Виховання дівчини - жінки - матері у педагогічній творчості
Зміст
Вступ. 3
Розділ І. В.О. Сухомлинський про виховання дівчини – жінки – матері. Досвід Павлиської школи. 5
1.1. В.О. Сухомлинський про важливість виховання жінки. 5
1.2. Психолого-педагогічна сутність материнської любові 6
1.3. Формування готовності до кохання, народження і виховання дітей, батьківства і материнства, його специфіка. 13
1.4. Роль педагога в організації процесу вихованні дівчини, жінки матері. 18
Розділ ІІ. Шляхи і умови виховання дівчини – жінки – матері в сучасній школі. 20
2.1. Досвід Павлиської школи щодо виховання дівчини – жінки – матері. 20
2.2. Основні напрямки та форми роботи з учнями початкової середньої та старшої ланки школи. (щодо виховання дівчини – жінки – матері) 21
2.3. Орієнтовна програма. 21
Висновки. 29
Література. 30
Додатки
Вступ
Загальною метою сучасної школи с виховання свідомого громадянина суверенної Української держави з високим рівнем освіченості, національної самосвідомості. Необхідно відновити споконвічну шляхетність українського народу, національну гідність, високу моральність, працелюбність. Провідна ідея - формування морально чистої, інтелектуально багатої особистості.
Ці завдання можливо вирішити лише в тісному зв'язку з сім'єю. Адже сім'я - основа всього людського, основа суспільства. Вона є тим соціально-педагогічним фактором, феноменом, який найтісніше об'єднує людей родинне гніздо на основі шлюбних і кровних зв'язків. А родовід, як відомо, йде від матері, від батька, від сім'ї.
Сім'я - це і важливе джерело соціального і економічного розвитку суспільства. Вона виховує головне суспільне багатство - людину.
Сьогодні, в умовах становлення суверенної Української держави, гуманізації освіти України, зростає роль сім'ї як психологічного, комунікативного осередку, осередку організації відпочинку, зміцнення здоров'я людини. Без сім'ї ні одна людина не відчуває себе у повній мірі щасливою. Все це притаманне сім'ї міцній, яка має здоровий морально-психологічний клімат, достатній рівень загальної і психолого-педагогічної культури. Жодна нація, жодне суспільство не обходиться без сім'ї. (див. додаток 1)
Одним з перших звернув на це увагу В.О.Сухомлинський, який не відділяв шкільне виховання від сімейного і вважав, що виховання хорошої матері, хорошого батька, по суті, рішення доброї половини всіх завдань школи" /1,-С. 184/.
Видатний педагог, усвідомлюючи виховний потенціал сім'ї, протиставляв формалістиці, яка панувала в роботі з батьками у переважній більшості радянських шкіл, свій творчий, індивідуальний підхід Василь Олександрович вважав, що підготовка до сімейного життя - це передусім виховання спрямованості на іншу людину, виховання здатності любити людей. "Не всім бути інженерами чи лікарями, а батьками та матерями бути всім, без винятку чоловіками та жінками - бути всім. і якщо поставити виховні завдання школи по ступенях важливості, то на першому місці стане виховання Людини, чоловіка, жінки, батька, матері, а на другому - виховання майбутнього інженера чи лікаря" /2. -С. 369/.
В.О. Сухомлинський вважав що дитину необхідно спеціально виховувати, маючи на увазі, що вона стане батьком чи матір’ю. Тому, ми спробуємо з акцентувати свою увагу на процесі виховання дівчини – жінки – матері, що і стало предметом нашого дослідження.
Отож, сучасна школярка розглядається нами як об’єкт нашого дослідження
Головні завдання нашого дослідження є: аналіз системи виховання дівчини – матері – жінки В.О. Сухомлинського;
- визначення шляхів виховання дівчинки у Павлиській школі.
Мета дослідження: на основі творчого аналізу, переосмислення і узагальнення досвіду В.О. Сухомлинського створити програму виховання дівчини – жінки – матері.