Дошкільна освіта 4

Ставлення дослідників, втім як і практиків, до статевого виховання дітей дошкільного віку, до використовуваної при цьому термінології, неоднозначно. (Зауважимо, що в даній темі взагалі дуже багато спірних питань.) Одні з них, зокрема В.Є. Каган, О.К. Лосєва та ін, висловлюються за статеве виховання, визнаючи важливим повідомлення дитині відповідної інформації в розумних межах, хоча і вона шокує окремих педагогів і батьків. Інші, перш за все Т.А. Рєпіна і представники її наукової школи, вважають за доцільне обговорювати питання статерольового виховання, виключаючи сексуальна освіта - відомості про сексуальні стосунки статей і про репродуктивні функції людини. Свою позицію вони пояснюють тим, що дані уявлення пробуджують у дітей нездоровий інтерес до теми, тоді як сам по собі дошкільний вік - найбільш «спокійний» період у сексуальному розвитку.

До цих пір вчені полемізують: яке поняття ширше - полоролевое або статеве виховання. Одні вважають полоролевое виховання складовою частиною статевого, інші переконані в тому, що воно (полоролевое) - більш широка область виховання в порівнянні з сексуальним. Але ті й інші єдині в думці: психосексуальний розвиток дитини починається з перших місяців його життя (а то вже і в утробі матері), ця сфера виховання - важлива, невід'ємна частина морального виховання (В. Д. Колесов, І. С. Кон, В. О. Сухомлинський та ін), хоча зводити її тільки до морального було б невірним (В. Є. Каган), і займатися нею треба з раннього віку. Провідна роль у статевому вихованні дітей належить сім'ї, яка спирається на значну допомогу дошкільного освітнього закладу.

3. Фізичне виховання дітей дошкільного віку, його завдання, зміст, засоби

Фізичне виховання дітей дошкільного віку — систематичний вплив на організм дитини з метою його морфологічного і функціо­нального вдосконалення, зміцнення здоров'я, формування рухо­вих навичок і фізичних якостей.

У перші шість-сім років фізичне виховання є основою всебічного розвитку дитини.

Система дошкільних установ має широкі й різноманіт­ні можливості для забезпечення реалізації таких завдань фізичного виховання дошкільників:

— зміцнення здоров'я;

— забезпечення гармонійного розвитку організму;

— розвиток рухових умінь, навичок і фізичних якостей (сили, спритності, витривалості, гнучкості тощо);

— підвищення фізичної та розумової працездатності;

— загартування організму;

— прищеплення культурно-гігієнічних навичок, фор­мування уявлень про здоровий спосіб життя;

— виховання потреби у заняттях фізичною культурою і спортом.

Фізичний розвиток у дошкільному віці є особливо стрімким. З огляду на це фізичне виховання має бути своє­часним, методично правильно організованим.

Фізичний розвиток — процес зміни морфологічних і функціональ­них ознак організму, основою якого є біологічні процеси, зумов­лені спадковими генетичними факторами, умовами зовнішнього середовища і вихованням.

Головний зміст фізичного виховання полягає в оволо­дінні дитиною основами фізичної культури:

1. Опанування основ особистої гігієни. Йдеться про охайність, чистоту тіла, одягу, взуття, гігієну приміщен­ня, режим дня (сон, харчування, раціональна організація активної діяльності й відпочинку).

З раннього віку дитину слід привчати до систематично­го догляду за своїм тілом, прищепити навички здорового способу життя, бажання займатися фізичною культурою і спортом.

До культурно-гігієнічних навичок, якими повинні ово­лодіти діти протягом дошкільного дитинства, належать:

— навички їжі (акуратно їсти, користуватися посудом, серветкою та ін.);

— навички догляду за тілом (умивання, чищення зу­бів, розчісування волосся та ін.);

— навички утримання у чистоті і порядку одягу, дотри­мання порядку в приміщенні, його прибирання;

— навички здійснення різних видів діяльності (гри, пра­ці, навчання) а дотриманням культурно-гігієнічних вимог.

2. Загартовування організму (здійснюють його з вико­ристанням природних факторів — сонця, повітря, води).

3. Виконання фізичних вправ, що є головним засобом фізичного виховання.

Завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку поділяють на три групи.

1. Оздоровчі завдання. Це охорона і зміцнення здо­ров'я дітей, загартовування організму, підвищення його опору шкідливим впливам зовнішнього середовища, своє­часний розвиток усіх систем організму, підвищення їх функціональних можливостей, формування правильної постави і стопи.

2. Формування рухових навичок і умінь, виховання фі­зичних якостей. Це завдання полягає у розвитку життєво необхідних видів рухових дій: ходьби, бігу, стрибків, ме­тання, лазіння, плавання, їзди на велосипеді; рухів рук, ніг, тулуба; шикування і перешиковування. Рухова діяль­ність впливає на формування таких фізичних ознак орга­нізму, як спритність, сила, гнучкість, швидкість, загальна витривалість, від яких залежить успішне подолання лю­диною рівних життєвих труднощів. Цілеспрямований роз­виток рухових умінь і якостей слід починати в ранньому віці й організовувати його відповідно до вікових та індиві­дуальних можливостей дітей.

3. Виховання у дітей культурно-гігієнічних навичок і вмінь здорового способу життя. Діти повинні знати, що добре, а що шкідливе для організму, і відповідно організо­вувати свою поведінку. Вміння доглядати за тілом, одя­гом, особистими речами, культурно поводитися за столом під час вживання їжі, підтримувати порядок у приміщен­ні повинні перерости у стійкі звички. Не менш важливі здобуття уявлень і знань про користь занять фізичною культурою, іграми, виховування інтересу до активної ру­хової діяльності, формування потреби в систематичних за­няттях фізичними вправами.

Фізичне виховання дітей дошкільного віку здійснюєть­ся засобами, спрямованими на охорону здоров'я дітей (створення гігієнічних умов життя і діяльності, організа­ція раціонального харчування, сну, перебування на свіжо­му повітрі), а також засобами, покликаними забезпечити активний вплив на організм дитини з метою його фізично­го розвитку (загартовуючі процедури, спеціальні фізичні вправи, гігієнічна гімнастика, режим дня).