Зміст

1. Закономірності засвоєння граматичних значень дошкільниками 

2. Завдання та зміст роботи з розвитку у дітей дошкільного віку граматичних навичок 

3. Методика формування граматичної правильності мовлення 

4. Граматико-орфографічна пропедевтика помилок у мовленні дитини дошкільного віку

4. Граматико-орфографічна пропедевтика помилок у мовленні дитини дошкільного віку

Увагу як лінгводидактичної науки, так і педагогічної практики завжди привертав сам процес засвоєння мовлення дітьми дошкільного віку. Серед практиків поширена думка, що мислення дитини досить елементарне і конкретне, рівень абстрактного мислення ще досить низький. З погляду педагогів, є всі підстави вважати, що діти можуть мати справи тільки з конкретними предметами або їх образом. На основі спостережень висувається теза, що дітям дошкільного віку недоступне теоретичне ставлення до явищ граматики, з якими вони стикаються у повсякденному житті.

Проте науковці Л.Й.Айдарова, О.М.Гвоздев, М.І.Жинкін, Л.П.Федорснко доводять, що граматичні форми мови еквівалентні формам мислення, останні матеріалізуються в граматиці мови [14, 53]. Граматичні навички. тобто підсвідоме вміння вживати граматичні форми рідного мовлення, розвиваються паралельно з розумовими навичками. Спробуємо теоретично обґрунтувати необхідність формування граматичних навичок і вмінь у дітей та можливості граматико-орфографічної пропедевтики мовленнєвих помилок.

Спостереження за мовленням дошколят свідчать, що мовленнєві помилки зустрічаються у різних дітей, повторюються з покоління в покоління. Отже, поява помилок має об'єктивні закономірності. З'ясуємо їх. і Правильне розуміння процесу засвоєння граматичних понять неможливе без глибокого усвідомлення об'єкта засвоєння, без знання саме тих ознак і особливостей, які визначають специфіку того чи іншого поняття і дають можливість диференціювати їх, відокремити від інших споріднених мовних явищ. Істотні ознаки граматичних явищ знаходять свій вияв у змісті понять, якими оперує граматика як наука.

Сукупність правил, систем і закономірностей зв'язків між словами становить граматичну будову мови. Відношення між окремими словами і реченнями виражаються в граматичних законах, у правилах граматики, граматичних поняттях. Свого часу академік В.В.Виноградов розкрив суть загальновизнаного положення про те, що граматика є результатом тривалої абстрагуючої роботи людської думки, показником величезних успіхів людського мислення. Граматика поєднує в собі дві діалектичне пов'язані між собою співвідносні функції: з одного боку, це результат багатовікового народного мислення, а з іншого - реалізація обміну думками серед членів суспільства, «засіб закріплення результатів мислення» [11. С. 10].

В мовознавстві вживаються терміни «граматична норма» і «граматичні навички». Під граматичними нормами розуміють загальноприйняте і обов'язкове вживання форм слів та синтаксичних конструкцій. Більшість граматичних форм сформульована у вигляді правил граматики, які вивчаються у школі. З'ясування терміна "граматичні навички" надає нам можливість висвітлити та класифікувати помилки.

Так. за А.П.Коваль, в основі практичного навчання дітей говорінню є розвиток граматичних навичок. Ці навички формуються на синтаксичному рівні - засвоюється вживання форм у словосполученнях і реченнях [20, С. 21]. Л.П.Федоренко доводить, що граматичні форми мови еквівалентні формам мислення, останні матеріалізуються в граматиці мови [53, С. 79].

У структурі фонологічних, граматичних і лексичних умінь існує ієрархія: основою розвитку мовленнєвотворчої системи організму дитини є становлення і розвиток граматичних умінь.

Отже, за Л.ПФедоренко, підсвідоме вміння вживати граматичні форми рідного мовлення розвивається паралельно з інтелектуальними навичками, мовленнєві механізми, можливо, є і механізмами інтелекту.

Ступінь розвитку механізмів інтелекту - уяви, уявлення, мислення, пам'яті - визначає ту або іншу ступінь здібності розуміння лексичного значення й можливостізбагачувати словниковий запас [53].

Проте Ю.І.Пассов виділяє іншу двокомпонентну схему: навичка -мовленнєве вміння [38, С. 31]. Продуктивність наведеної схеми забезпечується тільки в тому випадку, якщо навичка формується в умовах, адекватних мовленнєвим (для переносу). На наш погляд, використання саме такої схеми з метою формування у дитини граматичних умінь надасть можливість (у майбутньому,) розвивати здібності до рефлексії. Рефлексію (від лат. reflexio - вигин, відображення) ми розглядаємо як осмислення дитиною власних мовленнєвих дій щодо граматичних законів. Практична рефлексивність починається майже з перших кроків навчання малюка мови. Отже, граматичні вміння «складаються» з навичок. Визначимо цей термін як підсвідоме розпізнавання граматичних форм мовлення та «випереджування» (термін Ю.І.Пассова) синтаксичних структур [37].

З'ясування основних якостей граматичних навичок і вмінь неможливе без знання фізіологічних засад формування динамічногостереотипу як основи навички. Фізіологи висвітлили два важливих для нас факти: 1. Якщо до мозку надходять нервові імпульси однієї якості, то нейрони починають бути вибірковими щодо визначених імпульсів. Отже, тимчасові зв'язки встановлюються швидше. 2. Після припинення подразнення активність нейронів залишається деякий час підвищеною, вони нібито і виражають готовність «пропустити» подразник. Це може відбутися тільки за умов, якщо подразник буде поступати достатньо швидко після попереднього |38].

Аналіз досліджень фізіологів дає нам можливість з'ясувати умови формування граматичних навичок.

ØПо-перше, це однотипність граматичних зразків як основа нервових імпульсів однієї якості.

ØПо-друге, регулярність надходження однотипних граматичних зразків, нерозірваність їх у часі, системність.

ØТретє, це - відносна безпомилковість виконуваних дій, тобто треба припустити наявність граматичних помилок. Аналіз результатів досліджень науковців доводить правильність нашого припущення.

Отже, якщо розвиток граматичних навичок не був спрямований на розуміння (інтуїтивного) граматичних форм мовлення, дитина не засвоює мовленнєві норми, тобто в мовленні будуть наявні граматичні помилки.

Як зазначає Л.П.Федоренко, граматичні помилки в мовленні дітей свідчать, що вони розуміють граматичні форми, але не запам'ятовують, як треба їх уживати в мовленні, тобто ще не засвоїли мовленнєві норми. Науковець класифікує граматичні помилки так: помилки в словотворенні, помилки у словозмінах, діалектні помилки [53]. На думку А.М.Богуш, засвоєння граматичної будови мовлення для дитини - складний шлях, на якому (це закономірно) неминучі помилки [4]. Серед найтиповіших помилок автор виділяє: неправильне закінчення іменників множини в називному відмінку; відмінювання невідмінюваних іменників; змішування роду іменників; неправильні дієслівні та дієприкметникові форми; помилки в формах іменників, що мають тільки множину, однину та у вживанні збірних іменників; синтаксичні помилки. Автор пояснює граматичні помилки в дитячому мовленні впливом неправильного мовлення людей, що оточують дитину, педагогічною занедбаністю та недостатнім засвоєнням граматичної будови мовлення.

За С.Н. Цейтлін, головною причиною мовленнєвих помилок є так званий «тиск мовленнєвої систем») [57, С. 10]. Вплив цього фактору тим помітніше, чим менше вік дитини. Граматичні явища в дитячому мовленні мають узагальнений і спрощений варіант нормативної мови, тому що первісне відсутнє членування на систему мови і мовленнєву норму.

Під системою мови ми розуміємо систему її можливостей, мовленнєва норма виступає як конкретно-історична реалізація системи.

Е.Косеріу, видатний спеціаліст у галузі системи та норми мови, доводить, то "система заучується дитиною раніше, ніж норма" [21, С. 237].

Значна частина дитячих мовленнєвих помилок (їх можна визначити як системні) являє собою порушення мовної норми як результат досить прямолінійного дотримування системи. Становлення мовної норми проходить під впливом мовлення дорослого. Здатність дитини "вибирати'' норми і будувати своє мовлення психолінгвісти називають "мовленнєвим чуттям ".

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 58

Безкоштовна робота

Закрити

Теоретичні засади проблеми формування граматичної компетенції у дітей дошкільного віку

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.