Судові дебати та останнє слово підсудного у кримінальному процесі
Зміст
Вступ. 3
1. Поняття, учасники та предмет судових дебатів. 5
2. Правила та послідовність проведення судових дебатів. 9
3. Підготовка судової промови та останнє слово підсудного. 16
4. Підготовка та участь прокурора у судових дебатах. 24
5. Участь адвоката у судових дебатах. 31
Висновки. 38
Список використаної літератури. 40
Вступ
Побудова кримінального процесу як змагального поєднується з диспозитивністю. Згідно з ч.5 ст.161 КПК України, прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні їх переконливості перед судом. Особливо велику роль у судовому розгляді законодавець надає прокурору. Беручи участь у судових дебатах, прокурор підбиває підсумки судового слідства, сприяє суду у поставленні законного і обґрунтованого вироку.
Згідно з законом (гл. 27 КПК), судові дебати і останнє слово підсудного становлять окремий кримінально-процесуальний інститут, що регулює самостійну частину судового розгляду. Але, як справедливо зазначено в літературі, "судові дебати" (обговорення сторін) означають лише одну дію, що проходить у суді, без розкриття головного – хто бере участь у дебатах.
Назву "судові дебати" взято з французького (debats judiciaines – судові дебати, судові обговорення; debats, debatte – спір, суперечка, – обмін думками, дискусія. Дебати полягають у промовах прокурора, потерпілого і його представника, цивільного відповідача або їхніх представників, захисника, підсудного (ст.318 КПК). Закон у першу групу дебатуючих об’єднує тих, хто повинен стояти на обвинувальних позиціях, а потім тих, хто захищається. Серед дебатуючих-обвинувачів перше місце відводиться прокурору.
Дослідженню цього інституту діяльності приділяли свою увагу такі вчені: І.В. Вернидубов, М.В. Косюта, Ю.І. Крючко, В.М. Маляренко, С.В. Матієко, О.Р. Михайленко, М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, В.П. Шибіко, М.Є. Шумило та ін. У своїх дослідженнях вони доходять висновку, що при розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту й вирішення справи не можуть покладатися на один і той самий орган чи на одну і ту саму особу. Суд позбавлений можливості виконувати функцію обвинувачення, а тому її виконує прокурор.
Мета курсової роботи – дослідження сутності та необхідності такого інституту діяльності як судові дебати та останнє слово підсудного у кримінальному процесі.
Предмет дослідження – теоретичне обґрунтування судових дебатів та останнього слова підсудного у кримінальному процесі.
Об’єктом дослідження є судові дебати та останнє слово підсудного.
Головними особливостями судової промови порівняно з іншими видами ораторського мистецтва є: офіційний (публічний) характер промови; полемічність; спрямованість (до суду); попередня зумовленість змісту (справа, яку слухає суд); підсумковий характер судової промови.