Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 51

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

Зміст

Вступ. 3

Розділ  1. Народознавчий  підхід  у  навчанні  та  вихованні  молодших  школярів  на  уроках  читання. 9

1.1. Ознайомлення  учнів  з  історією, мистецькою  спадщиною  та  промислами  України. 9

1.2. Збагачення  знань  про  народні  традиції, звичаї, обряди, свята. Ознайомлення  з  народним  календарем  прогностик  та  агрокалендарем. 15

1.3. Вивчення  жанру  дитячого  фольклору, творів  українських  класиків  та  сучасних  письменників. 22

1.4. Поглиблення  знань  учнів  про  українську  народну  символіку. 28

1.5. Практика  застосування  елементів  народознавства  на  уроках  читання  33

Розділ ІІ.  З  досвіду  проведення  вчителями  уроків  читання  із  застосуванням  елементів  народознавства. Методичні  рекомендації 43

Висновок. 48

Список використаної літератури. 51

Вступ

Нині настали сприятливі умови для подолання бездуховності нашого суспільства, відродження та розвитку національної культури.

Новий підхід у вивченні народознавства — актуальна потреба сучасної дидактики, органічна потреба духовного відродження віками гнобленої української нації.

Народознавство - це наука про націю, людину, її зв'язки з природою, мовою, історією, побутом, обря­дами та звичаями, усною творчістю. Це важливий і могутній чинник навчання і виховання, розвитку особистості й оздоровлення суспільства.

Включення народознавства у навчально-виховний процес сприяє засвоєнню учнями знань про Батьківщину, свій народ, його культуру, виробленню умінь і навичок застосовувати їх на практиці, оволодінню рідною мовою, співробітництву вчителів та учнів у виборі форм і видів діяльності, організації активно-творчої патріотичної роботи школярів в позаурочний час.

Звичайно, введення до шкільної програми елементів народознавства не вирішить остаточно виховних завдань, але принаймні дасть підґрунтя для майбутньої роботи у плані створення національної освіти і виховання.

Організація народознавчої роботи - це систематичний творчий пошук, спрямований на оновлення змісту навчально-виховного процесу, наповнення його народознавчим матеріалом, впровадження нових підходів, пробудження пізнавальних інтересів учнів до вивчення і засвоєння національних та загальнолюдських цінностей. Великого значення в організації народознавчої роботи в школі набувають праці Г. Ващенка, С. Русової, Ю. Руденка, М. Стельмаховича, В. Скуратівського, В. Сухомлинського, в яких розглядаються питання теорії і практики навчання і виховання дітей на ідеях народності.

Корифеї педагогіки вважали, що школа — це колиска народу, її найвище покликання — з покоління в покоління відтворювати народ, націю, виховувати молодь у дусі вірності ідейним, моральним і трудовим традиціям батьків, дідів. З перших днів перебування в школі потрібно вводити дітей у чарівний світ культурно-історичних надбань рідного народу. Глибоке засвоєння рідної культури, історії як цілісності духовного життя народу — одна із найголовніших умов формуван­ня активно-творчої особистості.

Так, Г. Ващенко вважав, що основу навчання і виховання молоді становлять такі загальнолюдські і національні цінності, як творення добра і боротьба зі злом, шукання правди і побудова справедливого ладу; складовою системи виховання має бути родинне виховання, адже ніщо не може замінити дитині материнської любові, добра, ласки. Повноту виховного процесу, на думку Г. Ващенка, забезпечить міцний зв'язок школи з родиною, молодіжними організаціями, які справляють великий вплив на виховання національного характеру, волі, патріотизму. Виховний ідеал людини, твердив педагог, криється у пісенному фонді України, у звичаях українського народу, в його літературі, мистецтві, у християнській вірі й історичному минулому. Відтворення минулого з його культурними цінностями і черпання зі скарбниць інших народів того, що відповідає нашій духовності, послужить основою творення власного виховного ідеалу.

З перших днів перебування дитини в школі потрібно вводити її у чарівний світ культурно-історичних надбань народу.

Формування особистості засобами народознавства включає пізнання, розуміння нею своєї Батьківщини, самовіддану активно-творчу патріотичну діяльність. Отже, основою духовного життя людини, її прагнення до волі та процвітання України є патріотизм. Він становить складову частину національного світогляду і поведінки людини у її ставленні до рідного народу, до інших націй і народів. Тому патріотичне виховання шкільної молоді є важливою ланкою у процесі розбудови незалежної України, духовного відродження і демократизації нашого суспільства.

Все це вимагає змістовної організації і проведення народознавчої роботи в школі, оновлення змісту, форм і методів навчання і виховання. Визначальними тут є реалізація ідеї народності і на цій основі -формування системи знань про культурно-історичний шлях розвитку українського народу і народів, які проживають на території України; демократизація всіх сторін життя школярів, відхід від регламентації в організації їхньої діяльності; індивідуалізація виховання, врахування інтелектуального розвитку, здібностей, інтересів та нахилів, генетичної спадковості та етнізації особистості, складності та неоднозначності її внутрішнього світу, що зумовлює варіативність змісту, форм і методів виховання; органічне поєднання організаційно-педагогічної, національно-культурної та просвітницької форм роботи; індивідуальних, групових і фронтальних з активно-творчою патріотичною діяльністю учнів різних вікових груп.

Визначаючи шляхи реформування змісту загальноосвітньої підготовки, Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття") вказує на "відображення у змісті історичної освіти закономірностей історичного розвитку, широке вивчення україно-(народо-)знавства, етнічної історії та етногенези українців, інших народів України.

Досліджуючи народознавчу роботу в школах Рівненщини, Волині, Тернопільщини, Хмельниччини, Закарпаття, Київщини, проаналізовано суспільно-гуманістичну, ігрову, трудову, пошуково-краєзнавчу діяльність учнів, тобто пізнавальну діяльність народознавчого характеру. Зміст такої діяльності включає виконання робіт (самостійно і за допомогою вчителя), пов'язаних із глибоким вивченням історії рідного краю, усної народної творчості, із систематизацією знань про себе і свій рід, народ і націю, Батьківщину, а також ознайомлення з основами активно-творчої діяльності: учні вчаться робити висновки-узагальнення, знаходити і пояснювати причинно-наслідкові зв'язки, працювати з книгою та іншими джерелами інформації, записувати різні за жанрами фольклорні твори, аналізувати явища і факти суспільного життя.

У загальноосвітніх школах використовують такі види пізнавальної діяльності народознавчого характеру: використання елементів народознавства на уроках, заняття у гуртках та факультативах, різних масових, групових формах та видах діяльності, індивідуальна робота з матеріалами періодичних видань, радіо- і телепередач; виготовлення наочних посібників, роздаткового і дидактичного матеріалу тощо.

Велике значення має тематичне планування з ура­хуванням елементів народознавства, які підсилюють зміст навчального матеріалу. Різні типи уроків, форми їх проведення забезпечують диференційований підхід до викладання уроків читання.

Головним завданням учителя є ство­рення умов творчого застосування умінь учнями. Учні мають поступово навчитися самостійно вибирати еле­менти народознавства, висловлювати варіанти думки, переформульовувати ідеї, знаходити принцип дії, використовувати логічні схеми для викладення наукових фактів, теорії. Це повинно стати стилем їхнього мислення. Учити дітей учитися, сповна використовуючи надбання народного бездонного джерела, — складова частина навчального процесу.

Елементи народознавства можуть бути використані на різних етапах уроків. При цьому практикуються різноманітні завдання: підбір прислів'їв та пояснення їхнього змісту, інтерв'ю у старожилів, складання роз­повідей, запис легенд та притч, підготовка запитань тощо.

Завдяки засобам народознавства учні глибше відчувають, що знання про свій народ – це пізнання себе, свого народу, його історії та культури, усвідомлюють нерозривну єдність із попередніми поколіннями українського народу, з їх духовним світом.

Кожен вчитель має широкі можливості створення власної системи роботи. Звичайно, матеріал слід добирати відповідно до регіональних особливостей, адже обряди і традиції можуть бути різними навіть у сусідніх містах чи селах, не кажучи вже про області.

У свідомості людей, зокрема молоді, треба відродити правильне розуміння фундаментального поняття — народна культура, відновити його первинний зміст. Культура кожного народу, зокрема українського, включає в себе, крім матеріальної, і духовну: народну творчість, народну мораль, національні традиції, звичаї й обряди, народні знання про різні сфери життя (народне землеробство, медицина, метеорологія тощо). Народна культура (освіта, театр, архітектура, наука та ін.) відображає цілісний культурно-історичний шлях народу, зміст і дух його життя. Школа має забезпечувати оволодіння кожним учнем народною культурою, а на цій основі — всіма національними та загальнолюдськими цінностями.

Справжній вчитель ніколи не перестає вчитися: він вчиться, читаючи педагогічну літературу, звертаючись до досвіду своїх колег, у процесі творчого вирішення повсякденних педагогічних задач.

Не все можна перейняти (та це і не потрібно) і вживати у власній практичній діяльності, але прагнення до осмислення, творчого використання досвіду вчителів-мстодистів, педагогів-новаторів, справжніх майстрівнавчання і виховання необхідне. Безперечно, шлях творчого оволодіння методикою навчально-виховної роботи на засадах народної педагогіки нелегкий, але, як говорить народна мудрість, — шлях подолає йдучий.

Об’єктом дослідження курсової роботи є система навчання і виховання в Україні на сучасному етапі.

Предмет дослідження – використання народознавства на уроках читання в початкових класах.

Мета дослідження - теоретично обгрунтувати, практично розробити та експериментально перевірити методику використання народознавства на уроках читання в початкових класах.

Завдання, які необхідно розв’язати:

- теорія і практика використання елементів народознавства на уроках читання в початкових класах;

- народознавчий підхід у навчанні та вихованні молодших школярів на уроках читання;
- ознайомлення учнів з історією, мистецькою спадщиною та промислами України;

- збагачення знань про народні традиції, звичаї, обряди, свята. Ознайомлення з народним календарем прогностик та агро календарем;

- вивчення жанру дитячого фольклору, творів українських класиків та сучасних письменників;

- поглиблення знань учнів про українську народну символіку;

- практика застосування елементів народознавства на уроках читання;

- з досвіду проведення вчителями уроків читання із застосуванням елементів народознавства. 

Закрити

Використання народознавства на уроках читання в початкових класах

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.