Трудові правовідносини
Зміст
ВСТУП.. 3
Розділ 1 Загальне розуміння трудових правовідносин. 5
Поняття та види трудових правовідносин. 5
1.2 Характеристика учасників трудових правовідносин. 9
1.3 Зміст трудових правовідносин. 16
Розділ 2 Умови і підстави виникнення трудових правовідносин. 20
2.1 Умови виникнення трудових правовідносин. 20
2.2 Основні підстави виникнення трудових правовідносин. 23
3.3 Поняття і загальний порядок укладення трудового договору. 30
Розділ 3 Підстави зміни і припинення трудових правовідносин. 36
3.1 Порядок зміни трудових правовідносин. 36
3.2 Припинення трудових правовідносин. 40
ВИСНОВОК.. 46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 48
Додаток 1. 50
Додаток 2. 50
Додаток 4. 51
ВСТУП
Конституція України закріпила за кожним громадянином право на працю як найманого працівника.
Актуальність даної теми полягає у виникнення трудових відносин пов`язується з поєднанням робочої сили із засобами виробництва і використанням цих засобів для створення матеріальних чи духовних благ та надання послуг.
Трудових правовідносин нараховується декілька видів відносно самостійних правових зв`язків. Це позначається і на кількісному складі учасників цих правовідносин та зумовлює специфіку юридичних фактів, що є підставами для їх виникнення.
Під учасниками трудових відносин розуміють суб`єктів, які на основі чинного законодавства визначаються володільцями суб`єктивних прав і відповідних обов`язків. Під суб`єктами трудового права розуміють учасників індивідуальних і колективних трудових відносин, які на основі чинного законодавства мають трудові права і відповідні обов`язки. Основними суб`єктами трудового права є працівник і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа – роботодавець як сторони трудових відносин.
Трудові правовідносини є зобов`язальними відносинами. В рамках трудових відносин кожний їх суб`єкт має визначені законом і взаємною угодою права і обов`язки. Відносини, що встановлюються між працівником і роботодавцем, зобов`язують цих суб`єктів проводити певні дії по виконанню трудової функції, виплаті винагороди за проведену роботу. Ці зобов`язання носять майновий характер.
Але виробництво здійснюється не тільки для того, щоб створювати матеріальні блага. Воно одночасно є і виробництвом життя суспільства. Прикладом цього може служити кризовий стан виробництва, що в свою чергу призвів до кризового стану суспільства, до його зубожіння.
Особою, яка зобов`язується виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією або посадою, є громадянин. З моменту, коли він уклав трудовий договір і приступив до виконання своєї трудової функції, він стає працівником. Але для того, щоб стати працівником громадянин повинен мати трудову правоздатність і трудову дієздатність.
Частина 2 ст. 2 КзпП України вказує на єдиний спосіб реалізації права на працю громадянами – укладення трудового договору. Існують і інші форми залучення громадян до праці, такі як адміністративний акт призначення на посаду, проводяться вибори або конкурсне заміщення посад чи здійснюється розподіл на роботу після закінчення навчання в певних навчальних закладах, оформлення трудових правовідносин проводиться укладенням трудового договору, конкретний зміст якого встановлюється вільним волевиявленням і угодою між сторонами.
У відповідності із законодавством адміністрація не має права вимагати від конкретного працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. У цьому втілюється один з основних принципів регулювання трудових відносин - забезпечення права на працю, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується, включаючи право розпоряджатися своєю здатністю до праці, обирати професію і рід занять. Але заборона вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором, не виключає права сторін за взаємною згодою змінювати умови трудового договору, у тому числі і стосовно трудової функції. Зміна умов трудового договору зазвичай пов`язані з переведенням на іншу роботу.
В даній роботі висвітлено умови за яких громадянин може реалізувати своє право на зайнятість, підстави їх виникнення, а також і можливість їх змінити або припинення.