Зміст

1. Закономірності засвоєння граматичних значень дошкільниками 

2. Завдання та зміст роботи з розвитку у дітей дошкільного віку граматичних навичок 

3. Методика формування граматичної правильності мовлення 

4. Граматико-орфографічна пропедевтика помилок у мовленні дитини дошкільного віку

Основним завданням формування граматично правильної мови слід вважати такі:

-вчити дитину правильно сполучати слова в реченні, узгоджува­ти їх у роді, числі та відмінку;

-правильно вживати збірні іменники та невідмінювані слова (ра­діо, піаніно, кіно);

-вчити правильно вживати закінчення іменників різних груп в орудному та родовому відмінках;

-правильно узгоджувати іменники з прикметниками, числівника­ми (в роді, числі, відмінку);

-правильно вживати дієслова з чергуванням звуків в основі (бе­регти — береже, лягти — ляжеш, бігти — біжимо, хотіти — хочемо).

Граматика, як зазначав К.Д. Ушинський, логіка мови. Кожна форма в граматиці виражає певне загальне значення. У дітей, які засвоюють граматику чисто практично, одночасно формується і мислення. В цьому велике значення граматики в розвитку мови і психіці дитини.

Деякі особливості становлення граматичного ряду мови дітей переддошкільного і дошкільного віку вивчалися в психології; в фізіології установлена мовно-рефлекторна основа граматичної сторони їх мови. Граматичний ряд засвоюється дитиною самостійно, шляхом наслідування в процесі різної мовної практики. В живій мові дитини підмічають постійні значення граматичний елементів – морфем. Дитина трьох років вже користується такими граматичними категоріями, як рід, число, час, використовують прості і складні речення. Здавалось би, достатньо забезпечити дитині багатомовне спілкування, ідеальні образи для наслідування, щоб вона самостійно визначала знайомі відносини уже засвоєною граматичної формою, хоч словниковий матеріал буде новим. Але це не відбувається.

Поступове оволодіння граматичним рядом пояснюється не тільки віковими закономірностями нервової діяльності дитини, але і складністю граматичної системи мови, особливо морфологічної.

В роботі над формуванням граматичного ряду можна виділити слідуючи напрямки: наявні у дітей граматичні помилки, особливо в тяжких випадках морфології і словосполучення, ефективно виправляти помилки, існуючі в мові дітей, удосконалювати синтаксичну сторону мови, розвивати інтерес до форми своєї мови, сприяти граматичній правильності мови, оточуючи дитину дорослими.

На основі деталь­ного вивчення формування граматичної будови мови О.М. Гвоздев поділив переддошкільний вік на два пе­ріоди.

Перший період — від 1 р. З міс. до 1 р. 10 міс. Це період речень, побудованих з аморфних слів — коренів, що вживаються в одному незмінному вигляді в усіх випад­ках їх використання. Цей період чітко поділяється на дві стадії:

1) стадія однослівного речення (1р. 3 міс.— 1р. 8 міс.) і

2) стадія речень з кількох слів, головним чином двохслівних речень (1 р. 8 міс. – 1 р. 10 міс.).

Другий період – від 1 р. 10 міс. до трьох років. Це період засвоєння граматичної структури речення, пов'я­заний з формуванням граматичних категорій і їх зов­нішнього вираження. Для нього характерний швидкий ріст різних типів простого і складного речень. У межах цього періоду вимальовуються три стадії:

а) формуван­ня перших форм (1 р. 10 міс.— 2 р. 1 міс.);

б) викорис­тання флективної системи російської мови для виражен­ня синтаксичних зв'язків (2 р. 1 міс.— 2 р. 3 міс.);

в) за­своєння службових слів для вираження синтаксичних відношень (2 р. З міс.— 3 p.).

У розвитку дитячого мовлення величезну роль відіг­рають речення. Оскільки в реченні завжди щось вислов­люється, воно є основною одиницею мови як знаряддя мислення і спілкування. Коли ж з'являються перші ре­чення у дітей і що є їх основою?

Основою речення, як вказує Д. Ф. Ніколенко, є пре­дикативність, передана словом і інтонацією. З появою предикативності в мовленні дітей пов'язані і neglцi речення, які спостерігаються в активній мові bjkihjjuпершого — на початку другого року життя. Основною ознакою пре­дикативності в мові дітей є віднесення змісту висловлю­ваного до дійсності. Дитина досить рано розуміє преди­кативність в пасивній формі, коли сама ще не володіє мовою як засобом спілкування. На пропозицію доросло­го дитина виконує різноманітні дії (подає, піднімає, від­криває рота, ховається та ін.). Предикативність яскраво виступає і в однослівних реченнях, що є першою стадією в становленні граматичної будови мови. Такі однослівні речення з'являються в кінці першого року життя.

За своїм значенням слова-речення становлять закін­чене ціле, вони виражають якесь повідомлення. На­приклад, моко можна «перекласти» на мову дорослих як дай молока, я хочу молока, ось молоко. Перші слова-речення позначають, як правило, назву особи (тато, мама, тьотя); тварин (ав-ав, киця); частин тіла (укарука); назви предметів та окремих дій з ними. Часто значення таких речень можна зрозуміти тільки з допомогою інто­нації.

Залежно від інтонації О. М. Гвоздев виділяє такі типи перших слів-речень: а) наказові речення, що виражають бажання, вимогу; б) називні (номінативні) — речення супроводжуються окликом ї зустрічаються досить часто; в) кличні речення.

Слова-речення носять ситуативний характер, їх розумінню допомагає обстановка, ситуація, в якій дитина ви мовляє це слово. Наприклад: а) бай-бай (хочу спати лягає); 6) бай-бай (гойдає ляльку, гладить по голівці) в) бай-бай (плаче, піднімається, хоче спати). Іноді розумінню допомагають жести дитини, міміка. Наприклад кіга — просить книжку, для розглядання простягає руку кіга — бере книжку, дає матері, щоб прочитала. Слова в таких реченнях аграматичні, аморфні.

Панування однослівних речень продовжується, за О.М. Гвоздєвим, до 1 р. 8 міс. У віці від 1 р. 9 міс. До 1 р. 10 міс. з'являються перші двослівні речення. Ці речення дитина конструює цілком самостійно, про ще свідчить їхня структура, зовсім не схожа на структуру речень дорослих.

Двослівні речення розрізняють наказові (дай мяц) і розповідні, в яких повідомляється про щось (киця ам). У двослівних реченнях пропущене дієслово, що виконує роль присудка.

З цього витікає висновок: позначення предметів для дитини легше й важливіше, ніж позначен­ня дії. Номінативні і стверджувальні речення з'являють­ся досить рано, а заперечні значно пізніше, заперечення найчастіше пропускаються. Вперше вживання запере­чення ні помічається у віці 2 р. 3 міс.

Н.П.Серебряннікова у спеціальному дослідженні вивчала особливості перших двослівних речень дитини. Вона вказує на те, що поява перших речень можлива ли­ше тоді, коли у словниковому запасі дітей є 40-60 слів. Дослівні речення складаються найчастіше з позначень людини та дії; вони з'являються нерегулярно, від випад­ку до випадку; складаються з окремих слів, структурно не оформлених.

У кінці 1 р. 10 міс. у дітей з'являються три- і чотирислівні речення. На кінці другого року життя в мов­ленні дітей з'являються і питальні речення. Перші пи­тальні речення виражаються лише самою інтонацією (Мама купила яблука?). Після двох років дитина вжи­ває частку так, яка вимовляється з питальною інтонаці­єю, трохи пізніше — речення з запитанням про місце дії з прислівниками де, куди, Я, l p, 9 міс. О. М. Гвоздєв від­мічає появу однарідних членів речення. Спочатку вони виражаються цілком однаковими формами переліку (Ле­на пруа, Тося пруа, киця пруа), які вживаються без спо­лучників; зв'язок між ними передається лише інтона­цією переліку. Однорідні члени з сполучниками з'явля­ються в 1 р. 3 міс. Дитина першим починає вживати сполучник і, що об'єднує два слова (мама і тато), по­тім — перед кожним однорідним членом (і мама, і Катя, і киця...).

В 1 р. 9 міс.— 1 р. 10 міс. в мовленні дітей спостері­гаються вже перші складні речення без сполучників. Зв'язок між ними передається інтонаційно. Перші ре­чення з сполучниками можна помітити в 2 р. З міс." в цей же час дитина починає вживати і перші складнопідряд­ні речення. В 2 р. 4 міс. з'являється пряма і непряма мо­ва, причомучастіше і раніше — пряма мова, яка завж­ди стоїть після вказівки, кому саме вона належить (Во­на сказала: дай мяц).

Отже, на кінець третього року життя у дитини є майже всі різновидності складносурядних і складнопідряд­них речень. Для того щоб дитина оволоділа правильною граматичною будовою слів у реченні, їй необхідно роз­в'язати два складних завдання: навчитися по-різному змінювати одне й те саме слово; навчитися різні слова змінювати однаково.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 58

Безкоштовна робота

Закрити

Теоретичні засади проблеми формування граматичної компетенції у дітей дошкільного віку

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.