План

Принципи вивчення біографії

Джерела вивчення біографії

Форми і методи вивчення біографії

Список літератури         

Що ж допомагає вчителеві-словеснику показати учням творче обличчя письменника? Цьому можуть прислужитися листи письменників, автобіографії, щоденники, спогади сучасників, художньо-біографічні твори тощо. Такі матеріали дають багато важливих відомостей про митця, характеризують його як людину, розкривають життєве і творче кредо, доповнюють знання учнів про взаємозв’язки письменника з визначними людьми, показують його духовність, розуміння життя, виявляють ставлення митця до політичних подій.

Листи Т.Шевченка, наприклад, є свідченням напруженої діяльності поета- борця. Знайомство з ними допоможе учням зрозуміти його світоглядні по­зиції, широту діяльності. Серед адресатів Т.Шевченка — прогресивні гро­мадські діячі, вчені, митці. Поет листувався з видатним російським актором М.Щепкіним, з польським істориком та художником Л.Залеським, компози­тором і оперним співаком Гулаком-Артемовським, літературознавцем Й.Бо- дянським, видатним ученим, фольклористом М.Максимовичем, письменни­ками Г.Квіткою-Основ’яненком, Марком Вовчком, С.Аксаковим. У листах поет висловлює цікаві думки про літературу та мистецтво.

З інтересом прослухають учні на уроках уривки з листів Марка Вовчка до сина Богдана Марковича. Вони характеризують письменницю як люблячу матір, наставника, друга. Вона радить синові цінувати і берегти дружбу з порядними людьми (“Если есть великий грех на земле, так это возмутить легкомысленно душевный мир хорошего человека”), підкреслює принциповість своєї життєвої позиції (“Я прожила весь свой [век], идя по одной дороге и не свертывая в сторону. У меня могли быть ошибки, слабости, безобразия, как у большинства людей, но в главном я никогда не осквернила себя отступничеством”).

Про різнобічність читацьких інтересів Марка Вовчка свідчить її лист до сина від 9 грудня 1903 року, в якому вона просить “пошукати в книжкових магазинах, а якщо там нема, то в букіністів” ряд книг. У цьому списку — «Малороссийский словарь» і «Опыт южнорусского словаря» О.Чужбинсь- кого, книги із зоології, про свята та обряди, твори англійських письменників, французькі журнали, ноти польських та італійських композиторів.

Навіть на схилі літ невиліковно хвора письменниця прагне бути в курсі всіх політичних подій, якими жила в той час країна. Вона звертається до сина з проханням прислати карту театру російсько-японської війни, гнівно засуджує криваву бійню, влаштовану царизмом.

У листах молодого І.Франка до Ольги Рошкевич — цілий світ почуттів, глибока повага до жінки, щирість, відданість їй. До Лолина, який став колис­кою першого кохання поета, посилав він своїй нареченій найполум’яніші, найніжніші слова, що йшли від самого серця. “Ольдзю. Ольдзю — люба моя, єдина... Я хотів би тілько одного — умерти при тобі, стискаючи твої руки, глядячи на твоє лице! Більшого щастя не треба мені...”, — пише поет у листі до коханої 4 серпня 1878 року.

Та І.Франко ніколи не зводив кохання лише до сфери особистого. Він визна­вав таке особисте життя, яке не суперечило б його громадським ідеалам. З листів ми дізнаємось, що Ольга вимагала від Франка відмовитися від участі в політичній боротьбі, схиляла його до тихого, спокійного сімейного життя. Поет рішуче відкидає таку пропозицію. “Ти не знаєш, кілько важкої боротьби причинили мені тоті слова... Думка, що я для тебе мав би покинути своє переконаннє, — видавалась мені такою дикою, негідною тебе і мене, що не раз бували хвилі (в тюрмі), коли я насилу відганяв від себе твій образ...”.

Для І.Франка кохана людина — це насамперед друг, соратник у боротьбі за кращу долю народу. Відповідаючи Ользі Рошкевич, поет заявляє: “Але тим сміліше можу тепер сказати, що, як колись ми будем жити разом (а я вірю твердо, що ми будем жити разом), а ти, приміром, почнеш знов в’язати моє переконане і здержувати мене від зроблена того, що ми велить робити совість, то я перестану тебе любити, покину тебе, не питаючи на жадні побічні згляди...

Головні питання, від котрих може в данім разі залежати сякий або такий поворот в нашім житю, — се питаня:

1) економічні, 2) політичні, 3) релігійні, 4) соціологічні, 5) властиво практичні...”

І. Франко розумів любов як окрасу життя, як спілкування з цікавою людиною, в якої можна багато повчитись.

Скільки людської теплоти знаходимо в листах В.Сосюри до своєї дружи­ни. Навіть важко повірити, що ці рядки писав не закоханий юнак, а вже статечний чоловік, якому виповнилось 66 (Марії Гаврилівні було тоді 54 роки):

“Сонечко моє заповітне, світло моє нескінченне... Моє життя, коли тебе нема зі мною, безбарвне, сіреньке і нудне. Без тебе—немає мене. Так я люблю і жалію тебе кохана, що твій біль—мій біль, твої сльози—мої сльози, твоя радість — моя радість. Мені нескінченно дорога кожна твоя клітина, все, з чого ти, — живе в мені...

Моє серце б’ється лише для тебе. Іншої радості мені немає, як дарувати радість тобі, бачити, як щасливо сяють сині озера твоїх очей...

Душа моя рідна, навіки любима! Без тебе мої думки, як голі дерева, як торішнє листя під снігом...

Для мене всі пісні інших поетів про любов звучать як пісні про тебе, і з ними зливаються мої пісні, які живуть лише тобою...”

Подібні за виявом почуттів й інші його листи:

“Тужу за тобою, моє сонце! Навіщо вигадувати, що мені тобі писати нецікаво, оскільки ти — моя дружина. Адже я люблю тебе, а любимій завжди писати цікаво, тому що говориш зі своїм серцем. Ти ж знаєш це. Мені дорогі всі твої переживання, погляд, жести, голос. І весь час здається, що поруч — ти. Мені дорогі твоїрадощі і гіркі твої переживання. Мені так близькі твої турботи. Я так і бачу, як ти то натираєш підлогу, то миєш килими або витираєш вікна, возишся з пилососом, прасуєш білизну. Дитинка моя рідна, я радий, що ти відпочиваєш від цього, загораєш і наливаєшся сонцем...” (22.VHI.63).

“...В мої роки я, як юнак, люблю тебе... Моє серце заледеніло без тебе, і смислу нема в житті без тебе. Ти все навколо мене і в мені зігріваєш, як весняний теплий вітер. Дивно і не дивно, що пишу тобі, як молодій дівчині. Але в моїх закоханих очах ти завжди будеш молодою”.

Сила поетового почуття не змінилась до кінця життя. В останньому листі до дружини — 4 березня 1964 року поет писав:

“У мене так багато для тебе слів-алмазів, слів-квітів. Мені хочеться зсипати ними тебе, зацілувати ними тебе, і щоб ти вічно жила в моїх піснях, щоб люди брали приклад з нашої любові, а не з наших помилок. До зустрічі завтра, любов моя!”

У контексті цих листів краще можна зрозуміти інтимну лірику поета, зокрема й вірш, написаний дев’ятнадцятирічній Марії:

Якби зібрать красунь усіх віків, повз мене хай ідуть вони без краю,—

Марії я на них не проміняю, ні одній з них не вклониться мій спів.

Цікавими є також листи інших людей, що проливають світло на окремі події, пов’язані з життям письменників. Ось, наприклад, лист, датований 1915р., у якому йдеться про те, що І. Франко гідний бути претендентом на здобуття Нобелівської премії:

Високоповажній Королівській Академії, м. Стокгольм

Оскільки Український університет для 35-ти мільйонного населення не відкритий ані в Галичині, ані в Східній Україні і внаслідок того не існує Академічної колегії, яка могла би представити найбільших та найзаслуженіших Людей народу Королівській високоповажній Академії, тому я дозволяю собі звернути увагу високоповажної академії, що найбільший український і одночасно слов’янський поет і вчений живе у Львові, в нужді, але зі свіжістю юнака високо держить прапор боротьби за свободу, прогрес і загальнолюдські ідеали протягом половини сторіччя.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 24

Безкоштовна робота

Закрити

Вивчення біографії письменника на уроках літератури в школі

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.