План

1. Особливості сприймання дітьми дошкільного віку просторових відношень між предметами.

2. Методи формування просторових уявлень у молодшому дошкільному віці.

3. Методи розвитку просторових уявлень у старшому дошкільному віці.

4. Зорові та слухові диктанти, їх роль у формуванні просторових уявлень.

5. Особливості просторової орієнтації дітей дошкільного віку.

6. Особливості орієнтації дітей на місцевості.

7. Дидактичні ігри та вправи на орієнтацію в просторі.

8. Час та його особливості. Сприйняття часу дітьми раннього та дошкільного віку. Значення формування часових уявлень у дітей дошкільного віку.

9. Методика формування уявлень про міри часу і різних вікових групах дитячого садка.

10. Етапи формування чуття часу у дітей

11. Фактори, на основі яких формується чуття часу.

12. Ознайомлення дошкільників з календарем як системою мір часу.

13. Планування та облік роботи з формування елементарних математичних уявлень

14. Вимоги сучасної школи до готовності дітей засвоювати математику.

15. Наступність у роботі дитячого садка і школи в навчанні дітей математики. Шляхи встановлення наступності.

16. Взаємодія ДНЗ і сім’ї у навчанні дошкільників математики.

14. Вимоги сучасної школи до готовності дітей засвоювати математику.

Першою умовою успішного навчання дитини в початковій школі є наявність у неї відповідних мотивів навчання: ставлення до нього як до важливого, суспільно значущого справі, прагнення до отримання знань, інтерес до певних навчальних предметів. Пізнавальний інтерес до будь-якого об'єкту і явища розвивається в процесі активної діяльності самих дітей, тоді діти здобувають необхідний досвід, уявлення. Наявність досвіду, уявлень, сприяє у дітей виникненню бажання пізнання.

Інтелектуальна готовність до шкільного навчання розглядається як відповідний рівень внутрішньої організації мислення дитини, що забезпечує перехід до навчальної діяльності. Іншими словами, майбутній школяр повинен мати розвинену здатність проникати в сутність предметів і явищ, оволодіти такими розумовими операціями, як аналіз і синтез, порівняння та узагальнення, сериации і класифікація; в процесі навчальної діяльності вміти встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між предметами і явищами, дозволяти протиріччя. Все це грає важливу роль в оволодінні системою наукових понять і узагальнених способів вирішення практичних завдань у школі.

У першому класі йде подальше поглиблення знань про відносини між суміжними числами натурального ряду, закріплюються навички встановлення взаємооднозначної відповідності між елементами двох множин накладанням, прикладанням і порівнянням чисел, тому важливо щоб діти дошкільного віку, а особливо старшої групи оволоділи базою знань, яку дає вихователь.

Випускники дошкільних установ повинні усвідомлено, з розумінням суті явищ вміти використовувати набуті знання і навички не лише в звичайному, стереотипної, але і в зміненій ситуації, в нових, незвичних обставинах (гра, праця).

Одна з головних вимог початкового навчання до математичної підготовки полягає у подальшому розвитку мислення дошкільників. Математика - це глибоко логічна наука. Введення дитини навіть в початкову елементарну математику абсолютно неможливо без достатнього рівня розвитку логічного мислення. 


15. Наступність у роботі дитячого садка і школи в навчанні дітей математики. Шляхи встановлення наступності.

Встановлення наступності між дошкільною установою та школою полягає в наступних напрямках:

1. Узгодження цілей на дошкільній та початковій шкільних рівнях (державних стандартів і Базовий компонент дошкільної освіти)

2. Удосконалення форм організації і методів навчання, як у дошкільних установах, так і в початковій школі, а саме:

відмова від жорстко регламентованої спрямованості навчання в дитячих установах (статичних поз на заняттях, розташування столів у ряд за типом шкільних, відповіді з піднятій руці, припинення ініціативних висловлювань в дисциплінарних цілях.);

максимальне забезпечення рухової активності дітей на уроках фізкультури, великих перервах, а також у процесі позакласної роботи);

використання різноманіття форм навчання «неурочний типу», що включають специфічно дитячі види діяльності на інтегративної основі, об'єднання по підгрупах, організація діяльності кооперативного типу;

створення розвивального предметного середовища, як в дошкільному закладі, так і в початковій школі, функціонально моделює зміст дитячої діяльності;

широке використання методів, які активізують у дітей мислення, уява, пошукову діяльність, тобто елементи проблемності у навчанні, дивергентні задачі, задачі відкритого типу, що мають варіанти «правильних рішень».

Подальше навчання в школі зазвичай залежно від якості засвоєних знань, їх усвідомленості, гнучкості та міцності. Тому сучасна дошкільна дидактика спрямована на відпрацювання шляхів оптимізації навчання з метою підвищення цих якостей.

Нові методики розробляються відповідно до вікових особливостей дошкільників, їх потребою в грі, рухової активності. Виходячи з цього, в методичних рекомендаціях до роботи зі старшими дошкільниками та учнями перших класів широко використовуються дидактичні ігри, рухові ігри, наочне моделювання різних кількісних відносин, реальні практичні дії, наприклад з конкретними множинами, величинами: вимірювання, створення серіаціонних рядів і транзитивних відносин. Розробка та експериментальна перевірка методик спираються на дані про психологічну діагностиці динаміки загального інтелектуального розвитку старших дошкільників, а також на результати вивчення стану їх здоров'я, працездатності і стомлюваності.

Засвоєння програми забезпечує випускникам дошкільних установ впевнене оволодіння математикою в школі. У першому класі йде подальше поглиблення знань з математики. Наступність у роботі дитячого садка і школи з математики дає позитивний результат у засвоєнні знань дітьми.


16. Взаємодія ДНЗ і сім’ї у навчанні дошкільників математики.

Сім'я і дитячий садок - два громадських інститути, які стоять біля витоків нашого майбутнього, але часто не завжди їм вистачає взаєморозуміння, такту, терпіння, щоб почути і зрозуміти один одного.

Математичні знання дошкільників будуть міцнішими, якщо закріплюватимуться вдома.

Роботу з батьками можна здійснювати через низку традиційних і новітніх форм: бесіди, батьківські збори, консультпункт, лекторій, усний журнал, відвідування родин, брифінги, батьківську пошту, телефон довіри і т.д.

Однак, найпоширенішою формою є бесіди, коли батьки приводять чи забирають дитину із ДНЗ. Задля налагодження плідної співпраці бесіду слід розпочинати із позитивних моментів.

Батьків слід знайомити із логіко-математичним змістом роботи з дітьми дошкільного віку та надавати відповідні рекомендації.

Рахунок в дорозі. Щоб діти не втомлювались, можна порахувати можна проїжджаючі трамваї, кількість пасажирів-дітей, магазини чи аптеки. Можна обрати кожному об'єкт для рахунку: дитина рахує великі будинки, а мама маленькі. У кого більше? Скільки навколо машин? "Тут більше хлопчиків або дівчаток?", "Давай порахуємо, скільки лавочок у парку", "Покажи, яке дерево високе, а яке найнижче", "Скільки поверхів у цьому будинку? Якої форми вікна?

На кухні дитина може перераховувати предмети сервіровки, дістати з холодильника на прохання три яблука і один банан, подати найбільшу морквину і т.д.

Перерахуємо форми взаємодії з батьками, в яким можна реалізовувати завдання щодо закріплення отриманих дошкільниками в ДНЗ математичних знань, умінь та навичок в домашніх умовах:

Відвідування родини дитини багато дає для її вивчення, встановлення контакту з дитиною, її батьками, з'ясування умов виховання, якщо не перетворюється у форм.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 23

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання математики 17

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.