План 

1. Специфіка методів і прийомів на уроках природознавства.
2. Особливості дидактичної структури уроку природознавства.
3. Зміст аналізу уроку з природознавства
4. Особливості етапу актуалізації опорних знань у дидактичній структурі уроку природознавства.
5. Організація домашніх завдань у курсі природознавства.
6. Особливості ведення календаря природи, організація спостережень за погодою.
7. Формування навичок самостійної роботи учнів з природничою інформацією
8. Вироблення уміння розкривати причиново-наслідкові зв’язки уприроді.
9. Формування цілісної природничо-наукової картини світу у молодших школярів.
10. Краєзнавча екскурсія ( план, мета, місце проведення, обладнання та її хід)
11. Формування дослідницьких умінь у молодших школярів на уроках природознавства.

Специфіка методів і прийомів на уроках природознавства.

Організація процесу навчання здійснюється за допомогою різних ме­тодів навчання. метод — це система цілеспрямованих дій, направлених на об'єкт (матеріальний, ма­теріалізований або ідеальний) діяльності.

Прийом- це спосіб взаємозв'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на досяг­нення конкретної дидактичної підцілі.

Виділяють такі методи навчання природознавства: 1) Розповідь-є способом організації взаємозв'язаної діяльності учителя й учнів, в якій учитель виконує функції джерела навчального змісту і суб'єкта керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Розповідь має чітко визначену ціль і бу­дується на матеріалі логічно завершеної частини теми власне предметного змісту, якавідображає певний елемент знань. Зміст та обсяг його (уявлення або поняття) визнача­ються програмою. Їх не можна розширювати, але необхідно довести до глибокого розуміння кожним учнем.Розповідь має чітко визначену ціль і бу­дується на матеріалі логічно завершеної частини теми власне предметного змісту, якавідображає певний елемент знань. Зміст та обсяг його (уявлення або поняття) визнача­ються програмою. Їх не можна розширювати, але необхідно довести до глибокого розуміння кожним учнем.

Залежно від мети і характеру змісту навчального предмета розповідь буває описовою і пояснювальною.

1. Розповідь-опис будується на змісті, який містить інформацію про конкретний предмет, явище або групу об'єктів й передбачає формування уявлень.

2. Розповідь-пояснення будується на матеріалі, який містить теоре­тичні положення про суть предметів і явищ, внутрішні взаємозв'язки і залежності між ними. Метою цього виду розповіді є організація за­своєння молодшими школярами природознавчих понять і зако­номірностей природи.

2) БЕСІДА- це складний спосіб організації пізнавальної діяльності учнів. Особливість цього методу навчання полягає у тому, що інформація відтворюється або сприймається школярами частинами, у формі запитання — відповідь. Якщо поза увагою дітей зали­жеться хоч одна частина змісту, знання стають фрагментарними, втра­чається їхня сутність, у дітей зникає інтерес і бажання працювати.Основним «інструментом» у бесіді є запитання (Г.І.Щукіна). Від нихзначною мірою залежить успіх бесіди.

Запитання вчителя повинні бути конкретними за змістом, то6то учень повинен розуміти, про який об'єкт питає вчитель і що саме пре нього треба розповісти. Запитання не повинні бути невизначеними.Види запитань у бесіді

Запитання, які складають бесіду, бувають різними за характером:

а) репродуктивно-мнемічні. Вони активізують пам'ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань і умінь; б)репродуктивно-пізнавальні. Ці запитання стимулюють репродуктивну пізнавальну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів наочності, спостережень, дослідів і т. ін.;

в) продуктивно-пізнавальні. Відповіді на такі запитання отримуються в результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв'язання проблеми.

3) СПОСТЕРЕЖЕННЯ- це цілеспрямоване, планомірне сприймання об'єктів навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретно-визна­ченим цілям й вимагає вольових зусиль. Учень не просто повинен слуха­ти, а прислухатись, не просто дивитись, а придивлятись, всебічно розгля­дати об'єкт, щоб створити необхідне уявлення про нього.

Структура спостереження

У структурі спостереження виділяютьсятакі компоненти:

1. Цілі спостереження. У цілях чітко визначається об'єкт, за яким вестиметься спостереження, і його результат.

Цілі, визначені вчителем, повинні бути сприйняті й усвідомлені учнями.

2.План спостереження. План складається на основі тих конкретних задач, які послідовно розв'язуються в процесі спостереження. План забезпечує послідовність діяльності учнів, уникнення стихійності та різних випадковостей.

3. Безпосереднє цілеспрямоване сприймання предметів і явищ природи. Під час спостереження сприймання виступає як самостійна діяльність. Тому ефективність організації та управління спостереженням дітей залежить від урахування вчителем особливостей цієї пізнавальної діяльності та умов її здійснення. 4. Висновки спостережень.

Зміст висновку і механізм розумової діяльності дітей під час його формулювання визначається об'єктом і цілями спостереження.

Види спостережень за тривалістю виконання. -короткочасними і довготривалими.

Види спостережень за формою організації діяльності учнів: -фронтальні; - індивідуальні; - групові.

Види спостережень за рівнем пізнавальної самостійності: репродуктивними і творчими.

1)ДОСЛІД- це елементарний навчальний експеримент. Він є як і спостереження одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду. Інформація здобута таким шляхом є основою певних теоретичних висновків,узагальнень, встановлення закономірностей або підтвердження вже засвоєних.

Структура досліду 1.Осмислення власне предметних цілей досліду. Актуалізація знань про об’єкти з яким проводиться дослід.2.Планування досліду: а) визначення практичних дій їх послідовності; б) вибір обладнання3) Виконання досліду4) Осмисення результатів досліду5) Закріплення результатів досліду

2)ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ- навчально-пізнавальна діяльність у процесі якої учні виконують практичні дії з об’єктами в матеріальній або матеріалізованій формі.

Засобом організації практичної роботи є практичне завданняю Ефективність його виконання залежить від: а) чіткого визначення конкретних цілей практичної діяльності; б) відбору необхідних матеріальних об’єктів або їх матеріалізованих форм, приладів чи їх моделей; в) розробки прийомів виконання завдання.


Особливості дидактичної структури уроку природознавства.

За основною дидактичною метою уроки з природознавства в початкових класах можна класифікувати на такі типи: 1. Уроки засвоєння нових знань; 2. Комбіновані уроки; 3. Уроки узагальнення і систематизації нових знань; 4. Предметні уроки; 5. Уроки-екскурсії.

Кожен тип уроку характеризується певною будовою-структурою. В поняття структура входить три основні ознаки: етапи (елементи уроку), їх послідовність і взаємозв'язок. В кожному уроці виділяють дві структури: макроструктуру і мікроструктуру.

Макроструктура — це більш-менш постійні елементи уроків у межах одного типу, наприклад: урок засвоєння нових знань обов'язково містить сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу, осмислення знань (найважливіших зв'язків і відношень між предметами і явищами). Кожний елемент макроструктури має свою внутрішню мікроструктуру, яка складається з певних методів, прийомів і засобів навчання, якими досягається мета певного елемента макроструктури. Наприклад, на етапі сприйняття і усвідомлення нового навчального матеріалу вчитель може застосувати розповідь, бесіду або постановку перед учнями проблемних завдань і розв'язувати їх у процесі роботи з підручником, наочними посібниками, технічними засобами навчання.

Мікроструктура уроку може змінюватись навіть у межах одного етапу уроку залежно від ряду обставин і наявності наочності різних видів, технічних засобів навчання, підготовки учнів, їх уміння самостійно працювати над навчальним матеріалом,

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання природознавства 12

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.