План

1. Концепція раціонального вибору та «новий менеджеризм».

2. Сфери управління та компетенції місцевого самоврядування.

3. Факоти запобігання проявам корупції у сфері публічного адміністрування: політичний, нормативно- правовий, економічний кадровий, морально – психологічний.

4. Управління власністю у сфері публічного адміністрування в умовах демократично – правової держави.

1. Концепція раціонального вибору та «новий менеджеризм».

Теорія раціонального вибору — загальний термін для різних підходів теорії дії в економічних та соціальних науках. Ці підходи описують раціональну поведінку діючих суб'єктів (акторів).

Основні припущення класичної теорії раціонального вибору вбачаються вже в працях Фукідіда:

Держави — головні актори міжнародної політики;

Дії держав раціональні;

Зовнішні дії з боку природи, як правило, безладні, але існують винятки;

Основні цілі держав: могутність і безпека.

Поряд з цим теорія раціонального вибору орієнтується на класичну політичну економію Адама Сміта, посилається на «розуміючу соціологію» Макса Вебера та ідеї Ганса Моргентау. Робиться спроба пояснити складні соціальні дії на абстрактних моделях. Раніше представники теорії раціонального вибору бачили перспективи її застосування в можливості встановлення універсальних соціальних законів за аналогією з ньютонівської механікою, проте сучасні дослідники, визнаючи гідності математичних моделей для теоретичних побудов, також вказують на пріоритет причинних пояснень.

Моделі раціонального вибору варіюються від класичної концепції Homoconomicus (економічна людина) до моделі RREEMM (людина винахідлива, обмежена, оцінююча, очікуюча, максимізуюча) у сучасній соціології.

Концепція раціонального вибору в політичних науках була репрезентована вченими під назвою теорії суспільного вибору, передумови якої містяться у працях дослідників ХVІІІ-ХІХ ст. (Кондорсе, Бурда, Лаплас, Л. Керол). Серед сучасних дослідників раціональної моделі політики можна назвати Дж. Б’юкенена, Л. Гана, М. Говлета, Б. Гогвуда, Л. Гуліка, С. Ліндблома, Л. Пала, М. Рамеша, Г. Саймона, Л. Урвіка, А. Файоля.

У вітчизняній науці державного управління теоретичне висвітлення питань політичного моделювання міститься у працях Т. Брус, О. Кілієвича, О. Кучеренка, В. Романова, В. Тертички.

Виходячи з твердження, що раціональний постулат особистого інтересу є ефективним поясненням індивідуальної поведінки, прихильники теорії суспільного (раціонального) вибору визначають політику як результат поведінки в межах системи запропонованих ігор, що пов’язують державу і суспільство. Процес творення політики розглядається як використання державних інститутів за наявності постійної конкуренції та необхідності досягнення компромісу.

Ігрова теоретична модель політики саме й ґрунтується на розробленні стратегії здобуття перемоги за умов конкурентної боротьби. Найкориснішою така модель може бути в ситуації із двома гравцями (двома групами, двома країнами тощо), коли рішення, прийняте кожним гравцем, впливає на результат гри. Ідея гри – прийняття рішень на основі взаємозалежного процесу вибору. Гравці повинні пристосовувати свою поведінку не тільки для власних бажань і здібностей, але й до очікувань того, що будуть робити інші. Правила гри описують альтернативи, які існують для всіх учасників. Можливі варіанти альтернатив зазвичай відображають у вигляді матричної діаграми, яка показує альтернативи кожного гравця і можливі результати гри. Ключовий концепт з теорії гри – стратегія, яка передбачає раціональне прийняття рішень через здійснення певного набору ходів із метою досягнення оптимального результату.

На сьогодні управлінська та органічно пов’язана з нею кадрова ситуація в Україні потребують перспективного розвитку, що має стати реальною передумовою для вирішення базових завдань нашої країни в умовах посилення інтернаціоналізації та глобалізації розвитку сучасного світу. Наполеглива реалізація стратегії європейської інтеграції, прийняття базових цінностей європейської цивілізації дає змогу владі, політичним силам країни здійснювати позитивний вплив на успішний розвиток суспільства та передбачає модернізацію основних механізмів трансформаційних процесів і насамперед створення необхідної інфраструктури системи управління до рівня, що відповідає поставленим завданням. Система управління, яка б відповідала світовим зразкам суспільного прогресу та дала б змогу спрямувати весь потенціал на реалізацію національних інтересів України, є NewPublicManagement (NPM), елементи концепції якої було впроваджено в багатьох промислово розвинутих країнах.

Суть підходу реформування державного сектору на засадах НДМ, як зазначив один із його родоначальників Крістофер Худ, полягала в тому, щоб «вдихнути підприємницький дух» у систему державного управління. На практиці такі «адміністративна філософія» та «концептуальна парасолька» означали запровадження в діяльність державного управління механізмів ринкової конкуренції та бізнес-стилю управління. Провадження реформ НДМ було спричинене надмірним розростанням штату апарату державного управління, зволіканням і «неповоротким» стилем роботи чиновників, відсутністю в них мотивації до роботи, їхньою монополією в наданні державних послуг громадянам, розпоряджанні бюджетними коштами й фінансуванні державних програм. Підґрунтям цієї концепції стала ідея трансформування державного суспільного сектору на засадах бізнес-стилю управління або так званого менеджеризму.

Упровадження НДМ у систему державного управління істотно змінює вектор діяльності держави: із застосування адміністративного примусу на налагодження й підтримку нею тісної співпраці з приватним сектором.

Інакше кажучи, НДМ зорієнтований на відхід від бюрократичного та перехід до широкого впровадження у практику державних установ бізнес-стилю управління, внаслідок чого у державних службовців змінюється мотивація роботи, а їхня поведінка під час виконання службових обов’язків набуває підприємницьких рис. Саме НДМ рішуче і відкрито виступив проти «традиційного державного управління», його усталеної віками системи організації та функціонування. Основним напрямом НДМ є впровадження в діяльність державного сектору ринкових механізмів із метою підвищення економічної ефективності системи державного управління та мінімізації наслідків її негативного впливу.

У публікації Організації економічного співробітництва й розвитку до НДМ віднесено ключові постулати, які умовно можна згрупувати в чотири блоки: приватизація зорієнтованих на ринок державних підприємств та напрямів діяльності держави (державні функції передаються приватним організаціям, як правило на умовах укладання угод); зорієнтованість на клієнта (оперативне й гнучке реагування на потреби замовників державних послуг, користувачів та їх максимальне задоволення); децентралізація управління (децентралізований фінансовий менеджмент, управління персоналом, управління якістю роботи; делегування владних повноважень і відповідальності з центрального на нижчі рівні державного управління, активізація діяльності місцевих органів влади та недержавних організацій у розробленні й виконанні стратегічних цілей державної політики; встановлення через систему оцінки результатів діяльності персональної відповідальності за якість роботи; наділення низових ланок владними повноваженнями дає можливість ефективно ухвалювати рішення та розв’язувати проблеми місцевого значення, скорочувати чисельність штату державних службовців, підвищує відповідальність організацій за досягнення результатів); різка зміна спрямованості ринкових механізмів у діяльності державних установ – не на виконання правил, інструкцій, а на досягнення результатів (робота держустанов в умовах ринку – конкуренція, вибір клієнта через проведення тендерів та ін.; розширення сфери їхньої відповідальності; широке впровадження стратегічного планування та інших інновацій).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Термін New Public Management охоплює сукупність адміністративно-політичних стратегій реформування, в основу яких покладено переважно тлумачення адміністративної діяльності крізь призму приватної економіки. Модель реформування у дусі нового публічного менеджменту найчастіше передбачає реалізацію таких кроків:

-приватизація і усунення надмірного рівня регулювання;

- автоматизація окремих адміністративних підрозділів;

-запровадження елементів конкуренції в адміністративну діяльність;

- запозичення методів менеджменту зі сфери приватної економіки в державне управління;

- використання ринкових механізмів у державному секторі. При такому підході населення – це клієнт, а державне управління – підприємство по наданню соціальних послуг населенню.

Упродовж останніх 20 років у численних промислово розвинених країнах (а останнім часом також і у деяких країнах, які розвиваються) шляхом кількох хвиль реформ як впливової доктрини та реформаторського руху сформувався NewPublicManagement. Ця доктрина з’явилася у різних англосаксонських державах, а в подальшому поширилася також у скандинавських країнах, Нідерландах, а пізніше і у німецькомовних країнах і у франкомовному просторі. З тих пір як К.Худ (Christopher Hood) у 1991 році створив назву New Public Management, ця концепція характеризується низкою ознак, що насамперед охоплюють такі пункти:

-посилення ринкової спрямованості, а також конкурентного мислення;

-орієнтовані на приватне підприємництво концепції менеджменту;

- розмежування стратегічної та оперативної відповідальності (часто ототожнюється з категоричним розмежуванням політики та адміністрації);

-концепції управління, орієнтованого на досягнення цілей і результатів;

-створення децентралізованих частково автономних організаційних структур.

Виявлено, що новий державний менеджмент (НДМ), який започатковано в розвинених країнах – США, Великій Британії, Австралії, Новій Зеландії, Франції, Німеччині, Скандинавії, Швейцарії, Італії, розглядається як сучасний напрям адміністративного реформування та державно-управлінська парадигма. В основу НДМ покладено ідею впровадження в діяльність державних органів ринкових механізмів та елементів бізнес-стилю управління (менеджеризму). Виникнення концепції НДМ передусім зумовлене пошуком адекватних сучасним реаліям підходів до вдосконалення системи державного управління.

Аналіз низки зарубіжних літературних джерел свідчить, що аспекти НДМ протягом декількох десятиліть стали предметом палких диспутів серед теоретиків і практиків державно-управлінської та інших галузей наук. Погляди науковців на процес і наслідки реформування державного управління на засадах НДМ є діаметрально протилежними. Прихильники НДМ стверджують, що державний менеджеризм є сучасною панацеєю для підвищення ефективності системи державного управління, якості надання державних послуг населенню та дає змогу заощадити державні кошти. Водночас опоненти НДМ не тільки ставлять під сумнів і спростовують успішність реформ НДМ, а й обстоюють позицію щодо негативних його наслідків, підривання менеджеризмом демократичних засад та стверджують про його закінчення у зв’язку з переходом суспільства до нової ери розвитку – широкого впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій. Загалом критики НДМ одностайні: приватний і державний стилі управління є істотно відмінними, а спроби перенести реформаторські ідеї, що ґрунтуються на підприємництві, до сфери державного управління вважають несприйнятливими і навіть небезпечними. Вони виступають за недоторканність і збереження усталених традицій ієрархічної організації бюрократії та демократичної підзвітності. Аналіз та узагальнення критичних положень аспектів НДМ дали автору змогу виокремити їх за двома основними напрямами: неприйнятність ідеї розгляду громадян у ролі клієнтів; несумісність категорій «норма закону» і «ринкова поведінка» та несприйнятливість упровадження ринкових механізмів у систему державного управління.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 24

Безкоштовна робота

Закрити

Публічне адміністрування

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.