Логопедія 17

2. Скласти план логопедичної роботи для подолання поліморфної, механічної дислалії, ускладненої порушенням фонематичного слуху

Залежно від кількості порушених груп звуків дислалію поділяють на мономорфну (страждає одна група звуків, наприклад свистячі — с, сь, з, зь, ц) і поліморфну, коли порушено дві і більше груп звуків.

При складній поліморфній дислалії послідовність роботи визначається послідовністю появи звуків в онтогенезі (свистячі, шиплячі, вібрант).

Механічна (органічна) дислалія – порушення звуковимови, зумовлені анатомо-фізіологічними дефектами периферійного мовленнєвого апарату (артикуляційного відділу). Причини можуть бути вродженого чи набутого характеру.

При механічній дислалії в ряді випадків успіх досягається в результаті спільного логопедичного і медичного впливу.

Система роботи з формування фонетичної сторони мовлення передбачає такі етапи:

1) підготовчий;

2) постановки відсутніх звуків;

3) автоматизації поставлених звуків, введення їх у самостійне мовлення;

4) диференціації звуків.

Кожний із перелічених етапів відрізняється за змістом і прийомами логопедичної роботи.

Підготовчий етаппередбачає систему вправ, спрямованих на розвиток рухомості артикуляційного апарату. Ці вправи можна поділити на дві групи.

1-ша група — масаж артикуляційного апарату, метою якого є вироблення рухомості губ, язика, здатність переключатися з одного артикуляційного укладу на інший.

Для цього дитині, що має обмежену рухливість органів артикуляції, можна запропонувати такі вправи:

• висунути язик, покласти його на нижню губу; акуратно великим і вказівними пальцями правої і лівої руки злегка пощипати бічні краї язика;

• широко розпластаний язик покласти на нижню губу і великим пальцем виконати колові рухи посередині язика, ніби розминаючи його;

• злегка покусувати передню частину язика за незначного оскалу зубів;

• пощипати пальцями верхню і нижню губу;

• витягнути губи, затиснути ними олівець і почати перекачувати його коловими рухами.

При цьому слід провести вступну бесіду з дитиною і дотримуватися необхідних гігієнічних вимог.

2-га група — вправи, виконання яких допомагає створювати потрібну артикуляційну базу для появи відсутніх у мовленні дитини звуків. Ці загальноприйняті в логопедії підготовчі вправи також поділяють на дві групи:

• статичні, спрямовані на утримування артикуляційної пози;

• динамічні («годинничок», «маляр», «гойдалка»).

Етап постановки відсутніх звуків передбачає використання трьох способів:

а) за наслідуванням, коли логопед пояснює і показує артикуляцію певного звука. При цьому увагу дитини звертають на рухи мовленнєвих органів, відчуття рукою характеру видихуваного повітряного потоку, вібрації голосових складок;

б) механічний спосіб — використання зондів, шпателів та іншого приладдя, що допомагають дитині відтворити заданий артикуляційний уклад. Кінестетичні подразнення, що виникають при цьому в сукупності з відповідними слуховими, дають змогу створити передумови для самостійного виконання необхідної артикуляції;

в) змішаний спосіб — одночасне застосування механічної допомоги і показ правильної артикуляції звука.

Етап автоматизації поставлених звуків передбачає систему мовленнєвих вправ, спрямованих на вироблення вміння використовувати в самостійних висловлюваннях поставлені звуки. При цьому лексичний матеріал має бути різнобічним і охоплювати не тільки ізольоване вимовляння звука, а й складові вправи зі словом, де поставлений звук посідає різну позицію, а також речення і тексти. Крім того, він має бути насичений вивченим звуком. Це дає змогу максимально виключити звуки, що дефектно вимовляються, а також змішуються.

Етап диференціації звуків настає після того, коли добре відпрацьована вимова кожної із груп звуків, подібних за звуковимовою або артикуляцією.

Дидактичні ігри – вправи на розвиток фонематичного слуху

1.Гра «Виконай моє доручення».

Вихователь просить дитину принести йому зошит, м’яч, щітку, ручку.

2.Гра «Хто краще чує?»

Мета: розрізнення на слух шиплячих звуків [ш], [щ], [ч], [ж].

Хід гри.

Вихователь каже, що Буратіно хоче пограти з ним гру. Він буде називати слова, а дитина якщо почує звук [ш] підніме руку. (Пропонуються такі слова: шуба, зошит, шапка, сапка, каша, Саша).

На звук [щ] – щука, щітка, шило, дощ.

На звук [ч] – чоботи, вечір, річ, вірш, човен, шуба.

На звук [ж] – жук, сік, ніж, віз, жаба, шапка.

3.Гра «Хто краще чує?»

Мета: формувати вміння дитини розрізняти на слух сонорний [р].

Хід гри.

Буратіно промовляє нові слова і треба підняти руку, коли почує звук [р]: риба, ручка, карта, парта, лижі, рак, лак.

4.Гра «Хто краще чує?»

На звуки [дж], [дз]: бджола, дзвінок, діжка, дзищати, дозволити.

5.Гра «Повтори як я».

Вихователь просить дитину повторити за ним: а) ша, са, ща, жу, ші, со, жо, чо;

б) мило, шило, сумка, шуба, щітка, зірка, сапка, шапка.

в) Саша пішла в сад.

6.Гра «Опиши як я»

Вихователь описує картинку: «На прогулянку пішли Оля, Ромчик, Саша. В саду вони побачили їжачка». Дитина повинна повторити.