План

1. Сутність понять «автономія навчального закладу» та «академічні свободи викладачів».

2. Сутність понять «освітня політика», «політика в галузі освіти», «державна освітня політика».

3. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (дошкільна освіта).

4. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (загальна середня освіта).

5. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (спеціальна освіта).

6. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (позашкільна освіта).

7. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (професійно-технічна освіта).

8. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (освіта дорослих).

9. Сучасні пріоритети освітньої політики, їх характеристика.

3. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (дошкільна освіта).

Гострі проблеми:

1. Соціальна нерівність у доступі до якісної дошкільної освіти. Перевантаження закладів.

2. Найнижча серед всіх освітніх ланок кваліфікація педагогічних працівників (повну вищу освіту мають далеко не всі працівники), найнижча заробітна плата.

3. Нерозроблена система забезпечення якості освітньо-виховних послуг.

Кроки до розв’язання проблем:

2010 рік – дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку визнано обов’язковою.

У зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої освіти щодо організації навчально-виховного процесу» в частині запровадження обов`язкової дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку вкрай необхідно забезпечити:

- розвиток мережі дошкільних навчальних закладів всіх типів і форм власності, особливо у сільській місцевості, шляхом будівництва нових дошкільних закладів, відновлення діяльності закритих і відомчих, реорганізації дитячих садків загального типу відповідно до потреб населення

(довідково: на виконання норм вищезазначеного Закону, завдяки об’єднання зусиль центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування станом на 15.08.2012 року різними формами здобуття дошкільної освіти охоплення 5-річних дітей різними формами дошкільного виховання становить 99,8 відсотків, а у 19 регіонах він досяг 100 відсотків. У І півріччі 2012 року додатково відкрито 108 закладів: 1 новобудову (у сільській місцевості Одеської області), 72 дошкільні навчальні заклади у пристосованих приміщеннях, 35 дошкільних навчальних закладів відновили діяльність) [7].

- організацію роботи щодо здійснення обліку дітей дошкільного віку та виділення коштів для запровадження альтернативних форм здобуття дошкільної освіти;

- удосконалення нормативно-правового забезпечення функціонування об’єднання “школа – дитячий садок”;

- впровадження у систему дошкільної освіти соціально-педагогічного патронату, що дозволить охопити дошкільним вихованням дітей, які за станом здоров’я не можуть відвідувати дошкільні заклади;

- відкриття спеціальних груп у дошкільних закладах загального розвитку, та передбачити створення умов для перебування з однолітками та здобуття дошкільної освіти та ранньої соціальної допомоги дітям дітьми з вадами фізичного та (або) розумового розвитку;

- розроблення державного єдиного фінансового нормативу утримання однієї дитини у дошкільному навчальному закладі відповідно до типу закладу, що дозволить планувати видатки на дошкільну освіту, відхід від принципу фінансування дошкільної освіти від досягнутого, безоплатне утримання у дошкільному закладі дітей, що належать до соціально незахищених категорій;

- забезпечення дошкільних закладів сучасними меблями, спортивним обладнанням, іграшками, іншими засобами навчання і виховання для створення комфортних та безпечних умов перебування дітей у дошкільних закладах;

- розроблення програми державного фінансування видання навчальної і методичної літератури для дошкільних навчальних закладів;

- посилення соціального захисту працівників дошкільної освіти, а саме: прирівняти їх у статусі до педагогічних працівників інших освітніх ланок.

Досягнення:

1. Схвалено програму розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 23.11.2010 № 1111.

Листопад 2010 року – перший Всеукраїнський з’їзд працівників дошкільної освіти.

2. Урядом прийнято Державну цільову програму розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року.(постанова від 13.04.2011 року)

Нормативна база:

- Закон України «Про дошкільну освіту»

- Постанова КМУ про «Державну цільову програму розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року»(постанова від 13.04.2011 року)


4. Сутність та нормативна база реалізації освітньої політики в Україні (загальна середня освіта).

Загальна середня освіта - цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство,

культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності.

Загальна середня освіта є обов'язковою основною складовою безперервної освіти.

Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які грунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Необхідно визначити такі досягнення: в досі зазначений період запровадження українізації та переведення всіх установ і шкіл на українську мову навчання; забезпечення освітніх потреб національних меншин; активізація учительства та виникнення нових методів навчання; перебудова загальноосвітньої школи в професійну; запровадження загального обов'язкового навчання для дітей віком 8 –12 років і порушення питання про загальну семирічну школу. На заваді реформи стояли такі проблеми: перевантаженість учителя; його низьке матеріальне забезпечення, недостатній фаховий рівень; криза шкільного будівництва тощо. Спостерігаючи за сучасними політичними, соціально-економічними, духовними процесами в Україні, можна без перебільшення стверджувати, що національне відродження може бути повним і функціонально ефективним, якщо воно ґрунтується на культурологічному підході, на духовній, історико-педагогічній та господарській культурі, національній думці, що є не просто компонентами цілісності культури, а виражає найсуттєвіші її складники, безпосередньо пов'язане з історичною національною пам'яттю, господарською практикою, корінними інтересами людей.

Стан освіти в сучасному світі складний і суперечливий. З одного боку, освіта стала однією з найважливіших сфер людської діяльності; величезні досягнення в цій галузі лягли в основу грандіозних соціальних і науково-технологічних перетворень. З іншого ж боку, розширення сфери освіти та зміни її статусу супроводжуються за-гостреннями проблем у цій сфері, що свідчать про кризові явища освітньої галузі. І, нарешті, в останні роки в процесі пошуків шляхів подолання кризи освіти відбуваються радикальні зміни у цій сфері та формування нової освітньої системи. Сьогодні освіта розглядається як стратегічний пріоритет держави, а тому проблема її формування потребує особливої уваги. Державна політика в галузі освіти є невід’ємною складовою загальнодержавної політики. Усе, що вібуваєтся в суспільстві, природі, розвитку людської культури, так чи інакше впливає на формування та здійснення освітньої політики, функціонування системи освіти вцілому.За Законом України «Про освіту», освіта розгляда-ється як пріоритетна сфера соціально-економічного розвитку суспільства.Головна мета державної політики у сфері освіти відповідно до Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття») полягає у визначенні стратегії розвитку освіти в Україні на перспективу ХХІ століття, створенні життєздатної системи безперервного навчання й виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпеченні можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формуванні інтелектуального та культурного потенціалу.

Одним з напрямів реформування галузі, власне, і є децентралізація, тобто передача ряду функцій і повноважень від вищих органів управління до нижчих. Державні органи управління розробляють найбільш загальні стратегічні напрями, а обласні та районні органи спрямовують зусилля на вирішення конкретних, фінансових, кадрових, матеріальних, організаційних проблем.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 19

Безкоштовна робота

Закрити

Освітня політика 7

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.