Методика проведення звукового та звуко-буквеного аналізу на уроках української мови в початкових класах
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ЗВУКОВИЙ І ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ, ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ПРИЙОМ НАВЧАННЯ ГРАМОТНОГО ПИСЬМА УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ 5
1.1. Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків 5
1.2. Формування прийомів звукового та звуко-буквеного аналізу у молодших школярів 12
1.3. Помилки у звуковому і звуко-буквеному аналізі 16
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ З ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ УМІНЬ І НАВИЧОК ЗВУКОВОГО, ЗВУКО-БУКВЕНОГО АНАЛІЗУ СЛІВ 18
2.1. Методика проведення звукового та звуко-буквеного аналізу в початкових класах 18
2.2. Звукові, звуко-буквені аналітичні, аналітико-синтетичні та синтетичні вправи 22
2.3. Розробка план-конспекту уроку 31
ВИСНОВКИ 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37
ДОДАТКИ 39
ВСТУП
Актуальність роботи. Мова належить до числа найважливіших навчальних предметів і виконує дві функції: по-перше, є предметом вивчення і навчання, По-друге, засобом осягнення всіх інших шкільних предметів. Від рівня її вивчення залежать успіхи учнів в оволодінні самою мовою як засобом спілкування і передачі інформації, а також і всіма іншими навчальними предметами.
Одним із стратегічних завдань реформування змісту мовної освіти є вироблення на основі державних стандартів системи та обсягу знань про мову і мовлення, мовних і мовленнєвих умінь та навичок, досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до світу, переорієнтація процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його компетентностей.
Провідними у вивченні мови є комунікативно-діяльнісний, особистісно зорієнтований, соціокультурний і компетентнісний підходи. Зокрема, компетентнісний підхід, реалізуючись у навчальних програмах і відіграючи роль у формуванні освітнього простору, змінює також уявлення вчителів про оцінювання. Важливим стає не наявність в індивіда внутрішньої організації знань, особистих якостей і здібностей, а здатність застосовувати компетентності в житті й навчанні.
Важливе завдання початкового навчання української мови – прищепити молодшим школярам звичку осмисленно ставитися до мовних явищ, орієнтуватися в мовній структурі, сформувати науково-правильні уявлення з фонетики і графіки, лексики, словотворення, граматики (морфології і систаксису).
Саме фонетика, яка вивчає звуки мови, знайомить школярів з їх утворенням, артикуляцією того чи іншого звука, сполучуваністю звуків між собою, наголосом. Без знання звукової системи української мови важко пояснити вимовні особливості та ряд фономорфологічних явищ. Відношенням звуків до букв займається графіка – наука про способи передачі зуків на письмі. Об’єднання цих двох розділів у шкільному курсі мови в один відповідає теоретичним і практичним завданням, що стоять перед учителями в зв’язку з вивченням звукової системи мови в школі.
Провідними українськими дидактами було розроблено систему викладання фонетики у початковій та основній школі. Серед робіт, що подають наукові й методичні рекомендації до вивчення фонетики української мови в початкових класах потрібно відмітити книгу Н.І. Тоцької «Фонетика української мови та її вивчення в початкових класах», В. Я. Мельничайко, М.І. Пентилюк, Л.П. Рожило «Удосконалення змісту і методів навчання української мови», С.Лукач «Бесіда на уроках мови» та ін.
Об'єкт дослідження - процес навчання фонетики в початковій школі.
Предмет дослідження - уточнення змісту й розроблення ефективної методики проведення звукового та звуко-буквеного аналізу в початкових класах.
Метою роботи є: вивчення та виявлення найбільш важливих і потрібних методів проведення звукового та звуко-буквеного аналізу на української мови в початковій школі.
Для досягнення цієї мети було поставлено наступні завдання:
розкрити особливості голосних і приголосних звуків;
визначити особливості формування прийомів звукового та звуко-буквеного аналізу у молодших школярів;
розглянути методику проведення звукового та звуко-буквеного аналізу в початкових класах;
розробити звукові, звуко-буквені аналітичні, аналітико-синтетичні та синтетичні вправи для розвитку навичок звукового та звуко-буквеного аналізу, а також план-конспект уроку.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.