“У своїй творчій уяві я бачив Миколу Задорожного як маленьку людину, зведену соціальною несправедливістю до стану раба. Затурканий, темний, безпорадний, він є наочним прикладом того, що може зробити з людиною жорстокий економічний і соціальний гніт...”.1 Мета загального задуму зумо­вила і манеру артиста, і його поведінку на сцені: “Я завжди пам’ятав, що Микола — не дає відпочинку своїм натрудженим рукам, вони у нього завжди шукають і легко знаходять для себе потрібну роботу: чи то молотити, чи сіяти, чи орати, чи щось лагодити в господарстві. Кожен вихід на сцену — вихід після важкої нелюдської праці, а це обов’язково накладає глибокий відбиток не тільки на зовнішній вигляд людини: похилі плечі, зігнута спина, довгі руки, повільні загальмовані рухи, а й на внутрішній стан — постійна втома, глибока апатія, похмурість, байдужість до всього тощо”.2 Звідси і певний ритм ролі, ритм образу, “як ритм важких, іноді безсилих рухів, напру­жених тремтливих зусиль виснаженої людини, кожний крок і кожний вчинок якої позначений постійною непереборимою втомою.”

Бучма відзначає, що, працюючи над роллю, він також прагнув показати підсвідомий протест проти віковічного соціального зла, що забирало у людей щастя. З цього погляду цікавою є фінальна сцена. На прохання Михайла подати руку і примиритися з ним, Микола-Бучма простягає свої дві спрацьо­вані руки. Він робить це так, ніби готовий понести важку спокуту за вчинені дії, надіти на руки кайдани. Цим жестом артист говорить до глядача: «Мико­ла не винний. У нього забрали щастя, але він не змирився з своєю долею».

Демонструючи ілюстрації, слід ставити такі завдання, які дають можли­вість учням глибше осмислити свій читацький досвід, образи п’єси, наприклад:

Хто зображений на цій ілюстрації? Який епізод драматичного твору осмислений художником? Чи таким ви уявляли цього героя? Які риси характеру персонажа підкреслив художник і за допомогою чого? Як виражається тут ідея образу?

Нерідко на уроках використовуються фрагменти з кінофільмів, діафіль­мів, окремі ілюстрації до різних сцен, дій п’єси, де одну й ту ж роль викону­ють різні актори. Таке унаочнення повинно бути методично продуманим, логічно вмотивованим. Без певних зіставлень, пояснень воно може приносити навіть шкоду, бо нерідко руйнує в учнів читацькі образи.

Сценічний твір має певний об’єктивний зміст, та, прагнучи розкрити його, донести до слухача задум автора, різні виконавці по-різному ставлять логічні акценти, трактують один і той же образ, тим самим вносять своє суб’єктивне розуміння його, якоюсь мірою доповнюють автора.

Цілком природно, що два актори, які виконують одну й ту ж роль, на сцені ніколи не подібні один до одного. Одні й ті ж, вимовлені різними особами слова, що доповнюються зовнішніми атрибутами — мімікою, жестами, виразом очей тощо, сприймаються глядачем не однаково.

Історія театрального мистецтва засвідчує, що одна і та ж роль може набу­вати різних за змістом інтерпретацій, якщо актор зуміє знайти свої оригінальні засоби втілення образу-персонажа. Так, Наталія Ужвій, розповідаючи про мане­ру виконання Бучмою ролі Миколи з «Украденого щастя» І.Франка, акцентує увагу на таку його знахідку, як вираз очей, що змінюється залежно від ситуації: «Найбільш допомогли мені очі Миколи, — то повні покірливої любові, то скорботні, то докірливі і благальні, то безнадійно приречені. Тому в четвертій дії, коли Микола питає Анну, чи вона не любить, і не любила, і любити не зможе, — Анна тричі відповідає «ні». Перше «ні» вона каже, не дивлячись на Миколу, упевнено. Друге, страшне для нього «ні», їй тяжко сказати — вона зустріла його очі, а проте все ж каже це — «ні», каже якомога м’яко так, ніби просить пробачення за те, що не може його любити; і третє «ні» — каже, одводячи од Миколи погляд, як і він від неї, бо Анна не може знести його страждання, хоч у самій іде боротьба за свою любов, за своє украдене щастя. Так з’явились на сцені три «ні», три різні інтонації, три психологічні стани»1.

Не без підстав кажуть, що в кожного артиста свій почерк, своя творча манера, яка не може не накласти певного відбитку на сценічний образ. До того ж кожна нова зустріч з тим же актором — це щось нове, раніше не відоме для глядача.

На конкретних прикладах, зіставляючи окремі ілюстрації, фрагменти з кінофільмів, учням треба показати, що один і той же твір у постановці різних колективів мав немало сценічних варіантів, відмінних один від одного не лише грою акторів, загальним оформленням сцени, а й звучанням твору в цілому. Стали вже звичними в школі письмові роботи учнів після перегляду спектаклів, реферати, в яких оцінюється гра акторів на сцені, причому іноді пропонуються надто широкі теми, наприклад «Наталія Ужвій у ролі Анни («Украдене щастя»І.Франка)», «Мої враження від спектаклю». Такі теми учні здебільшого висвітлюють поверхово, не виявляючи глибини психологічного аналізу образів. Тому краще дати їм завдання простежити, як актор виконує роль у певній сцені, картині, епізоді або, наприклад, як доповнюють гру акторів декорації, костюми, музика й інше, тобто сформулювати завдання так, щоб воно мало конкретний і цілеспрямований характер.

Таким чином, робота учнів над драматичним твором вимагає врахування специфіки жанру, особливостей сприймання його учнями, а також тих дидактичних вимог, що ставляться до вивчення літератури. Тільки на цій основі можна забезпечити високу результативність уроків, на яких учні осмислюють драматичний твір.


Використана література

Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя. - М.: Просвещение, 1980. - 192 с.

Развитие художественных интересов сельских школьников /Под ред. Е.В.Квятковского, Ю.УФохга-Бабушкина. - М.: Педагогика, 1979. - 127 с.

Стерчак К.М. Основи методики літератури. - К.: Рад. школа, 1965. - 420 с.

Черкашин РА. Робота читця над художнім твором. - К: Держ. вид-во образотворчого мистецтва і худож літ. УРСР, 1958. - 124 с.

Щербина В.Р Проблемы литературного образования в средней школе. - М.: Просвещение, 1976 -270 с.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 10

Безкоштовна робота

Закрити

Специфіка вивчення драматичних творів

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.