План 

Продуктивне навчання як метод удосконалення практичної підготовки студентів

Методи продуктивного навчання

Використана література

Метод гіпотез. Студентам пропонується завдання - сконструювати версії відповідей на поставлене викладачем запитання або проблему. Спочатку потрібно вибрати підстави для конструювання версій. Студенти пропонують вихідні позиції або точку зору на проблему, засвоюють різноплановий підхід до конструювання гіпотез. Потім навчаються найбільш повно й чітко формулювати варіанти своїх відповідей на запитання, спираючись на логіку та інтуїцію.

Метод гіпотез розвивається під час рішення прогностичних завдань типу „що буде, якщо...” Метод мандрівки у майбутнє ефективний у будь-якій галузі як спосіб розвитку навичок передбачення, прогнозування, гіпотетичності.

Метод прогнозування. Відрізняється від методу гіпотез тим, що застосовується до реального процесу, або процесу, що планується. Наприклад, студентам-економістам пропонується дослідити динаміку цін на певну групу товарів з врахуванням умов, що складаються на ринку. Студенти виконують дослідження за динамікою цін в магазинах, супермаркетах, універмагах тощо, знайомляться з цінами „минулого”, наведеними у статистичних довідниках, прайсах. Спираючись на отримані результати, закономірності, студенти прогнозують ціни на реальну перспективу. Через визначений час прогноз порівнюється з реальними цінами, проводиться обговорення результатів, робляться висновки.

Метод помилок. Цей метод передбачає зміну негативного ставлення до помилок, заміну його на конструктивне використання помилок (та псевдопомилок) для поглиблення освітніх процесів. Помилка розглядається як джерело протиріч, феноменів, виняток з правил, джерело нових знань, які народжуються при протиставленні загальноприйнятних. Увага до помилок може бути актуалізована не тільки з метою її виправлення, а й для з’ясування її причин, способів її припущення. Знаходження взаємозв’язків помилки з правильним рішенням стимулює евристичну діяльність студентів, веде їх до розуміння відносності будь-яких знань.

Метод конструювання теорій. Студентам пропонується провести теоретичне узагальнення роботи, яку вони виконали, наступними способами:

1. Класифікація виявлення фактів за визначеними викладачем параметрами, наприклад: факти про будову об’єкта; факти про його функції; факти про процеси; факти про взаємозв’язки.

2. З’ясування типів позицій спостерігачів, наприклад, хронологічна позиція (послідовна фіксація та опис подій), математична (досліджуються кількісні характеристики об’єкта, його форми, пропорції), образна (знаходять виразні словесні характеристики об’єкта, його символічні риси).

3. Формулювання питання та проблеми, що стосуються найбільш примітних фактів, наприклад: „Чому не можна взяти полум’я у руки? Чому послугу не можна побачити?”

Способи конструювання студентами теоретичної моделі встановлюються викладачем залежно від навчальної дисципліни або теми, що вивчається.

Креативні методи навчання орієнтовані на створення власних освітніх продуктів. Пізнання при цьому можливе, але воно відбувається саме під час та за рахунок творчої діяльності студентів. Головним результатом є отримання нового навчального продукту. До креативних належать методи, які у традиційному розумінні є інтуїтивними:

метод придумування;

метод „Якби...”;

метод образної картини;

метод гіперболізації;

метод аглютинації;

метод „мозкового штурму”;

метод синектики;

метод морфологічного аналізу;

метод інверсії.

Розглянемо їх дещо детальніше з урахуванням можливостей використання в КМСОНП.

Метод придумування — це спосіб створення невідомого студентам раніше продукту за результатами їх певних розумових дій. Метод реалізується за допомогою таких прийомів:

заміщення якостей одного об’єкта якостями іншого з метою створення нового об’єкта;

пошук властивостей об’єкта в іншому середовищі;

зміна елемента об’єкта, що вивчається, та опис властивостей нового об’єкта, який здобуто за результатами цієї зміни.

Метод „Якби...” Студентам пропонується скласти опис (зобразити графічно) про те, що відбудеться, якщо у світі (державі, підприємстві) щось зміниться, наприклад, збільшиться у 2 рази сила гравітації, прискориться час, об’ємні фігури стануть плоскими, людство переселиться на Місяць, порушиться один із законів природи, в Україні знайдуть величезні запаси нафти, газу тощо. Виконання студентами подібних завдань не тільки розвине їх здатність уявляти, а й краще зрозуміти певні явища та реалії.

Метод образної картини. Відтворює такий стан студента, коли сприйняття і розуміння об’єкта, що вивчається, наче зливається, відбувається його цілісне, нерозчленоване бачення. У результаті у студентів виникає образна картина об’єкта. Кожен студент підчас такої роботи не тільки думає різними масштабами, співвідносить свої знання з різних галузей, а й відчуває значення реальності, що зображена.

Метод гіперболізації. Це метод, який у своїй основі передбачає перебільшення. Збільшується чи зменшується об’єкт пізнання, його окремі частини або якості. Особливий ефект таким уявленням може дати використання під час усіх видів навчальної діяльності Книги рекордів Гіннеса, у якій досягнення людини балансують на межі реальності та фантазії.

Метод аглютинації. Студентам пропонується поєднати непоєднувані у реальності якості, властивості, частини об’єкта та зобразити, наприклад, тіньову економіку, подвійну бухгалтерію, гарячий сніг, чорне світло, вершину безодні тощо.

Метод синектики (Д.Гордон, США, 1952). Це спосіб стимуляції уяви студентів через поєднання різнорідних елементів, який базується на методі „мозкового штурму різних за вилом аналогій (словесної, образної, особистої), інверсії, асоціації тощо. Характерними особливостями методу є:

вихід за рамки вузько профільних можливостей шляхом залучення до вирішення проблем фахівців з різних галузей (група синектики);

розширення поля дій, вироблення нових підходів до вирішення проблеми через зіткнення несподіваних думок, надзвичайних аналогій, які розвивають мислення;

підвищення медитації особистості, що дозволяє гранично зосередитися на об’єкті, створюючи оптимальні умови для активізації інтуїтивного процесу.

Спочатку обговорюються загальні ознаки проблеми, висуваються та відсіюються перші рішення, генеруються та розвиваються аналогії для розуміння проблеми, вибираються альтернативи, ведеться пошук нових аналогій. Вже після цього повертаються до проблеми.

При застосуванні методу синектики отримані результати рекомендуються не оцінювати, тому що вербалізація цієї ідеї гальмує її розвиток.

Метод морфологічного аналізу. Його ще називають методом багатомірних матриць, в основу якого покладено принцип систематичного аналізу (Ф.Цвіклі, Швейцарія, 1942).

У процесі розробки нової ідеї студентам необхідно скласти матрицю у якій слід розкрити повний перелік ознак даної ідеї або завдання (характеристики, процеси, параметри, критерії тощо).

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 19

Безкоштовна робота

Закрити

Продуктивне навчання у вищій школі

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.