Становлення і розвиток класно-урочної системи навчання
ЗМІСТ
Вступ.
Розділ І. Історичні форми організації навчання – передумови створення класно-урочної системи навчання.
1.1. Форми навчання в давні і середні віки.
1.2. Форми навчання в період розвитку капіталізму.
1.3. Індивідуальне і індивідуально-групове навчання – основа для створення класно-урочної системи навчання.
1.4. Я. А. Коменський – автор “Великої дидактики”.
Розділ ІІ. Класно-урочна система навчання і її розвиток.
2.1. Характеристика класно-урочної системи навчання.
2.2. Спроби модернізації класно-урочної системи навчання.
2.3. Класно-урочна система навчання в Україні.
Висновки.
Список використаної літератури.
ВСТУП
“Урок – логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом учителя з постійним складом учнів”.
Це з часів Я. А. Коменського навчання розглядається як спільна діяльність вчителя і учнів. Побудова системи навчання можлива лише за умови, що на природу учіння, як діяльності учня, вироблена цілком конкретна точка зору. І Коменський, і пізніше Ушинський, який фактично розробив теорію уроку в російській педагогіці, виходили з того, що учіння – це придбання знань різнорідних наук і умінь розв'язувати різноманітні задачі та виконувати дії з використанням знань. Знання трактувались як чуттєві уявлення, а також як поняття і їх системи. Основними компонентами учіння, на їх думку, є розуміння, заучування напам'ять, мовна і зовнішня маніпулятивно-ручна дія.
Ушинський, зокрема, розрізняв учіння з одержанням знань від вчителя і шляхом розв'язування проблем. В учінні з одержанням знань від вчителя він виділяв дві фази: перша – спостереження і одержання повідомлення; друга – закріплення знань.
Так, перша фаза може протікати як просте сприймання, а друга – як механічне запам'ятовування з пасивним чи активним повторенням ы заучуванням.
Перша фаза може протікати також і з участю мислення. Тоді вона включає ступені безпосереднього сприймання предмета чи явища і його осмислення. Сприйняті, на думку Ушинського, із оточуючого світу образи є матеріалом, над яким працює мислення і в результаті чого одержуються знання, поняття.
Таку логіку розгортання процесу засвоєння знань і мала забезпечити класно-урочна система навчання і її основний елемент – урок.
Урок – організаційна форма навчання, яка забезпечує навчально-виховну діяльність сталого складу учнів протягом конкретного проміжку часу.
В історії педагогіки відомо багато форм організації навчально-виховного процесу. Необхідно зазначити, що поняття урок в цій системі з'явилося порівняно пізно. На ранніх етапах організації навчання надавалася перевага індивідуальній формі роботи з учнями. Така форма проіснувала до XVIII століття, а в деяких країнах і до ХІХ століття. Ян Амос Коменський детально вивчив досвід навчання з урочної системи, а також дав теоретичне обґрунтування класно-урочної системи шкільного навчання і сформулював її основні принципи. Тому в історії педагогічної думки він вважається творцем класно-урочної системи навчання, яка є широко визнаною і використовуваною у всьому світі. Ця система є базисом для створення багатьох інших систем навчання і до сьогодення збереглася в багатьох країнах, зокрема і в нашій вітчизняній школі ця система зберегла свої істотні риси, хоч майже за 400 років теж багато в чому змінилася.
Зважаючи на актуальність даної теми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: “Становлення і розвиток класно-урочної системи навчання”.
Об'єкт дослідження – особливості класно-урочної системи навчання.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати сутність класно-урочної системи навчання та вивчити історичні форми навчання, що передували їй, а також процес розвитку класно-урочної системи навчання.
Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:
− Ознайомитись з сутністю класно-урочної системи навчання;
− вивчити процес становлення класно-урочної системи навчання;
− ознайомитись з історичними формами організації навчання;
− ознайомитись зі спробами модернізації класно-урочної системи навчання;
− ознайомитись з сутністю класно-урочної системи навчання в Україні.
В роботі використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, систематизація.