План 

Продуктивне навчання як метод удосконалення практичної підготовки студентів

Методи продуктивного навчання

Використана література

Продуктивне навчання як метод удосконалення практичної підготовки студентів

На сьогодні найбільше, що не влаштовує як українських, так і закордонних працедавців у підготовці наших фахівців з економі­ки, це низька дієвість отриманих ними знань. Дієвість — це здат­ність використовувати набуті знання та уміння на практиці.

За експертними оцінками, українські випускники економічних спеціальностей порівняно із випускниками інших країн знають дуже багато, аж занадто, а конкретно працювати не вміють.

Однією з причин наведеної ситуації є дуже широко розповсю­джений у вітчизняній освіті репродуктивний підхід до навчання. Його суть полягає в тому, що від студента вимагають достатньо пасивно поводити себе на лекції, уважно слухати і записувати пояснення викладача, а потім під час опитування або на екзамені пригадати та повторити їх.

Майже виключним джерелом знань у цьому випадку для учнів є викладач. Як інше джерело інформації може використовуватися також і підручник, але в деяких випадках, навіть у застосуванні підручника, необхідність відпадає, коли викладач бере на себе начитування всього обсягу матеріалу.

У багатьох країнах світу зазначений підхід давно вважається застарілим. У ньому вбачають пряму причину зменшення інтере­су студентів до навчання, зменшення результативності й ефектив­ності навчання в цілому.

Іншим, протилежним до репродуктивного навчання, є підхід, у якому акцент перенесено на самостійну активну навчальну діяль­ність студентів. Викладач при цьому здійснює лише «підтримку» цієї діяльності, тобто забезпечує певними матеріалами й опосе­редковано управляє нею.

Найголовнішим завданням продуктивного навчання є пробу­дити в студентах жагу до самонавчання, а саме: необхідно нада­вати можливість слухачам самим знаходити відповідь на різні проблемні запитання, виконувати творчі групові завдання та ор­ганізовувати дослідницькі проекти. Тим самим розвивається до­слідницький дух студентів, вміння самостійно здобувати знання; вміння аналізувати та синтезувати накопичений матеріал; вміння самостійно і критично мислити та висловлювати власну думку; творчий підхід до завдання; ініціативність та наполегливість; то­лерантність та вміння працювати в команді.

Якщо розглядати роботу групи, то для наведеного підходу бу­де характерним постановка задачі як для групи в цілому, так і на­явність конкретних завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії; відповідальність учасників проекту за свою частину роботи; регулярне обговорення проміжних кроків та результатів.

В основу такого навчального процесу закладено співробітниц­тво і продуктивне спілкування студентів між собою, спрямоване на розв’язання спільних проблем, формування здібностей виділя­ти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти фун­кції, відповідальність, критично міркувати, досягати значимих результатів.

Також, необхідно зауважити, що даний метод є ефективним у тому випадку, коли в навчальному процесі поставлено певне до­слідницьке, творче завдання, для розв’язування якого потрібні ін­тегровані знання з різних дисциплін, застосування різних дослід­ницьких методик.

Так, наприклад при проведенні практичних занять з бухгал­терського обліку студентам можна запропонувати поділитися на дві команди. Одна з яких згідно отриманого завдання має відо­бразити необхідні господарські операції діяльності підприємства на рахунках бухгалтерського обліку та відобразити їх у звітності, а друга — на основі первинних документів провести аудит скла­деного балансу, звіту про фінансові результати та написати ауди­торський висновок. Або, наприклад, при вивченні управлінського обліку одній з команд запропонувати розрахувати собівартість певних видів продукції та підрахувати рентабельність умовного підприємства, а іншій команді — запропонувати за допомогою методів та прийомів економічного аналізу, оптимізувати струк­туру і обсяг даного виробництва та надати відповідні рекоменда­ції щодо підвищення прибутковості.

Зазначений підхід дозволить студентам пригадати вже отри­мані знання, систематизувати їх та в більш продуктивній мірі за­своїти нові. Також, застосування викладачем на практичних за­няттях принципів взаємопов’язаності та взаємної обумовленості дисциплін, дозволить студенту відчути своє об’ єктивне профе­сійне значення і більш наблизитися до реального практичного середовища.

Отже, продуктивне навчання формує вміння працювати з ве­ликим обсягом різноманітної інформації; самостійно здійснювати пошук, обробку, аналіз, зберігання інформації; мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів; приймати своєчасне правильне рішення. Студенти самостійно виробляють та зберіга­ють у пам’яті стратегії та підходи до здобуття, оцінки й викорис­тання інформації. Це, в свою чергу, вимагає від викладача вико­нувати роль тренера навичок і стати посередником, провідником і компаньйоном студента у пошуках знань, сприяти та заохочува­ти його мислити самостійно, співпрацювати з іншими студента­ми, вживати та застосовувати на практиці те, що вони виявили в процесі пошуків.

Такий підхід у навчальному середовищі є вже не педагогічним вибором, а необхідністю нового тисячоліття.


Методи продуктивного навчання

Навчання, що ґрунтується на продуктивній орієнтації вищої освіти, спирається на такі види освітньої діяльності, які дозволяють студентам:

пізнавати навколишній світ (когнітивні методи);

створювати при цьому освітню продукцію (креативні методи);

організовувати освітній простір (оргдіяльнісні методи).

Розглянуті нами види освітньої діяльності дають можливість вибрати підґрунтя для класифікації відповідних методів продуктивного навчання.

Когнітивні методи навчання, або методи навчального пізнання, розподіляються на:

наукові методи;

метапредметні методи;

метод емпатії;

метод змістовного (смислового) бачення;

метод символічного бачення;

метод евристичного спостереження;

метод фактів;

метод досліджень;

метод конструювання понять;

метод конструювання правил;

метод гіпотез;

метод прогнозування;

метод помилок;

метод конструювання теорій.

Наукові методи — це методи досліджень. До них належать методи порівнянь, аналогій, синтезу, індукції, дедукції, класифікації тощо.

Методи навчальних дисциплін, з одного боку, безпосередньо стосуються засвоєнню конкретних галузей і предметів, а з іншого, взяті саме з наук. Це методи дослідження фундаментальних об’єктів, методи порівняння освітніх продуктів студентів з існуючими аналогами, традиційні методи дослідження основних питань та тем навчальних курсів.

Метапредметні методи – особливий вид когнітивних методів навчання, які являють собою метаспособи, що відповідають метазмісту навчання. Наприклад, мета способом є метод пізнавального бачення значення об’єкта, а метапредметним змістом виступають такі об’єкти пізнання, як речовина, рослина, звук тощо.

Метод емпатії (перевтілення) означає осягнення почуттів іншої людини, перевтілення у стан іншого об’єкта. Цей метод можна застосовувати для „вселення” студентів об’єкти навколишнього світу, що ними вивчаються, за допомогою чуттєво-образних та розумових уявлень для того, щоб краще відчути та зрозуміти його з середини.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 19

Безкоштовна робота

Закрити

Продуктивне навчання у вищій школі

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.