План

1. Права та обов`язки сторін за договором.

2. Свобода договору та її межі.

3. Істотні умови та форма договору купівлі-продажу.

4. Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу.

5. Поняття, загальна характеристика та особливості договору роздрібної купівлі-продажу.

6. Суб’єкти договору роздрібної купівлі-продажу. Правовий статус продавця.

7. Права покупця за Законом України «Про захист прав споживачів».

8. Поняття, загальна характеристика договору поставки.

9. Сторони договору поставки.

10. Зміст договору поставки.

11. Поняття та загальна характеристика договору дарування.

12. Форма та істотні умови договору дарування.

13. Поняття та загальна характеристика договору довічного утримання.

14. Поняття та загальна характеристика договору найму (оренди).

15. Поняття та загальна характеристика договору прокату

16. Права та обов`язки сторін договору найму (оренди).

17. Поняття. порядок укладання та істотні умови договору концесії.

1. Права та обов`язки сторін за договором.

Серед обов'язків наймодавця назвемо: своєчасно передати майно наймачеві в стані, який відповідає призначенню майна і умовам договору. Залежно від характеру майна передача може здійснюватися або шляхом безпосереднього вручення майна наймачеві (транспортний засіб, телевізор) або може бути виражена у формі допуску наймача до користування майном, яке залишається у володінні наймодавця (користування музичним інструментом, каналами зв'язку, машинним часом тощо). Передача здійснюється в строк, який зазначено в договорі, якщо він відсутній - то за першою вимогою наймача. Передача, як правило, повинна бути оформлена приймально-здавальним актом, в якому зазначається технічний стан майна, що передається; виконувати за свій рахунок капітальний ремонт, якщо інше не передбачено законом чи договором (наприклад, за договором побутового прокату і капітальний, і поточний ремонт виконує наймодавець). Наймач зобов'язаний. користуватися майном відповідно до його призначення та договору; підтримувати майно в належному стані; виконувати поточний ремонт, якщо інше не передбачено законом чи договором; своєчасно сплачувати за майно. Залежно від виду майна, яке передається в найм (оренду), на наймача за договором можуть бути покладені й інші обов'язки (застрахувати майно, укласти договір охорони, своєчасно проводити ветеринарний огляд тощо). Серед прав наймача наведемо наступні: право на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю; право на здачу майна за згодою наймодавця в піднайм; переважне право на укладення договору найму на новий строк. Якщо наймач належним чином виконує свої обов'язки за договором найму, йому надається переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк; переважне право на придбання речі. У разі продажу речі, наймач, який належним чином виконує свої зобов'язання, має переважне право на придбання цієї речі перед іншими особами; право наймача на захист володіння. Наймач користується і володіє чужим майном і законодавець водночас захищає і його права. Наймач має право на захист володіння не лише від третіх осіб, а й від наймодавця, якщо останній порушує умови договору; право на поліпшення майна. Якщо ремонт спрямований на забезпечення збереженості майна, то поліпшення - на підвищення ефективності використання майна за призначенням.


2. Свобода договору та її межі.

Свобода договору та її межі Одним із основоположних принципів цивільного права є принцип свободи договору. Його зміст полягає у свободі: вступати чи ні у договірні відносини, вибору контрагентів, укладення договору певного виду, або договору, непередбаченого актами цивільного законодавства, визначення умов договору. Однак свобода договору не є необмеженою. Обмежують таку свободу як юридичні так фактичні передумови. Перш за все, свобода договору обмежена «загальними засадами цивільного законодавства», зокрема, вимогами справедливості, добросовісності та розумності. Так, відповідно до ч.1 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Крім того, сторони не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість бля сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або з суті відносин між сторонами. У даному випадку свободу договору обмежують так звані «імперативні норми». 

Тобто норми, від вимог яких сторони не мають права відступати. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Сторони також не можуть відступати від актів цивільного законодавства, коли це суперечитиме суті відносин між сторонами. Наприклад, сторони не можуть укласти договір дарування, який передбачатиме плату за подарунок, чи навпаки – передбачити у договорі купівлі – продажу безкоштовну передачу майна. Крім того, сторони у договорі не можуть порушувати інтереси третіх осіб або встановлювати для останніх обов’язки. Так, згідно з ч. 2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині. При цьому, відповідно до ст. 511 ЦК України, зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. Договірна свобода обмежується також і правосуб’єктністю сторін договору. Окремі види договорів мають прави укладати тільки певні суб’єкти, наприклад, кредитний договір може укласти тільки банк або інша фінансова установа, договір адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах може бути укладений лише з фінансовою установою виключним видом діяльності якої є адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах та яка, у встановленому порядку, отримала відповідну ліцензію. Сторони не мають права укладати договори щодо укладення яких у законодавстві є пряма заборона. 

Так, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» містить вичерпний перелік фінансових послуг та забороняє надавати фінансові послуги не включені до цього переліку. Однак, на практиці окремі недобросовісні компанії надають таку фінансові послугу як «надання позик (кредитів) шляхом адміністрування коштів учасників груп». Як правило, діяльність таких компаній спрямована на незаконне заволодіння грошовим коштами громадян. Не торкаючись кримінально-правової кваліфікації даних діянь, слід зазначити, що такі договори суди повинні визнавати недійсними. Певним обмеженням свободи договору є «публічний договір». Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Підприємець не має права відмовитись від укладення публічного договору за наявності у нього можливості надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). При цьому, підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Однак такі обмеження стосуються тільки однієї сторони договору – підприємця, інша ж сторона – споживач, вільна у виборі контрагента. Слід також заначити, що підприємець добровільно бере на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до нього звернеться, тому не можна стверджувати, що його свобода обмежена. Підприємець реалізовує свободу договору на більш ранній стадії – початку господарської діяльності. З певними застереженнями обмеженням свободи договору можна назвати «договір приєднання». Не слід також забувати про фактичні обмеження свободи договору. Такі обмеження мають місце у випадках, коли предметом майбутнього договору є індивідуально визначена річ, яка єдина у своєму роді (картина відомого художника наприклад). У цьому випадку покупець не може обирати продавця, а змушений вступати у договірні відносини із конкретною особою. Також ситуація виникає у коли контрагент є природною монополією (Укрзалізниця, Укрпошта та ін.). Споживач у таких випадках позбавлений можливості обирати контрагента, але у нього все ж залишається вибір вступати чи не вступати у договірні відносини.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Цивільне право 17

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.