Зміст

1. Закономірності засвоєння граматичних значень дошкільниками 

2. Завдання та зміст роботи з розвитку у дітей дошкільного віку граматичних навичок 

3. Методика формування граматичної правильності мовлення 

4. Граматико-орфографічна пропедевтика помилок у мовленні дитини дошкільного віку

Так, А.М.Богуш наводить приклади. Коли в дорослого запитати: Ти був сьогодні в кіно?, ми дістанемо відповідь: Так. був або: Ні, не був. На запитання: Яка зараз пора року? ми почуємо відповідь: Зараз весна. Ніхто в повсякденній розмові не будує шаблонних фраз типу: зараз в нас пора року весна, які чомусь так міцно прижились у мовленні дітей дошкільного віку. Звичайно, дітей слід учити будувати поширені речення на заняттях із навчання мови. Цьому завданню підпорядковані спеціальні види занять із розвитку зв'язного мовлення: опис іграшок, предметів, малюнків; розповіді за малюнками, перекази художніх оповідань, самостійні фактичні та творчі розповіді, складання листів тощо. На всіх інших заняттях немає потреби вимагати від дітей, щоб вони повторювали запитання в своїй відповіді. Якщо вихователь хоче, щоб відповідь була у формі речення, він повинен допомогти дітям навідними запитаннями. Наприклад, на запитання: Яка зараз пора року? дитина відповідає: Весна. Вихователь використовує прийом відображеної мови: Зараз весна. Повтори. Дитина повторює, її відповідь складається з двох слів, тобто є такою, як і в діалозі дорослих. Якщо потрібна більш поширена відповідь, можна використати додаткові запитання [4, С. 5].

Як засвідчують спеціально організовані дослідження (О.М.Гвоздев, М.Р.Львов), та чи інша мовна одиниця з'являється в мовленні дитини задовго до її теоретичного вивчення в школі. Тому, як слушно зауважує М.Р.Львов, з введенням методичної системи розвитку мовлення не можна запізнюватися [31]. Робота на запобігання мовленнєвих помилок, формування граматичних норм здійснюється вже в дошкільних закладах. «Розвивальний потенціал» мовленнєвого середовища дитини значною мірою необхідно розширювати, а якщо є можливість, і контролювати, Відчутне значення для розвитку мовлення дітей має граматично правильне, виразне, влучне мовлення оточуючих - батьків, вихователів тощо.

Отже, чим ширше мовленнєве середовище, чим вище його «розвивальний потенціал», тим швидше відбуватиметься природний процес засвоєння мовленнєвих норм, відповідно запобігатимуться помилки в мовленні дитини.

Розглянемо більш докладно причини помилок та типові мовленнєві помилки дошкільників.

Вчені зазначають (А.М.Богуш, Є.К.Сухенко та ін.), що діти рано опановують граматичну будову рідного мовлення. Розвиваючись в умовах широкого спілкування з іншими людьми, малюки практично навчаються користуватись граматичними категоріями, наслідуючи мовлення інших [12, С. 45].

Діти, спостерігаючи в мові схожі явища, виділяють їх завдяки повторюваності та сталості і неусвідомлено використовують у своїй мовленнєвій практиці.

Як свідчить дослідження С.Ф.Жуйкова, діти навіть на початку навчання мови в школі, до вивчення граматики, можуть групувати мовний матеріал у граматичні ряди.

О.М.Гвоздев зазначав, що опанування граматичних законів рідної мови не є простим запозиченням готових зразків. Дитина творчо використовує те. що сприймає. В процесі широкого мовного спілкування вона схоплює правила зміни та сполучення слів між собою і застосовує їх у своїй мові. Іноді діти помиляються, але і в помилках здебільшого виявляється творче застосування ними норм мови [14].

Практичні узагальнення допомагають дитині правильно користуватись граматичними правилами ще до того, як вона почала їх вивчати. Спираючись на них, вона навчається правильно говорити. Тоді слово з її лексичного запасу в належній формі з'являється в свідомості, як тільки виникає в цьому потреба. Дитина змінює й узгоджує нові слова відомими їй способами за аналогією із змінами знайомих слів.

Іноді дитина, самостійно конструюючи певні вислови, помиляється, тому що або неправильно використовує норми і правила сполучення та зміни слів, або неправомірно переносить ці правила з однієї групи мовних явищ на інші.

Усвідомлення граматичних ознак слова - складніша діяльність, ніж опанування змісту слова. Граматична абстракція складніша за лексичну. Вона пов'язана більш відділеними й опосередкованими зв'язками з об'єктом. Адже оперувати об'єктами діти дошкільного віку звикли більше, ніж користуватись мовним матеріалом. Ті зв'язки, які лежать в основі оперування граматичними особливостями слова, тонші, абстрактніші ніж ті, на які спирається знання його семантичних особливостей. При їх встановленні треба перемістити кут зору з об'єкта на його назву. При цьому слово виступає не тільки як назва об'єкта, а й як предмет пізнання. Такий розгляд - для дитини нова і досить складна справа. До вивчення граматики дитина за словом, як за прозорим склом, вбачає предмет. Слово виступає тільки як засіб кращого впізнання і передачі особливостей предметів, дій, якостей тощо, як представник предмета та його невід'ємна властивість.

Отже, у процесі вивчення граматичних особливостей слово із засобу пізнання стає його об'єктом. Це вимагає досить складної розумової діяльності дитини, переборення нею значних труднощів. Дітям старшого дошкільного віку важко абстрагуватись від смислового значення слова і зробити предметом своєї свідомості граматичні його ознаки. Ці загальні труднощі своєрідно виявляються під час опанування різних граматичних значень слів, в мовленнєвих допоміжниках.

Одним із найпоширеніших у нашій мові способів вираження граматичних значень є афіксація. Афікси вносять зміни або тільки в граматичне значення слова в цілому (переважно флексії), або в значення основи, коли разом із граматичним значенням дещо змінюється і зміст (префікси і суфікси). Цей спосіб словотворення діти широко застосовують. Завдяки користуванню ним вони мають можливість точніше передавати власну думку і зрозуміти висловлювання інших [45].

Є.К.Сухенко доводить, що заучування речень, висловів і віршів, як засіб стимуляції мовлення дітей, є одним з ефективних способів активізації розвитку мовлення дітей раннього віку. Заучування віршів і висловів, багатих на різноманітні граматичні форми слів і зв'язки слів у реченні, позитивно впливає на оволодіння дітьми граматичною будовою рідної мови. Завчені граматичні форми діти потім переносять у спонтанне мовлення [45]. Звичайно, є помилки, особливо коли діти вживають суфікси та флексії. Міцно засвоєні суфікси і флексії слів, що належать до одного роду, однієї відміни, діти приєднують до слів іншої відміни або не змінюють їх при зміні форми слова. Такі помилки є результатом недостатньої диференціації граматичних форм слів, різних родів, відмін і станів. Засвоєні раніше флексії, що набули характеру стійкого стереотипу, дитина застосовує до нових слів, які своєю функцією нагадують відомі їй раніше вживані слова («стаканою» - чашкою, «ложечком» - стукають молотком, «намалюваєм» - погуляєм тощо). На таку інтерференцію граматичних стереотипів вказував також М.І.Красногорський. Щоб уникнути інтерференції граматичних стереотипів, треба давати дітям для повторення вислови і речення з новими граматичними формами, які можуть інтерферуватися з відомими граматичними формами, а також протиставляти помилкову і правильну граматичні будови слів, якщо інтерференція виникла. Опановуючи будову слова, діти розкривають нові для них зв'язки між словами. Завдяки цьому вони вільніше, точніше й диференційованіше користуються граматикою рідної мови. Дошколятам часто буває важко усвідомити морфологічні ознаки слова. Так буває тому, що діти цього віку тяжіють більше до розгляду смислового значення слова, ніж його граматичних особливостей, легше з'єднують слова в групи відповідно до їх предметного значення, ніж на основі граматичної спільності.

Як засвідчує Л.І.Божович, діти старшого дошкільного віку та молодші школярі, практично виділяючи граматичні особливості слів і вміючи ними користуватись, переважно звертають увагу на смислове значення слів. Навіть учням початкової школи, коли вони розглядають граматичні особливості слова, важко абстрагуватись від його змісту, і вони підмінюють розгляд граматичних ознак слова розглядам його змісту [8].

З розширенням запасу слів у дітей зростають можливості користування словотворчими засобами, а також і вживанням слова й уточненням своїх висловлювань.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 58

Безкоштовна робота

Закрити

Теоретичні засади проблеми формування граматичної компетенції у дітей дошкільного віку

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.