План

Вивчення епічних творів 

Складання плану епічного твору 

Переказ твору та його види 

Усне малювання 

Складання кіносценарію 

Інсценізація твору 

Авторська позиція в епічних творах виражається або безпосередньо, або у прихованій формі. Письменник може говорити з читачем, переконувати його від імені оповідача, літературного героя. Учні вивчають і такі твори, в яких розуміння життя літературними героями зовсім інше, ніж у письменника. Іноді позиція особи, від якої ведеться розповідь у літературному творі, може збігати­ся з авторською позицією тільки частково. Учні не завжди правильно усвідом­люють такі твори. Особливо часто ототожнюють оповідача з особою письмен­ника молодші підлітки. Тому учнів слід вчити робити висновки про авторську позицію на основі загального звучання твору. Вони повинні добре розуміти, що хотів автор сказати своєму читачу, як він ставиться до тих подій, що зображує, до персонажів, яких змальовує, чого вчить той чи інший твір.

Коли читач починає знайомитися з оповіданням Марка Вовчка «Горпи- на», він одразу ж відчуває ставлення автора до героїні. Це видно вже з того, які слова добирає письменниця, характеризуючи її. Горпина «білолиця, гарна і весела, а прудка, як зайчик, і в хаті, і на дворі в’ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється, аж геть чутно її голосок дзвенячий».

Йаявність специфічних особливостей епосу як літературного роду аж ніяк не заперечує того спільного, що об’єднує його з лірикою і драмою. А тому окремі види роботи, які широко практикуються під час вивчення епічних творів, можуть також використовуватися і у вивченні лірики й драми.


Складання плану епічного твору

У засвоєнні предметного змісту епічного твору велика роль належить складанню планів. Ця робота привчає учнів стежити за розгортанням сюже­ту, бачити чітку послідовність взаємозв’язаних між собою картин життя, своєрідність побудови твору, особливості описів, причинно-наслідкові, часові та просторові зв’язки між його окремими компонентами. За характером мовностилістичних засобів розрізняють звичайний, цитатний і комбінований плани, за побудовою — прості й складні, за змістом — плани переказу сюжету чи окремих його епізодів.

Робота по складанню планів починається ще в молодших класах і продов­жується в середніх та старших класах. У п’ятому класі учні складають про­стий план (звичайний і цитатний) вивченого твору чи окремого його розділу, частини, у шостому — складний план, у наступних класах вони вчаться на основі планів характеризувати літературних героїв.

Спершу учні складають плани сюжетного твору, пізніше — плани описів, в основу яких покладені різні принципи групування матеріалу — часовий зв’язок, просторовий, комбіновані форми зв’язків.

Щоб удосконалити навички складання плану, можна практикувати такі види роботи:

I.Поділити текст на частини відповідно до запропонованого плану.

Наприклад, першу частину твору А.Чайковського “Украдений син” про­понується поцілити на чотири частини, озаглавивши їх так:

1.Заруба з сином Остапом їдуть на Січ.

2.Заруба подався до шинку.

3.Напад у шинку на Остапа.

4.Москалі вивели Остапа надвір і зібралися в дорогу.

II.Замінити цитатний план до оповідання Марка Вовчка звичайним планом:

а) «Та таку-то вже невісточку взяв, що й не сказати!»

б) «Аж ось послав їм Господь - уродилась дівчинка».

в) «Та не минула і її лиха година».

г) «Нехай хоч воно одпочине - не мучиться».

д) «Вона до колиски, за дитину,-дитина холодна лежить».

е) «Цілісінький день ходить мовчки та городній мак ізбирає».

ПІ. Деталізувати простий план твору або замінити простий план на складний.

Можна, наприклад, складаючи план до першого розділу повісті І.Нечуя- Левицького «Микола Джеря», назвати пейзажний вступ до твору отак: «Опис села Вербівки та його околиць». Цього буде досить, якщо перед учнем ста­виться завдання скласти простий план розділу. Але якщо треба деталізувати його, учні розкривають зміст цього опису повніше. План набуде такого вигляду:

1.Опис села Вербівки і його околиць:

а) «Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати...»;

б) «По обидва береги Раставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи...»;

в) зелені левади;

г) «Серед села Раставиця входить в широкий ставок»;

д) вулиці Вербівки;

е) хата старого Джері.

Найтиповіші помилки учнів при складанні планів:

1)невміння чітко розрізняти родові й підпорядковані їм видові поняття, внаслідок чого ставляться в один ряд (як рівнозначні) пункти плану, що виражають головні та другорядні моменти твору;

2)невміння бачити природні логічні зв’язки між його окремими компо­нентами, а звідси пропуск важливих моментів у розвитку сюжету чи певного опису, надмірна деталізація якогось факту, винесення на перший план другорядного замість головного тощо;

3)стилістична невправність (невміння дібрати влучні та лаконічні ви­слови, позбутися одноманітності у побудові речень та ін.);

4)граматичні та синтаксичні помилки в оформленні плану.


Переказ твору та його види

Одним із засобів посилення уваги учнів до змісту і форми художнього твору є близька до тексту розповідь (переказ). Така розповідь вимагає від учня під час переказування тексту зберігати основні елементи стилю автора. Оскільки учні середніх класів, читаючи художній твір, переважно зосереджу­ються на розвитку його сюжету, необхідно спеціально звертати їхню увагу на структуру твору. Адже розуміння мови художнього твору і глибоке її осмислення — далеко не рівнозначні процеси.

Переказ, близький до тексту, сприяє розвитку мовлення школярів, збага­ченню їх активного словника. Підготовка до нього може включати такі види роботи:

1)вибір певного епізоду чи частини твору;

2)складання плану уривка;

3)творче опрацювання матеріалу, відповідно до мети, яку ставить вчитель, а також специфіки емоційно-образної системи твору;

4)усний переказ за планом.

Як практично реалізувати близький до тексту переказ твору, покажемо на прикладі оповідання В.Земляка «Лелечий суд». Заздалегідь можна колек­тивно скласти план розповіді:

1.«На великому лузі зібралося багато лелек».

2.Всі лелеки піднялися, а один з них залишився сам.

3.Лелеку підібрали діти.

4.«Лелеки щовесни прилітали, виводили діток, а Халимон... більше ніколи не піднімався в небо».

5.За що лелеки засудили Халимона на вічну самотність?

Далі проводиться бесіда за запитаннями:

Хто є оповідачем історії про суд над лелекою? Чому перед тим, як разом вирушити в далеку путь, лелеки зібралися на лузі? Уявіть, що ви самі бачили все це. Схарактери­зуйте, як вів себе на суді лелека. Розкажіть, хто врятував лелеку від смерті? За що осудили лелеку на вічну самотність?

Визначивши основний зміст оповідання, учитель зосереджує увагу на окремих художніх деталях:

Якими словами письменник характеризував красеня-лелеку? На основі яких деталей тексту можна стверджувати, що лелека почував себе винним? Яку оцінку автор твору дає суду? Як вів себе лелека після важкої провини?

Після цього п’ятикласники переказують близько до тексту останні епізо­ди оповідання.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 20

Безкоштовна робота

Закрити

Вивчення творів різних жанрів в школі

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.