ЗМІСТ

ВСТУП

1. Теоретичне питання. Адміністративний арешт активів платників податків

2. Ситуаційне завдання

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми. Формування сучасного правового забезпечення виконання платником податків його обов’язків пов’язується в першу чергу з прийняттям нового кодифікованого нормативно-правового акта, який узагальнив попередні напрацювання у податковій сфері – Податкового кодексу України. Його впровадження в практичну діяльність податкових органів, а також перебудова взаємовідносин згаданих органів з платниками податків відбувається достатньо складно. Це пов’язано з тим, що формування правової основи цієї сфери не може повною мірою бути прогнозованим і характеризується конфліктністю інтересів та значною кількістю правових колізій й прогалин, які крізь призму проблем, що виникають у практичній діяльності, повинні бути комплексно досліджені та врегульовані.

Тему адміністративного арешту активів платників податків вивчали такі вчені, як: Б.Т. Базилева, Д.М. Бахраха, Є.О. Безсмертного, Ю.П. Битяка, В.В. Зуй, Л.В. Коваль, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюка, С.Г. Кузьменко, І.В. Мельник, Р.С. Мельник, Ю.А. Тихомирова, Н.В. Хорощак, В.П. Чабана, О.М. Шевчук та ін.

Мета робот полягає в дослідженні особливостей адміністративного арешту активів платників податків.

Завдання роботи полягає в дослідженні: поняття адміністративний арешт активів, підстав застосування арешту активів, порядку застосування арешту активів.

Об'єктом роботи є адміністративний арешт активів платників податків.

Предметом роботи є правовідносини, що виникають у зв'язку адміністративний арешт активів платників податків.


1. Теоретичне питання. Адміністративний арешт активів платників податків.

  • Поняття адміністративний арешт активів
  • Сьогодні накладення арешту на кошти та матеріальні цінності можливе не тільки в рамках податкових правовідносин. Наприклад, у цивільному процесі накладення арешту на майно або грошові суми становить один із способів забезпечення позову (стаття 152 Цивільного процесуального кодексу України) [2]. У кримінальному процесі шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно відбувається забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Таким чином, інститут арешту активів є багатоаспектним і може застосовуватися в різних за своєю галузевою приналежністю правовідносинах.

    Адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Арешт активів полягає у забороні вчиняти платникам податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їхньої охорони, збереження і підтримки у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладений на будь-які активи юридичної особи, а щодо фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту відповідно до чинного законодавства.

    Адміністративний арешт активів полягає в забороні здійснювати платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їхньої охорони, зберігання й підтримання в належному функціональному і якісному стані. Сутність адміністративного арешту активів полягає в тому, щоб позбавити платника можливості сховати своє майно, у тому числі шляхом передачі права власності на нього іншим особам.

    Арешт може бути накладений на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім предметів, що не підлягають арешту відповідно до законодавства.

    На думку О. У. Латипової, арешт активів полягає в адміністративно-правовому обмеженні права розпоряджатися власністю. Справді, накладення арешту на активи пов’язано із обмеженням права власності, однак для розгляду такого обмеження як адміністративно-правового необхідне закріплення цього забезпечувального механізму в нормах адміністративного права [7, c.29. Тоді як обмеження, яке здійснюється в рамках податкових правовідносин, може бути лише податково- правовим.

    К. В. Хомича, вважає, що арешт активів належить до припиняючих заходів адміністративного примусу у сфері оподаткування [8, c.8].

    Незважаючи на примусовість цього заходу, важко погодитись із тим, що за своєю правовою природою рішення про застосування арешту активів є мірою відповідальності. Дійсно, якщо виходити з того, що накладення арешту створює для платника податків нові обтяження, яких в нього не було до порушення норм податкового законодавства, то такий захід стає схожим на міру відповідальності. Але арешт активів застосовується з метою не покарати за порушення норм податкового законодавства, а забезпечити виконання того обов’язку, який виник у результаті такого порушення.

    Ознаками арешту активів є даного заходу, відповідно до норм чинного податкового законодавства України, є: 1) податково-правовий характер; 2) спрямованість на погашення податкового боргу; 3) наявність двох різно- видів: повного та умовного; 4) обмеження або позбавлення права власності; 5) застосування при вичерпному переліку обставин; 6) обмежений склад зобов’язаних осіб, на активи яких може накла- датись арешт; 7) обмежений строк дії (до 96 годин від години підписання рішення про його накладення); 8) особливий порядок продовження строку перебування активів платника податків під арештом (у судовому порядку) [3].

  • Підстави застосування адміністративного арешту активів
  • Арешт активів може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

  • платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
  • фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
  • платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
  • відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством
  • відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
  • платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
  • платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу [3].
  • Аналіз інших обставини до застосування арешту активів свідчить про те, що вони зумовлюються невиконанням зобов’язаними суб’єктами податкових правовідносин тих обов’язків, порушення яких вказує лише на можливість існування податкової заборгованості. Виходячи з цього, арешт активів платника податків має різноплановий забезпечувальний характер, що проявляється у його застосуванні для забезпечення як попередження, так і погашення податкової заборгованості.

    Адже викликає сумнів необхідність накладення арешту на активи платника податків з якоюсь іншою метою, ніж для забезпечення за рахунок цього можливості погасити податковий борг. Різниця може бути лише в тому, що деякі обставини до його застосування свідчать про наявність несплаченої суми податкового боргу, а інші лише передбачають її існування.

    Характеристика роботи

    Контрольна

    Кількість сторінок: 13

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Податкове право 3

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.