Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин

ПЛАН

ВСТУП

1. Правоздатність фізичних осіб, її зміст

2. Поняття дієздатності фізичної особи та її види

3. Обмеження дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною, правові наслідки

4. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою, правові наслідки

ВИСНОВКИ 

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Тема моєї курсової роботи «Фізична особа як суб’єкт цивільного права», при розгляді цієї теми моїм завданням є всебічний розгляд таких питань поняття правоздатності та дієздатності фізичної особи, безвісна відсутність, визнання особи померлою, опіка та піклування.

Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають у процесі визнання особи обмежено дієздатною, недієздатною та поновлення в дієздатності, визнання особи безвісно відсутньою, померлою та правові наслідки цих дій.

Метою є всебічне вивчення громадян, як учасників цивільних правовідносин і спроба співвіднести категорії «фізична особа» і «громадянин» в якості суб єктів цивільного права. А також розкриття понять і їх детальне вивчення.

Одним із найважливіших учасників цивільних правовідносин є фізична особа. Однак це поняття слід відмежовувати від низки інших суміжних понять. Наприклад, відмінність між поняттям «фізична особа» та «людина» полягає в тому, що поняття «людина» охоплюється будь-яка біопсихологічна істота не залежно від того, чи вступає вона в цивільні правовідносини, чи ні. Натомість «фізичною особою» може бути лише людина як суб’єкт цивільних правовідносин. Потрібно також відокремлювати поняття «фізична особа» від поняття «особа», оскільки останнє ширше і означаю як фізичну так і юридичну особу .Є також відмінність між поняттям «фізична особа» та «громадянин», оскільки громадянин є учасником здебільшого учасником конституційних правовідносин і визначається як особа, яка в порядку, що передбачений законами України та міжнародними договорами, набула громадянства України (правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що виявляється у взаємних правах та обов’язках). Неправильним також було б і ототожнення понять «фізична особа» та «особистість», оскільки остання є здебільшого поняттям психолого-філософським і означає особу, яка наділена певним рівнем психологічного розвитку. Отже, з метою виокремлення понятійно-категоріального апарату для визначення людини у цивільних правовідносинах потрібно виокремлювати поняття «фізична особа».Отже, визначившись з основними завданнями та поняттям яким доведеться працювати можна приступити до детального розгляду кожного з перелічених вище понять.

Дана курсова робота складається з:вступу, 3 питань,висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 44 сторінки, у тому числі список використаних джерел( 13 найменувань) і 5 аркушів додатків.


Фізичні особи як суб’єкти цивільного права

1. Правоздатність фізичних осіб, її зміст

Правоздатність фізичної особи може бути визначена як здатність людини мати цивільні права та обов’язки.Цивільна правоздатність є необхідною передумовою виникнення цивільних прав та обов’язків. Отже,правоздатність– це лише загальна, абстрактна можливість мати права та обов’язки. Натомість, конкретні права й обов’язки виникають з підстав, передбачених законом, - юридичних фактів. Тому при рівній правоздатності всіх людей конкретні цивільні права фізичної особи відрізняються залежно від віку, майнового становища, стану здоров’я. Відповідно до ст. 21-24 Конституції цивільна правоздатність ґрунтується на принципах рівноправності і соціальної справедливості. Забороняються будь-які форми обмеження прав громадян за ознаками соціальної, расової, національної, мовної чи релігійної належності. Окремої про цивільну правоздатність іноземців та осіб без громадянства в ЦК України не передбачено, що дає підстави вважати, що обсяг цивільної правоздатності іноземців та осіб без громадянства є таким самим, як і громадян України. Ст. 26 Конституції України закріплює положення про те, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, користуються тими самими правами ісвободами, а також несуть такі самі обов’язки, як громадяни України, за винятком, встановленим Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України. Іноді до іноземців застосовується реторсія.Це реагування України на дії тих держав, у яких є спеціальні обмеження щодо реалізації прав та свобод громадянами України. Відповідно приймається рішення Кабінетом Міністрів України про обмеження тих чи інших прав та свобод громадян цих країн і в нашій державі. За загальним правилом, правоздатність не залежить від віку, стану здоров’я, можливості здійснювати права та обов’язки, життєздатності людини. За своєю правовою природою цивільна правоздатність є суб’єктивним цивільним правом.

Однак від інших суб’єктивних цивільних прав вона відрізняється за такими ознаками:

1) специфічним змістом, який полягає у здатності (можливості) мати будь-які законні цивільні права та обов’язки. Тобто правоздатність є лише передумовою до правоволодіння. І лише реалізувавши правоздатність, фізична особа може набути відповідних прав та обов’язків;

2) специфічним обсягом, який полягає у тому, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов’язки, які може мати фізична особа, є доволі широким і може містити і може містити всі особисті немайнові та майнові права та обов’язки, що встановлені Конституцією України, ЦК України та іншими законами. Проте в окремих випадках цивільна правоздатність може бути обмежена законом. Її обмеження іншими способами, наприклад, право чинами, правовими актами Президента України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, є незаконним;

3) специфічним призначенням, оскільки покликана покликана забезпечити кожній фізичній особі юридичну можливість набувати конкретних цивільних прав та обов’язків, використовуючи які вона може задовольнити свої інтереси та досягнути мети;

4) наявність тісного зв’язку правоздатності з особою її носія. Оскільки закон не допускає її відчуження чи передачу іншій фізичній особі.

Правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження (Додаток 1) і припиняється у момент її смерті. За всієї, здавалось б, «прозорості» цього положення у зв’язку з визначення початку і кінця цивільної правоздатності виникає низка дискусійних питань. Так, потребує додаткового тлумачення положення ч. 2 ст. 25 ЦК України про те, що у випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. Зокрема постає питання: чи може тут йтися про правоздатність дитини, яка ще не народилася? Про необхідність пошуку відповіді на це питання свідчить і та обставина, що ст. 1222 ЦК України серед спадкоємців називає осіб, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Для того, щоб усунути видимість колізії наведених норм, доцільно провести розмежування понять «правоздатність» і «охорона прав фізичної особи». Тобі все стає на своє місце: правоздатність виникає тільки з моменту народження. До моменту можливого народження дитини, зачатої за життя спадкодавця,що помер, закон передбачає лише захист права такої дитини. Саме у такому сенсі й формується зазначене вище положення. Народження живої дитини визначається медичними показниками за певними ознаками (вага, здатність до самостійного дихання тощо). Проте не вимагається щоб дитина була народжена життєздатною. Існують також суперечки щодо значення для припинення правоздатності рішення суду про визначення фізичної особи померлою. Оскільки ст. 47 ЦК України вказує, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті, постає питання: чи припиняється в цьому випадку правоздатність? Виправданим видається виходи з того, що оголошення фізичної особи померлою не припиняє її правоздатності, а лише створює презумпцію смерті останньої в місці її проживання. Такий висновок ґрунтується насамперед на трактуванні правоздатності як приватної власності людини, якої вона не може бути позбавлена рішенням суду або іншого суб’єкта публічного права.Такий висновок має за основу також тлумачення ст. 25 ЦК України, де згадується лише смерть як підстава припинення правоздатності фізичної особи.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 36

Безкоштовна робота

Закрити

Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.