Зміст, засоби та методи формування елементарних математичних уявлень
План
Зміст математичного розвитку
Характеристика методів математичного розвитку
Практичні методи
Гра - як метод математичного розвитку
Наочні і словесні методи
Засоби формування елементарних математичних уявлень.
Гра - як метод математичного розвитку
При формуванні елементарних математичних уявлень гра виступає, як метод навчання і може бути віднесена до практичних методів.
Широко використовуються різноманітні дидактичні ігри. Завдяки навчальної задачі, одягнений у ігрову форму (ігровий задум), ігровим діям і правилам дитина ненавмисно засвоює певну «порцію» пізнавального змісту. Всі види дидактичних ігор (предметні, настільно-друковані, словесні та ін.) є ефективним засобом і методом формування елементарних математичних уявлень у дітей у всіх вікових групах. Предметні та словесні ігри проводяться на заняттях з математики та поза ними, настільно-друковані, як правило, у вільний від занять час. Всі вони виконують основні функції навчання - освітню, виховну і розвиваючу.
Всі дидактичні ігри з формування елементарних математичних уявлень розділені на кілька груп:
1. Ігри з цифрами і числами
2. Ігри подорож у часі
3. Ігри на орієнтування в просторі
4. Ігри з геометричними фігурами
5. Ігри на логічне мислення
Знання у вигляді способів дій і відповідних їм уявлень дитина отримує спочатку поза грою, в іграх лише створюються сприятливі умови для їх уточнення, закріплення, систематизації. Структура більшості дидактичних ігор не дозволяє повідомити дітям нові знання, проте це не означає що в принципі таке неможливо.
У даний час розроблена система так званих навчальних ігор. На відміну від існуючих вони дозволяють формувати в дітей принципово нові знання, які не можна отримати безпосередньо з навколишньої дійсності, так як їх змістом є абстрактні поняття математики. Основною їх метою є підготовка мислення дошкільника до сприйняття фундаментальних математичних понять: «безліч і операції над множинами», «функція», «алгоритм» і т. д. У цих іграх використовується специфічний дидактичний матеріал, підібраний за певними ознаками. Моделюючи математичні поняття, він дозволяє виконувати логічні операції: розбиття множини на класи, відшукання об'єктів по необхідним і достатнім критеріям і т. д. Ігри, зміст яких орієнтовано на формування математичних понять, сприяють абстрагування в розумовій діяльності, вчать оперувати узагальненими уявленнями, формують логічні структури мислення.
Дидактичні ігри виконують навчальну функцію успішніше, якщо вони застосовуються в системі, яка передбачає варіативність, поступове ускладнення і за змістом, і за структурою, зв'язок з іншими методами і формами роботи з формування елементарних математичних уявлень.
При підборі дидактичних ігор для занять, індивідуальної роботи з дітьми вихователь звертається до різноманітних джерел, використовує народні і авторські гри, з предметами і без них.
Дидактичні ігри можуть застосовуватися в якості одного з методів проведення занять, індивідуальної роботи, бути формою організації самостійної пізнавальної діяльності дітей.
Гра як метод навчання та формування елементарних математичних уявлень передбачає використання окремих елементів різних видів ігор (сюжетно-рольової, ігри-драматизації, рухомий і т. д.), ігрових прийомів (сюрпризний момент, змагання, пошук і т. д.), органічне поєднання ігрового і дидактичного початку у вигляді керівної, навчальною ролі дорослого і зростаючої пізнавальної активності і самостійності дитини.
Забезпечити всебічну математичну підготовку дітей все-таки вдається при вмілому поєднанні ігрових методів та методів прямого навчання. Хоча зрозуміло, що гра захоплює дітей, не перевантажує їх розумово і фізично. Поступовий перехід від інтересу дітей до гри до інтересу до навчання абсолютно природний.
Наочні і словесні методи
Наочні і словесні методи в навчанні математики не є самостійними. Вони супроводжують практичним і ігровим методам. Але це аж ніяк не зменшує їх значення у математичному розвитку дітей.
До наочним методам навчання відносяться: демонстрація об'єктів і ілюстрацій, спостереження, показ, розгляд таблиць, моделей. До словесних методів належать: розповідь, бесіда, пояснення, словесні дидактичні ігри.
1. Демонстрація вихователем способу дії в поєднанні з поясненням. Це основний засіб навчання, він носить наочно-дієвий характер, виконується за допомогою різноманітних дидактичних засобів, дає можливість формувати навички та вміння у дітей. До нього, як правило, висувають такі вимоги:
чіткість, «покрокова» розчленованість демонстрації;
узгодженість дій з словесними поясненнями;
точність, стислість і виразність мови, що супроводжує показ способів дії;
активізація сприйняття, мислення і мовлення дітей.
Цей прийом найчастіше використовується при повідомленні нових знань.
2. Інструкція з виконання самостійних завдань (вправ). Прийом пов'язаний з показом вихователем способів дії і випливає з нього. Інструкція повідомляє, що, як і в якій послідовності треба робити, щоб вийшов необхідний результат.