План

1. Поновлення шлюбу

2. Позбавлення батьківських прав

Задача

Використана література

2. Позбавлення батьківських прав

Підстави позбавлення батьківських прав

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо во­на, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоро­в'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї бать­ківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жеб­ракування та бродяжництва;

6)засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, вста­новлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.

5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним закон­ної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

1.Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини дитина не повинна розлу­чатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке розлучення може бути необхідним, напри­клад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

Крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, є позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її ін­тересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею. Питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлен­ня батьків до дітей.

Такий захід може бути застосований тільки у судовому порядку. Інші органи не мають права розглядати дане питання. Справи даної категорії розглядаються у порядку цивільного судочинства. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років.

2. В якості підстав позбавлення батьків (одного з них) батьківських прав Ко­декс передбачає їхню винну протиправну поведінку, що виражається в різних фо­рмах, вичерпний перелік яких даний в ч. 1 коментованої статті. До них зокрема належать:

1) відмова забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охоро­ни здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявлення щодо неї батьківського піклування;

2) ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлен­ня і про позбавлення та поновлення батьківських прав» це має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, ме­дичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розви­ток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками;

3)жорстоке поводження з дитиною. Відповідно до абзацу 3 п. 16 вказаної Постанови жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насиль­стві (побої, биття дитини, загрози на її адресу, навіювання відчуття страху тощо, а також замах на їх статеву недоторканість), застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо;

4)хронічний алкоголізм або наркоманія. При захворюванні батьків хроніч­ним алкоголізмом чи наркоманією дитина опиняється в хворій сімейній обстановці, вона надана сама собі, страждає морально і фізично. Здійснення батьками проти­правних дій проти дитини при цьому необов'язкове, хоча вони, як правило, ма­ють місце. При позбавленні батьківських прав батьків, хворих на хронічний ал­коголізмом або наркоманію, їх вина очевидно не простежується. Проте у зв'язку з тим, що алкоголізм і наркоманія виникають в результаті свідомого доведення батьками себе до такого стану, то в даному випадку можна говорити про винну поведінку батьків. Хоча на практиці при розгляді даної категорії справ питання про вину батьків не обговорюється. Важливо те, що хронічний алкоголізм і нар­команія батьків створюють реальну загрозу для дитини, її фізичного, психічного і морального розвитку. Відповідно до абз. 4 п. 16 вказаної Постанови хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьків­ських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залеж­них від неї причин. В таких випадках, а також тоді, коли при розгляді справ буде встановлено, що вимога про позбавлення батьківських прав є не обґрунтованою, але залишення дитини у батьків небезпечне для неї, суд має право винести рішення про відібрання дитини і передачу її на піклування органів опіки і піклування;

5)будь-які види експлуатації дитини, примушення дитини до жебракування та бродяжництва. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до не­посильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушу­вання до жебракування;

6) засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини. В даному випадку йдеться про замах на вбивство, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, доведення до самогубства, побої, катування тощо. По даній формі винної поведінки батьків необхідно враховувати наступні обставини. По-перше, підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при здійсненні злочину батьками через необережність (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини під час гри, при домашніх роботах тощо). Тому тут украй важлива кваліфікація скоєного. По-друге, слід мати на увазі, що згідно зі ст. 62 Конституції особа вва­жається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. І по-третє, винність батьків (одного з батьків) в здійсненні злочину не відносно дітей не може бути підставою для позбавлення їх (його) батьківських прав.

Батьки не можуть бути позбавлені батьківських прав на підставах, не передба­чених коментованою статтею. Це має відношення і до випадків, коли формально убачаються ознаки нібито неналежного виконання батьками своїх обов'язків по вихованню дітей (наприклад, здійснення дитиною правопорушення, яке не знахо­диться в причинно-наслідковому зв'язку з винною поведінкою батьків).

Для позбавлення батьківських прав достатньо однієї з вказаних підстав (тоб­то форм винної протиправної поведінки батьків), хоча на практиці можливе по­єднання декількох підстав. Якщо позов про позбавлення батьківських прав заяв­лений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них.

3.Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгля­ді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» із підстав, передбачених п. п. 2, 4, 5 ч. 1 коментованої статті, особи можуть бути позбавлені батьківських прав тільки в разі досягнення ними повноліття.

Позбавлення батьківських прав неповнолітніх батька, матері можливе лише у випадках, визначених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 164 СК, а саме якщо вони не забрали ди­тину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважних причин і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклуван­ня або якщо вони жорстоко поводяться з дитиною.

4.Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Позбавлення батьків батьківських прав можливе тільки відносно конкретної дитини (дітей), не можна позбавити батьківських прав відносно дітей, яких ще немає (тобто на майбутнє). Батьківських прав можуть бути позбавлені тільки самі батьки, а не інші особи, що їх замінюють (опіку­ни, піклувальники, патронатні вихователі, прийомні батьки, батьки-вихователі). Втім, закон допускає позбавлення батьківських прав для усиновителів.

5.Відповідно до п. 4 коментованої статті, якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу. Порядок порушення судом криміналь­ної справи встановлений Кримінально-процесуальним кодексом України. Відпо­відно до ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав суддя зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої по­рушується справа, а також дальше її спрямування. Після порушення справи суд направляє справу для провадження досудового слідства або дізнання. Приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення судом ознак злочи­ну. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

6.Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним закон­ної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. Відповідно до п. 2.32 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, на підставі рішення суду про позбавлення батьків­ських прав у графі «Для відміток» актового запису зазначається «Батьки (батько, мати) позбавлені батьківських прав на підставі рішення суду». У таких випадках відомості про батьків з актового запису не виключаються, а тому з батьків, якого позбавлено батьківських прав, повторне свідоцтво про народження дитини не видається.

7.Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до вихо­вання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за ви­конанням ним батьківських обов'язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав

1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона пе­ребуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

1.Відповідно до ст. 164 СК позбавлення батьківських прав здійснюється тіль­ки судом. Коментована стаття встановлює вичерпний перелік осіб, уповноваже­них подати позов про позбавлення батьківських прав. Таке право мають: один з батьків; опікун, піклувальник; особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охоро­ни здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому перебуває дитина; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

2.Особами, в сім'ї яких проживає дитина, що мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, мають бути: фактичні вихователі – особи, які взяли у свою сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування; патронатні вихователі (ст. 252 СК); при­йомні батьки (ст. 256 СК); батьки-вихователі (ст. 256СК).

Таким чином, даний позов можуть подати особи, в сім'ї яких проживає ди­тина, незалежно від родинних зв'язків з дитиною. Основною умовою подання позову такими особами позову є проживання дитини у їх сім'ї більше ніж шість місяців. Оскільки відсутність батьківського піклування протягом цього періоду є однією з підстав для позбавлення батьківських прав.

3.До закладів, в яких перебуває дитина, належать навчально-виховні заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - будинки дити­ни, дитячі будинки, школи-інтернати, що знаходяться як у віданні Міністерства охорони здоров'я, так і Міністерства освіти України. Дошкільні, середні та поза­шкільні навчальні заклади, у яких діти знаходяться протягом обмеженого часу впродовж дня, не мають права звертатися до суду з позовом про позбавлення батьків (або одного з них) дитини батьківських прав.

4.При розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язко­вою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які ба­жають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

5.При вирішенні спору про позбавлення батьківських прав має бути вислухана дитина, яка може висловити свою думку. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

6.При розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'яз­ковою є участь прокурора (п. 8.1 Наказу Генерального Прокурора України від 15.04.2004 № 6/1гн «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захи­сту прав і свобод неповнолітніх»).

Правові наслідки позбавлення батьківських прав

1. Особа, позбавлена батьківських прав:

1)втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'яз­ків щодо її виховання;

2)перестає бути законним представником дитини;

3)втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4)не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5)не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із бать­ківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утриман­ня від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годуваль­ника, право на спадкування);

6)втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на ди­тину.

1. Коментована стаття встановлює правові наслідки позбавлення особи бать­ківських прав. Така особа втрачає як особисті немайнові, так і майнові права щодо дитини. Згадані права виникають із сімейних, цивільних, трудових та ін­ших відносин. Отже, батьки, позбавлені батьківських прав, втрачають, по-пер­ше, всі права, засновані на факті спорідненості з дитиною, відносно якої вони позбавлені батьківських прав, причому йдеться не тільки про ті права, які вони мали до досягнення дітьми повноліття, але і інші, що вона могла б одержати в майбутньому у разі своєї непрацездатності. До таких прав зокрема відносяться: а) право на виховання дитини (ст. 151 СК); б) право на захист дитини (ст. 154 СК); в) право на витребування дитини від інших осіб (ст. 163 СК); г) право на отри­мання аліментів від повнолітніх дочки, сина (ч. 2 ст. 202 СК); ґ) право на спад­кування за законом майна дітей у разі їх смерті (ч. З ст. 1224 ЦК); д).право на дачу згоди на надання дитині повної цивільної дієздатності (ст. 35 ЦК); е) право на дачу згоди начинення дітьми у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років тих правочинів, які вони не мають права вчиняти самостійно (ч. 2 ст. 32 ЦК); ж) право на клопотання про обмеження або позбавлення неповнолітньої особи права самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими дохо­дами (п. 5 ст. 32 ЦК); з) право на відшкодування шкоди у разі смерті потерпілого (ст. 1200 ЦК); и) право на дачу згоди на усиновлення (удочеріння) дитини (ст. 219 СК); і) право на пенсійне забезпечення після смерті дітей (ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року) і інші права.

По-друге, батьки, позбавлені батьківських прав, втрачають право на пільги і державні допомоги, встановлені для громадян, що мають дітей. Так, відповідно до п. 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвер­дженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 виплата одноразової допомоги при народженні дитини припиняється у разі по­збавлення отримувача допомоги батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав тягне втрату для батьків права на отримання призначених дітям пенсій, державних допомог, аліментів (ст. 179 СК).

Крім того, особи, позбавлені батьківських прав, втрачають право на отриман­ня пільг, встановлених законодавством для громадян, що мають дітей, зокрема право на додаткові пільги працівникам, що мають дітей, що дозволяють поєдну­вати працю з вихованням дітей. До таких пільг (в більшості випадків вони торка­ються працюючих матерів) відносяться наступні: а) заборона залучати до робіт в нічний час, у вихідні дні, до надурочних робіт і направляти у відрядження жі­нок, що мають дітей у віці до трьох років (ст. 176 КЗпП); б) заборона залучення до надурочних робіт або мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів без їх згоди (ст. 177 КЗпП); в) додаткова відпустка працівникам, що мають дітей (ст. 182і КЗпП); г) надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років із зарахуванням часу відпустки до загального, безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю (ст. 181 КЗпП); д) збереження місця роботи на час відпустки по догляду за дитиною до досяг­нення нею віку трьох років (ст. 184 КЗпП); е) встановлення скороченої тривало­сті робочого часу для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда (ст. 51 КЗпП); з) переведення на іншу роботу жінок, які мають дітей у віці до трьох років із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою (ст. 178 КЗпП); і) інші пільги, передбачені трудовим законодавством і законодавством про соціальне забезпечення. Слід мати на увазі, що втрата бать­ками перерахованих пільг настає лише відносно дітей, вказаних в рішенні суду про позбавлення батьківських прав. Якщо у них є інші діти або вони з'являються потім, то батьки мають право на відповідні допомоги і пільги, встановлені для громадян, що мають дітей.

2.Батьки, позбавлені батьківських прав, втрачають не тільки всі права, засно­вані на факті спорідненості з дитиною, і право на пільги і державні допомоги, встановлені законодавством для громадян, що мають дітей. Вони втрачають та­кож можливість придбання деяких особистих прав у сфері сімейних відносин:

-право бути усиновлювачами (ст. 212 СК);

-право бути призначеними опікуном (піклувальником) (ст. 244 СК);

-право бути приймальними батьками (ст. 2562 СК);

-право бути батьками-вихователями (ст. 2566 СК).

3.З позбавленням батьківських прав припиняються не тільки права, але і обов'язки батьків щодо виховання дитини. Проте за батьками зберігається обо­в'язок щодо утримання дитини. Тому суд, розглядаючи справу про позбавлення батьківських прав, вирішує питання про стягнення аліментів на дитину з бать­ків, позбавлених батьківських прав, на вимогу позивача або з власної ініціативи. При позбавленні батьківських прав обох батьків або одного з них, коли передача дитини іншому з батьків неможлива, аліменти підлягають стягненню в залеж­ності від того, куди була влаштована дитина. Якщо дитина перебуває у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державно­го ощадного банку України (ч. З ст. 193 СК). Суми коштів, що належать прийо­мним дітям як пенсія, аліменти, інші види державної допомоги, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийо­мних дітей (п. 11 Постанови Кабінету міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 «Про затвердження Положення про прийомну сім'ю»). Суми коштів, що належать вихованцям як пенсія, аліменти чи інші види державної допомоги, пе­реходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання ви­хованців (п. 14 Постанови Кабінету міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу»).

Якщо батьківських прав позбавляється один з батьків, а дитина знаходиться у іншого з батьків або у опікуна, то аліменти, що стягаються на дитину, виплачуються на користь того з батьків, з ким проживає дитина (ч. 1 ст. 193 СК) або опікуну (ч. З ст. 72 ЦК).

Крім того, на особу, позбавлену батьківських прав, суд може покласти від­повідальність за шкоду, заподіяну його дитиною протягом трьох років після по­збавлення особи батьківських прав, якщо поведінка дитини, що призвела до за­подіяння шкоди, є наслідком неналежного здійснення батьківських обов'язків (ст. 1183 ЦК).

Таким чином, позбавлення батьків батьківських прав не тільки виконує караль­ну функцію відносно батьків, але і служить меті захисту прав і інтересів дітей, усунення небезпеки для їхнього життя, здоров'я, створення передумов для нале­жного виховання дітей.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 20

Безкоштовна робота

Закрити

Сімейне право 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.