План

Вивчення епічних творів 

Складання плану епічного твору 

Переказ твору та його види 

Усне малювання 

Складання кіносценарію 

Інсценізація твору 

Покажемо це на прикладі роботи над першою частиною оповідання М.Коцюбинського «Дорогою ціною» (від початку до слів: “Остап йшов навпростець...”). Учні відшукують у творі логічно закінчені епізоди. їх можна назвати так:

1.Зустріч Остапа і Соломії.

2.На березі ставу.

3.Умовні.

4.Прощання.

Дійові особи: Остап і Соломія.

Після цього необхідно визначити основні мотиви цього уривка. З цією метою пропонуємо з’ясувати, що заставило Остапа покинути рідне село розлучитися зі своєю коханою, як оцінює наміри Остапа Соломія, про що вона повідомляє йому.

Висновок: основний мотив фільму — прагнення до життя, до волі.

Зошит ділимо на три частини,—відповідно заповнюємо кожну графу. Перша графа— місце дії, друга — зміна планів зображення, третя — звукове оформлення епізоду.

Ставимо перед учнями запитання: як починається твір? Де відбувається дія першогоепізоду? Як можна було б відтворити на екрані зміну планів зображення? Які картининеобхідно було б показати?

Так ведеться робота й над іншими епізодами. В результаті учні роблять у зошиті записи:

Місце дії Зміна планів зображення Звукове оформлення епізоду
Біля хати Середнім планом зображується оку­ Чути, як гавкають собаки, тривож­
Соломії тане темрявою село. Блимають пооди­нокі вогні. На їхньому фоні виділя­ється яскраво освітлений панський палац. Великим планом показано, як попід хатою, що трохи видніється на темному фоні, крадеться чиясь по­стать. Остап наближається до Соломії. но покрикує сова, недалеко виспі­вує невгамовний хор жаб, що “на­магалися перекричати одна одну”. Остап повідомляє Соломію про свій намір тікати за Дунай. Вона розповідає йому, що робиться у панських горницях, і пропонує на прощання піти посидіти до ставка.
Над ставком Камера фіксує обриси ставка. Перед глядачем пропливають верби над ста­вком, кущі верболозу, зарості очере­ту, що легко погойдується. По чисто­му плесу, з глибини якого визирає зоряне небо, пливе туман. Біля берега човен, оточений осокою і лапатими лопухами. Чути легкий плескіт хвиль і той же крик жаб.


Інсценізація твору

Ефективною формою роботи, що розвиває творче бачення дітей, а також допомагає вловити взаємозв’язок між окремими компонентами епічного твору, розкрити характер літературних героїв, є інсценізація. Щоб інсценізу­вати твір, необхідно виділити найвагоміші епізоди, об’єднати їх в яви і дії, як у драматичному творі, визначити виконавців дійових осіб, дати окремі ремарки до яв.

Наприклад, інсценізуючи оповідання О.Довженка «Мати», визначаємо такі дійові особи:

Читці.

Марія Стоян,жінка-селянка.

Василь,її син,

Степан Пшеницин, І

т/- п І радянські льотчики.

Костя Рябов ) ґ

Палажка, вдова начальника поліції.

Фашистський офіцер.

Фашистські солдати.

Радянський командир.

Радянські воїни.

Селяни.

Інсценізація може складатися з прологу, трьох дій і епілогу.

Ось, наприклад, як можна інсценізувати першу дію:

Зима. Ніч. У сільській хаті блимає каганець. Марія Стоян, схилившись біля столу, сидить у глибокій задумі. Надворі люто виє хуртовина, кидає снігом у шибки. Чується стукіт у двері.

Мар і я. Хто тут?

Голоси. Тьотушка, пустіте, погібаєм...

Марія. Що ви, голубоньки, які ви, звідки?

Льотчики. Ми руські, тьотушка. Свої ми. Льотчики! Ми впали.

Марія. Господи, синочки, йдіть мерщій. Я двері зачиню... Чи ж ніхто не бачив? Німців же повно.

Читець. Півтори доби проспали Степан Пшеницин і Костя Рябов, льотчики родом із Уралу. Неголені, опалені морозами, вітрами і лютими пригодами життя, вони грізно стогнали уві сні й дихали важко. А Марія Стоян, як рідна мати, виявляла до них синівську турботу: обмивала ноги їм гарячою водою і грубу натопила, розігрівала разів зо три їжу, плакала над ними вночі і вдень, згадуючи своїх синів Івана й Василя. Марія. Хто ж їх нагодує, хто пригріє у лиху годину? Де вони? Може, лежать уже десь у полі, мов скляні, чи висять на шибеницях у німецькій неволі і вороння клює їм очі на морозі. І ніхто не гляне вже, і не спитає, не заплаче!.. Так багато смерті навкруги. Діти, діти...

Якщо твір великий за обсягом, недоцільно давати учням завдання повніс­тю інсценізувати його, оскільки цей вид роботи вимагає значної затрати часу. Тому краще брати для інсценізації окремі епізоди. Можна поділити клас на декілька груп і кожній дати завдання. Інсценізовані епізоди твору слід використовувати на різних етапах його вивчення — під час засвоєння змісту (якщо інсценізація готувалася учнями завчасно під керівництвом учителя), а також у процесі аналізу, на завершальному етапі.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 20

Безкоштовна робота

Закрити

Вивчення творів різних жанрів в школі

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.