Рольова гра на уроках англійської мови як елемент комунікативного та особистісно-орієнтованого підходів до вивчення іноземної мови

Вступ

Згідно сучасних методичних засад основний акцент у викладанні іноземних мов має бути зроблений на особистісно-орієнтованому та комунікативному підходах.

Продекларовані в рішенні Колегії Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2000р. та в Концепції розвитку загальної середньої освіти зміни вимагають розуміння та організації процесу навчання як процесу співпраці.

"Єдиноправильним і продуктивним підходом до розбудови системи освіти України в сучасних умовах може бути лише особистісно-зорієнтована педагогіка."

Остання чверть XX та початок XXI століть орієнтовані на комунікацію як мету навчання іноземних мов дітей та дорослих.

Сучасна методика викладає такі ідеї та принципи в навчанні:

- визнання першорядності процесу пізнання та доступності інформації;

- цінність співпраці; зокрема використання діалогів, полілогів, імпровізацій та рольових ігор як основних форм роботи;

- визнання рівності пізнавальних та творчих можливостей усіх учнів, а також свідомої участі учнів у процесі навчання;

- активна позиція учня в процесі навчання;

- принцип комунікативності, який передбачає побудову процесу навчання як моделі процесу реальної комунікації;

- урахування індивідуально-психологічних особливостей учня в процесі навчання.

Усі вищезгадані принципи взаємопов'язані. Реалізація кожного принципу окремо не може не привести до певного підвищення ефективності навчання, але значно ефективнішим є запровадження усієї методичної системи в цілому.

Найбільш повно ці ідеї та принципи можуть бути реалізовані лише в взаємодії вчителя та учня, або учнів між собою, тобто в їх синергетиці (від грец. synergos - наука про співпрацю) освіти. Досягнення такої взаємодії можливе в колективних формах та методах навчання, якими зокрема є і рольові ігри.

Важливу роль у навчанні іноземних мов відіграють процеси сприймання. Індивідуальні особливості сприймання виявляються в його повноті, точності, швидкості. Вони можуть характеризуватися цілісністю, емоційністю, якщо увагу учня привертають самі факти (синтетичний тип), або переважаючою аналітичністю, коли увага спрямовується на значення і пояснення фактів (аналітичний тип), іноді спостереження та опис фактів поєднуються з їх поясненням (аналітико-синтетичний тип). Це свідчить про необхідність індивідуалізації засобів та форм навчання, особистісно-зорієнтованого підходу.

Загальновідомо, що різна навчальна інформація сприймається по-різному.

Піраміда засвоєння навчальної інформації вказує, що 70% інформації засвоюється під час навчальних дидактичних ігор, 50% - у групових дискусіях,

У той час як інші стратегії та методи навчання не дають таких результатів засвоєння інформації, а отже і навчального матеріалу.

Серед провідних методів навчання, які відносяться до найінформативніших та результативних з точки зору сприйняття, виокремлюють такі, як:

Якість оволодіння учнем іншомовною діяльністю значною мірою зумовлена і мотивацією, яка викликає цілеспрямовану активність, стимулює вибір засобів та прийомів для досягнення мети. Психологи називають мотивацію "запускним механізмом" діяльності, у тому числі й мовленнєвої.

Майже всі учні бажають оволодіти іноземною мовою, але, зіткнувшись з різноманітними труднощами на шляху до досягнення мети, їх мотивація може знижуватись, зникає активність, послаблюється воля, погіршується успішність. Слід пам'ятати, що мотивація відноситься до суб'єктивних якостей учня і вона визначається його особистими спонуканнями, пристрастями і потребами. Тому вчитель може вплинути на неї лише опосередковано, створюючи умови, на основі яких виникає особиста зацікавленість у роботі.

Важливо глибоко продумати стимули для мовлення, заохочувати учнів до активних мовленнєвих дій у зв'язку з певною ситуацією. Таким чином буде реалізована взаємодія та співпраця вчителя з учнем, а також розвиток інтересу учня до вивчення мови. За наявності в учнів інтересу до мови, вивчена мова не забувається учнями, навіть якщо знання цієї мови не буде використовуватись протягом довгого часу. Одним з основних стимулів є гра. З психології відомо, що дитина грає завжди.

Гра - рід діяльності, вільної та свідомої, яка дає дитині не тільки насолоду, але й дозволяє самостверджуватись у заняттях, які її цікавлять.

Гра - розумна, планомірна, підпорядкована відомим правилам система поведінки. За визначенням Виготського Л.С. гра є природною формою праці дитини, властивою лише їй формою діяльності. Особливість дитячої гри в тому, що її мотив не в результаті, а в змісті ігрової дії. Ігрові ситуації сприяють створенню особливого простору навчальної діяльності, у якому учень готується до рішення життєво важливих проблем і реальних ускладнень.

За допомогою мовної гри реалізується активна позиція учня в навчальному процесі, адже учень передає не лише інформацію, але й своє ставлення до неї, а також фіксує і враження інших учасників гри. Одним із видів мовної гри є рольова гра.

"В основі концепції рольової гри лежить звернення до учня з проханням представити себе чи когось іншого в конкретній ситуації, потім гравцям пропонують поводитись відповідно до того, що б вони очікували від цієї людини."

У результаті кожен гравець виступає як частина соціального оточення інших і демонструє шаблон, у рамках якого вони можуть спробувати свою власну поведінку.

Сама назва "рольові ігри" свідчить про ті, що в ній учні отримують певну роль, яку вони повинні зіграти.

Рольові ігри:

- сприяють пізнанню про процеси та почуття інших учасників гри;

- створюють умови, коли учні розв'язують певну проблему, обігруючи ролі;

- створюють сприятливі умови для обговорення.

Кінцева мета рольової гри - набуття нових знань та їх відпрацьовка до рівня навичок, процес пізнання визнається першорядним. Ідея використання рольової гри полягає в тому, щоб дати можливість учням потренуватись у спілкуванні з оточуючими, взявши на собі ролі за сценарієм. Крім того гра - це змагання, воно активізує пам'ять дітей, відображує сприйняття ними світу.

Учасники рольової гри не тільки роблять повідомлення з певної тими, але й невимушено вступають у бесіду, намагаються підтримати її. Вони цікавляться думкою інших, погоджуються, сперечаються, відстоюють свою позицію... Гра проходити в жвавій творчій атмосфері, і, зрештою, розмова стає невимушеною.

Згідно всього вищезазначеного виокремлюються такі основні завдання курсової роботи:

-розглянути місце рольових ігор у сучасній методиці викладання іноземних мов, зокрема в комунікативному та особистісно-орієнтованому підходах до вивчення іноземних мов;

- довести доцільність використання рольових ігор як елементів комунікативного та особистісно-орієнтованого підходу;

- виділити основні етапи підготовки до проведення рольових ігор;

- показати можливості практичного використання рольових ігор на основі підручника Project.

Мета цієї роботи полягає в тому, щоб показати можливості використання рольових ігор у навчанні іноземної мови як елементу комунікативного та особистісно-орієнтованого підходів на основі підручника Project English згідно з сучасними методологічними засадами вивчення іноземних мов.