Дошкільна освіта 3

1. Сенсорне виховання дітей дошкільного віку, його завдання, зміст та засоби

Сенсорне виховання — система педагогічних впливів, спрямованих на формування способів чуттєвого пізнання, вдосконалення відчуттів і сприймань.

Роль сенсорного виховання у розвитку дітей дошкільного віку безперечна: 9/10 усього їхнього розумового багажу — результати діяльності органів чуття.

До головних завдань сенсорного виховання належать:

— формування у дітей системи перцептивних (обстежувальних) дій;

—формування системи сенсорних еталонів;

— розвиток уміння самостійно використовувати сенсорні еталони у власній діяльності.

Дошкільне дитинство є періодом інтенсивного сенсорного розвитку дитини. Від рівня цього розвитку значною мірою залежить успішність її розумового, фізичного, естетичного виховання, стан сформованості загальнонавчальних умінь і навичок. Якщо систему роботи із сенсорного розвитку дітей організувати у дошкільному навчальному закладі належно, це, надалі, допоможе дітям перебороти труднощі в освоєнні навчальної діяльності.

Сенсорне виховання в ранньому віці – основний вид виховання взагалі. Чим менше дитина, тим більше значення в її житті має sensorу досвід.

Процес сенсорного виховання у дошкільному віці поділяють на такі етапи:

1) підготовчий етап (перші три роки життя). На першому році життя головний зміст сенсорного виховання поля гає у забезпеченні дитині різноманітних зовнішніх вражень. З розвитком хапальних рухів слід допомогти пристосувати їх до форми, розмірів і місцезнаходження предмета. Поступово для дитини ці якості набувають певного значення (маленьке береться однією рукою, велике — двома).

На другому і третьому роках життя дитину необхідно ознайомити з властивостями предметів: формами, кольорами, розмірами та ін. Дії з предметами слід організовувати так, щоб для досягнення результату доводилося зіставляти предмети за формою, розміром, установлювати їх схожість або відмінність. Виконуючи продуктивні дії, дитина на 3-му році життя вже знає, що форма, розмір, колір — постійні ознаки предметів, як користуватися цими предметами;

2) систематичне засвоєння дитиною сенсорної культури. Після трьох років слід переходити до систематичного ознайомлення із сенсорними еталонами та способами їх використання. У сприйманні кольору сенсорними еталонами є хроматичні (забарвлені) кольори спектра (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий) та ахроматичні (білий, чорний). Спочатку слід формувати уявлення про білий і чорний, далі про хрома¬тичні кольори (із блакитним знайомлять трохи пізніше). Діти повинні засвоїти також і відтінки кольорів.

Ознайомлення з еталонами форми (геометричними фігурами) у сенсорному вихованні відрізняється від їх вивчення у процесі формування елементарних математичних уявлень. Його метою є пізнавання відповідної форми, називання і вміння діяти з нею, а не аналізувати її.

Еталонами величини є умовні мірки. У процесі сенсорного виховання, на відміну від математичної підготовки, можна не використовувати метричну систему, а встановлювати розміри предмета залежно від місця, яке він займає в ряду однорідних (великий, маленький, найбільший).

2. Заняття як форма організації навчання в дошкільному навчальному закладі, типи сучасних занять, їх характеристика

Заняття - це форма навчання дітей дошкільного віку, в якій педагог, працюючи з усією групою, підгрупою (або з однією-чотирма дітьми) у визначений режимом час, організовує і спрямовує пізнавальну діяльність з урахуванням індивідуально-типологічних особливостей, вікових можливостей і освітніх потреб кожного вихованця.

Слід чітко розмежовувати види занять: за розділами освітньої програми, яка реалізується в конкретному дошкільному навчальному закладі, за дидактичними цілями і за можливістю інтеграції.

Навчання дітей у формі занять починається з третього року життя.

У першу половину дня можна провести два заняття загальною тривалістю не більше ніж 30 хвилин. На четвертому році життя в першу частину дня можливе проведення двох занять загальною тривалістю до 40 хвилин. На п'ятому році життя в першу половину дня – загальною тривалістю до 45 хвилин, у другу половину дня - одне заняття 20-25 хвилин. На шостому році життя в першу частину дня можливе проведення 2-3 занять загальною тривалістю двох занять - до 60 хвилин, трьох - 1,5 години. На сьомому році життя в першу половину дня проводиться не більше ніж три заняття загальною тривалістю до 1 год. 45 хв.; одне заняття можна проводити у другу половину дня.

Мережу занять вихователь складає разом із методистом, співвідносячи різні види діяльності дітей (конструювання, музика тощо) і форми організації навчання (фронтальні, групові, індивідуально-групові, індивідуальні, ігри-заняття тощо).

У зв'язку з ускладненням змісту дошкільної освіти заняття з будь-якого розділу програми можуть проводитися серіями (блоками, циклами тощо), по 3-4 заняття щотижня, інтегруватися і комбінуватися тощо.

Якщо знання засновані на інформації, а одержання інформації йде через факти, то можна сказати, що факт є одним бітом інформації. Біт (від англ. — знак, цифра) - одиниця вимірювання кількості інформації. Коли такий факт пропонується дитині, ми можемо називати його бітом (або блоком, циклом) інформації. Від того, як розподілена система занять (блоки, цикли, біти) між вихователями, залежить і гнучкість мережі занять із дітьми.

Тип заняття визначається формою організації та кількістю дітей на занятті. Розрізнюють фронтальні, групові, індивідуально-групові (до 8 дітей) та індивідуальні (до 4 дітей) заняття. Типологія залежить від обраної форми організації і кількості дітей, але гнучкий режим, варіантність поєднання форм навчання не передбачає безладдя в житті дитини; індивідуальні заняття не перекреслюють можливостей проведення фронтальних занять, гурткова (секційна тощо) робота не повинна заступати собою нормальний освітній процес.