так, щоб легені можна було знов до самих верхівок наповнити повітрям.

3. М'язове розслаблення

М'язове розслаблення знімає фізична напруга і приносить відчуття комфорту і життєрадісність. Щоб добитися розслаблення, потрібно навчитися розпізнавати ознаки фізичної напруги і контролювати його.

У стресовій ситуації, коли ви відчуваєте, як м'язи мимоволі напружуються, зробіть свідоме зусилля, щоб відразу ж розслабитися наступним способом:

- Глибоко вдихніть, поволі видихніть і зосередьте всі думки на своєму тілі.

- Напружте пальці ніг і ступні, потримайте так декілька секунд, і повністю розслабте. Звернете увагу на те, що м'язи стали як би важче.

- Перемістите свою увагу на литки ніг і повторите процедуру напруги/розслаблення. Потім те ж саме виконайте із стегнами.

- Тепер стисніть і розслабте сідниці. Далі переходите до м'язів спини.

- По черзі напружуйте і розслабляйте пальці рук, потім кисті, передпліччя, поступово піднімаючись вище до плечей.

- Зосередьте увага на шиї, голові, щелепах і лобі. Не забудьте про очі і м'язи особи. Вас, можливо, здивує, як сильно вони напружені.

- І, нарешті, охопите внутрішнім поглядом все своє тіло відразу. Хай уява допоможе Вам уявити, як залишки напруги зримо йдуть з вашого тіла через ноги в підлогу.

Якщо неприємностей неможливо уникнути, то доцільно спробувати одержати, наскільки можливо, користь за рахунок зміни точки зору:

* спробуйте сприйняти негативну подію як позитивну (втрату роботи як можливість знайти кращу);

* поставтеся до стресу як до джерела енергії. У спокійному стані ви не змогли б стільки зробити. Сприймайте проблему як виклик;

* не думайте про минулі події як про поразку;

* ви не можете відповідати за вчинки інших людей, а можете тільки контролювати свою реакцію на них. Головне - перемога над емоціями;

* не прагніть догодити всім, це нереально, час від часу догоджайте власне собі.


Список використаної літератури

1. Василюк Ф. Е. Психология переживания. - М., 1994.

2. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности. – М.: Политиздат, 1999.

3. Губачёв Ю. М., Иовлев Б. В., Карвасарский Б. Д. и другие. Эмоциональный стресс в условиях нормы и патологии человека. Л., 1976.

4. Кижаев-Смык Л.А. Психология стресса: Издат. Наука. – М., 1993.

5. Грегор О. Как противостоять стрессу. Г. Селье. Стресс без болезней. - Спб, ТОО Лейла, 1994.

6. Общая психология: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. В. В. Бо о слово кого й др. - М.: Проевещение, 1981. - 383 с.

7. Общая психология: Учеб. для студентов пед. ин-тов / Под ред. А. В. Пет-ровского. - М.; Просвещение, 1986. 464 с.

8. Психологічний словник / За ред. В. І. Войтка. - К.; Вища школа, 1992.

9. Психологія: Підручник /Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 1999. – 558с.

10. Симонов П. В. Эмоциональньй мозг: Физиология. Нейроанатомия. Психология эмоций. - М.; Наука, 1981. - 215 с.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 21

Безкоштовна робота

Закрити

Вікова клінічна психологія

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.