Зміст

1. Шахрайство Склад злочину (ст. 190 ККУ). 

2. Задача 

Список використаних джерел

1. Шахрайство Склад злочину (ст. 190 ККУ).

Суспільна небезпека шахрайства полягає в тому, що, незаконно заволодіваючи чужим майном або набуваючи право на нього, винний спричиняє шкоду праву власності потерпілого. На відміну від насильницького грабежу, розбою та вимагання, злочин, передбачений ст. 190 КК, є однооб’єктним і не охоплює будь-який вид насильства над потерпілим чи його близькими родичами. Системний аналіз положень ст. 190 КК дозволяє стверджувати, що головними критеріями, які визначають, а також підвищують суспільну небезпеку шахрайства, є: а) розмір завданої майнової шкоди; б) наявність співучасті та її вид; в) специфічний спосіб - шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є право власності суб'єкта, майно якого виступає предметом злочину.

Потерпілим від шахрайства в прямому сенсі цього слова (як особи, якій спричинено шкоду злочином) може бути лише суб'єкт, праву власності якого завдається шкода. Саме в цьому сенсі зазначене поняття вживається й у ч. 2 ст. 190 КК. Іноді під час аналізу складу злочину, передбаченого ст. 190 КК, вживають поняття "потерпілий", маючи на увазі ту особу (власника; особу, якій ввірене чи під охороною якої перебуває майно; особу, яка має доступ до майна), яка стала об'єктом злочинних дій шахрая.

З об'єктивної сторони, як це випливає із диспозиції ч. 1 ст. 190 КК, шахрайство полягає у вчиненні хоча б одного з альтернативно передбачених діянь (заволодіння чужим майном чи набуття права на чуже майно) одним чи одразу обома альтернативно передбаченими способами (шляхом обману чи зловживання довірою).

Особливістю шахрайства є те, що потерпілий (власник; особа, якій ввірене чи під охороною якої перебуває майно; особа, яка має доступ до майна), воля якого сфальсифікована обманом чи зловживанням довірою, бере безпосередню участь у передачі майна чи права на нього. При цьому він переконаний утому, що розпоряджається майном за власною волею, у своїх інтересах (якщо потерпілий - власник майна), інтересах власника (якщо потерпілий - особа, якій ввірене чи під охороною якої перебуває майно; особа, яка має доступ до майна) або принаймні не на шкоду цим інтересам.

Таким чином, обов'язковою ознакою шахрайства є добровільність передачі майна чи права на нього самим власником, особою, якій ввірене чи під охороною якої перебуває це майно, або ж особою, яка мала доступ до нього.

Способами заволодіння чужим майном чи набуття права на чуже майно кримінальний закон називає: а) обман; б) зловживання довірою.

Обман як ознака шахрайства - це повідомлення потерпілому (власнику; особі, якій ввірене чи під охороною якої перебуває майно; особі, яка має доступ до майна) неправдивої інформації або приховування тієї інформації, яка мала б бути йому повідомлена, з метою введення потерпілого в оману, схилення його до певної поведінки (обумовленою такою оманою) та заволодіння його майном чи набуття права на його майно.

Обман може бути вчинено як шляхом активної поведінки винного (вчинення будь-яких дій, у тому числі й конклюдентних, щодо повідомлення потерпілому неправдивої інформації або приховування певної інформації), так і шляхом пасивної поведінки винного (неповідомлення потерпілому тієї інформації, яка мала бути йому повідомлена).

Залежно від сфери суспільного виробництва, в якій відбувається шахрайство, обман може набувати певних специфічних лише для неї рис.

Принагідно зазначимо, що отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання (обман у намірах) може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство (абз. 1 п. 18 постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 2009 року № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності").

Обман у шахрайстві може бути пов'язаний із перекручуванням обставин, які відносяться не лише до минулого або сьогодення, а й до майбутнього.

Слід погодитися з тими криміналістами, які зазначають, що між обманом з боку винного і помилкою потерпілого, що обумовили заволодіння винним майном, має існувати причинний зв'язок.

У тому ж разі, коли особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, та за відсутності змови з особою, яка ввела потерпілого в оману, вчинене не може розглядатись як шахрайство. За певних обставин (наприклад, коли майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за ст. 193 КК.

Переходячи до аналізу поняття "зловживання довірою", слід зазначити, що довірчі стосунки між людьми можуть виникати внаслідок родинних або дружніх зв'язків, тривалого знайомства, рекомендацій інших осіб тощо.

Таким чином, під зловживанням довірою у ст. 190 КК слід розуміти недобросовісне використання винним відносин довіри, які склалися між винним і потерпілим, за для передачі потерпілому неправдивої інформації (початкова мета), введення його в оману (проміжна мета - обман) та заволодіння чужим майном чи правом на нього (кінцева мета).

У тих випадках, коли обман або зловживання довірою виступають лише способом отримання доступу до майна, а саме вилучення майна відбувається таємно чи відкрито, то вчинене не може розглядатися як шахрайство. Такі дії слід кваліфікувати як крадіжку, грабіж або розбій.

Шахрайство вважається закінченим з моменту заволодіння майном або з моменту набуття права на майно.

Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 190 КК, може бути фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 12

Безкоштовна робота

Закрити

Кримінальне право 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.