Екранні посібники на уроках літератури

Найновіший з усіх екранних посібників — навчальне телебачення. В історії школи екранні посібники типу діапозитивів використовуються давно, більш як 100 років тому. Поряд з діапозитивами на початку XX ст. в школу проникло й кіно. Педагоги нашої країни одними з перших передбачили, що кінофільми, діафільми й діапозитиви завоюють собі належне місце у пе­дагогічному процесі серед найрізноманітнішого унаочнення, яке демонстру­ється на уроках літератури. Ще в 1897 році в Москві, коли кінематограф робив свої перші кроки, вийшла книга Ф.Данилова “Чарівний ліхтар”, при­свячена проблемі використання екранних посібників, в тому числі й кіно з метою розвитку мовлення учнів.

Екранні посібники, відіграють важливу роль у підвищенні ефективності викладання літератури. Далеко не завжди можна провести екскурсію, літе­ратурний похід по місцях, зв’язаних з життям митця. Кінофільми й діафільми допоможуть перенестись у музей, познайомитися з його експозицією, поба­чити документи, фотографії, скульптурні зображення письменника, його осо­бисті речі, чого не можна зробити на звичайному уроці літератури.

Екранні посібники можуть використовуватися на вступних заняттях, коли ставиться завдання ввести учнів у відповідну історичну епоху, пси­хологічно підготувати їх до сприймання нової теми, з’ясувати історію напи­сання художнього твору; під час вивчення життєвого і творчого шляху пись­менника; у процесі роботи учнів над текстом художнього твору (показ твор­чої лабораторії письменника, сценічне втілення твору й ін.); на підсумкових заняттях, коли дається оцінка художнього твору, визначається роль і місце письменника в літературному процесі; під час опитування, на уроках повторення, щоб внести відповідне пожвавлення в урок.

Технічні засоби унаочнення використовуються також з метою збагачення мови учнів. Екран є чудовим засобом розвитку фантазії дітей. Письмові роботи на матеріалі кінофільмів, діафільмів і телепередач мають свою спе­цифіку. Відомо, що роботи учнів, написані на основі літературного твору, містять немало фраз і висловів, які безпосередньо переносяться ними з сло­весного першоджерела. А кожне наслідування, крім позитивного, має і свої негативні сторони: голе копіювання не сприяє активізації думки. Письмові роботи на основі фільму й діафільму чи телепередачі відзначаються більшою самостійністю. Перетворюючи зорові образи в словесні, учень самостійно шукає потрібні форми вислову. Звичайно, у фільмі, телефільмі є також сло­весний супровід, у діафільмі — так звані титри. Але все це відіграє лише допоміжну роль.

Проте екранні посібники дають хороший ефект лише в руках вдумливого педагога, який добре володіє методикою викладання літератури. Спеціальні дослідження з дидактики, психології сприймання учнями художньої твор­чості вказують, що коли урок переобтяжений екранною наочністю, це погір­шує засвоєння учнями літератури, послаблює їхню розумову активність, відсуває на задній план текст художнього твору.

Ефективність використання екранних посібників залежить від багатьох фак-торівгвід якості екранного унаочнення, від уміння вчителя демонструвати ці засоби в розумному сполученні т словом, від знання техніки використання цих засобів. Відомо, що сприймання дітей має чисто вибірковий характер й природно, далеко не всі кадри фільму чи діафільму привернуть увагу дітей. Яскраві, але другорядні за своїм значенням кадри можуть витіснити зі свідомості учнів головні, хоч менш показні з погляду якості зображення. За умови цілеспрямованого спостереження учні можуть сприймати той чи інший об’єкт, зображений у фільмі, поверхово, без заглиблення в його зміст, а фільм чи діафільм, який демонструється на уроках, — як розважальний засіб.

Науково обґрунтовано, коли звести демонстрування діафільму до так званого “прокручування” — читання титрів, коли не створити на уроці так званої мнемонічної спрямованості уваги учнів до кадрів діафільму, чимало екранного матеріалу (25-35%) не буде сприйнято.

Кінофільми. Найчастіше на уроках літератури використовуються філь­ми навчального характеру, створені кіностудіями на замовлення Міністер­ства освіти України. Такі кінофільми можна повністю демонструвати на уроці, оскільки їх метраж невеликий, та й сам матеріал фільму дібраний відповідно до вимог шкільної програми.

Окрім цього, учителі-словесники звертаються до фрагментів з фільмів науково-популярного характеру про життя видатних українських письмен­ників, ігрових фільмів. Ці фільми не призначені спеціально для шкіл. Метраж їх великий, але нехтувати ними не слід: вдало дібраний фрагмент — не лише чудове унаочнення, а й джерело цікавої інформації для учнів. Щоб досягти бажаних результатів, між уроком і фільмом необхідно встановлювати прямий зв’язок. А для цього перед демонстрацією фільму слід провести відповідну підготовку до його сприймання, після перегляду — зробити підсумки, з’ясува­ти, як учні осмислили побачене.

Методика використання кінофільмів залежить від того, з якою дидактич­ною метою вони демонструються — з метою ілюстрації й конкретизації вив­ченого матеріалу чи як джерело нових знань. У першому випадку новий матеріал з’ясовується до перегляду фільму, у другому — основна доза ін­формації засвоюється учнями під час демонстрування фільму і після перегля­ду. Його фрагменти вкрапляються в розповідь, бесіду, лекцію вчителя, віді­грають роль своєрідної зорової опори.

До фільмів-екранізацій ми звертаємося переважно тоді, коли художній твір уже прочитаний і осмислений учнями й в них склалася певна естетична оцінка. Порівняльний аналіз художнього твору і фільму допоможе дітям глибше і повніше збагнути те коло питань, яке порушено у творі.

Не слід забувати, що жодна екранізація, навіть найталановитіша, не може замінити читання твору, бо вона ніколи не охоплює всіх його сторін, а отже, не дає повного уявлення про літературне першоджерело. Та й чи можливо адекватно передати у кінофільмі всі елементи художньої структури твору, тим більше тоді, коли демонстрування його розраховане на півтори години, а повість чи роман великі за розміром. Кіно має свої специфічні засоби вираження і можливості зображення життя. В процесі екранізації скорочується до мінімуму мовний матеріал, окремі сцени. Намагаючись внести у фільм свій підтекст, трактування окремих образів, подій, автори фільму нерідко вдаються до композиційних зміщень, вводять нові сцени, а іноді й нових персонажів, яких немає в художньому творі. Скажімо, повість М.Коцюбинського “Fata morgana” починається з роздумів Андрія Волика на руїнах сахарні, а одноймен­ний фільм — революційною піснею Марка, який під конвоєм повертається в своє село. Кінофільм «Земля» за однойменною повістю О.Кобилянської, режисе­ром якого є А.Бучма, завершується картиною весни. Земля у буйному цвітінні, а на руках у Івоніки і Марії веселі щасливі діти. Так творці фільму, розповіда­ючи про трагізм життя народу, підкреслюють, що він має право на щастя й прекрасне майбутнє.

У фільмі герої можуть постати зовсім в іншому освітленні, ніж у літера­турному творі (змалювання їхньої зовнішності, логіки життєвої поведінки, манери зображення тощо). Далеко не такою, як у драмі Лесі Українки, глядач бачить Килину у кінофільмі «Лісова пісня» (режисер В.Івченко). За задумом письменниці, Килина позбавлена тонкого чуття. Про це говорить усе: її душа, одяг, поведінка. Килина “в червоній хустці з торочками, в бурячковій спід­ниці, дрібно та рівно зафалдованій, так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та жовтими стяжками; сорочка густо натикана червоним та синім...”. В одязі Килини на екрані ми не бачимо такої дисгармонії кольорів, отже, певною мірою зміщується акцент у потрак­туванні авторської ідеї.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 9

Безкоштовна робота

Закрити

Екранні посібники на уроках літератури

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.