Методика образотворчого мистецтва 5

1. Дитяча художня школа як один з факторів формування світосприйняття у дітей. Структура дитячої художньої школи та особливості навчального процесу.

Досвід роботи дитячих художніх шкіл, студій, малих академій мистецтва показує, що дітей з різним рівнем художніх здібностей і задатків можна успішно навчати образотворчої діяльності. Багато дітей, які вступають до студій, дитячих художніх шкіл зі слабким рівнем образотворчої підготовки, завдяки застосуванню відповідних форм і методів навчання згодом успішно навчаються. Діти, які закінчивши художню школу чи студію не займаються мистецтвом професійно, на все життя зберігають любов до нього і малюють як кажуть „для душі”. Вони стають активними пропагандистами образотворчого мистецтва і вносять елементи творчості в навчання або в роботу за фахом.

Успішний художньо-творчий розвиток дітей, зумовлений дотриманням низки методичних принципів, адекватних специфіці мистецтва. Керування художньо-творчим розвитком учнів передбачає врахування вікових, індивідуальних, національних, культурних особливостей і традицій; останнє зумовлює звертання до глибоких коренів народної творчості, пронизаних національним духом, а не сліпе копіювання взірців і канонів мистецтва.

Ключем до успішного навчання в художніх школах є розуміння психології дитини певного віку, врахування її загального розвитку та характеру відображення. Завдання художньої школи помічати найперші прояви дитячої творчості, з повагою до неї ставитися і визначати шляхи до систематичного поступового руху, який повинен забезпечувати успішний розвиток творчих прагнень дитини. Важливу роль у становленні творчої манери учня відіграють різноманітні художні матеріали і техніки. У художній школі використовують матеріали, за допомогою яких дитина має можливість на папері передати свої почуття, враження, ставлення до навколишнього світу.

ВИТЯГ З НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ХУДОЖНЬОЇ ШКОЛИ

В системі позашкільної освіти заслуговує на увагу досвід роботи дитячих академій мистецтв. Розглянемо структуру і зміст роботи такого закладу на прикладі Київської дитячої академії мистецтв. Даний заклад має у своїй структурі чотири факультети: образотворчий, музичний, хореографічний, театральний, які функціонують у тісному взаємозв’язку.

На образотворчому факультеті викладають п’ять дисциплін: живопис, скульптуру, малюнок, графіку, декоративне мистецтво, композицію. Програма з основ композиції є ключовою на факультеті. Композиція входить до змісту уроків з живопису, малюнку і графіки, скульптури і декоративно-прикладного мистецтва. Можна сказати, що на факультеті викладається один предмет – образотворче мистецтво, яке приймає різні форми вияву через художні матеріали і техніки, втілюючи красу і гармонію. Навчання у дитячій академії мистецтв розпочинається з 6 років. Мистецтво органічно входить у життя дитини, стає невід’ємною часткою, елементом світосприйняття.

Для досягнення найкращих результатів у структурі академії функціонують кафедри і лабораторії. Такі підрозділи дають можливість кожному учневі обрати собі предмет для більш поглибленого вивчення. У навчально-виховному процесі академії велике значення приділяється гармонійному поєднанню теоретичного курсу з практичними завданнями. Засвоєння технічної сторони творчості передбачає викладання практичного методу навчальних завдань, виявлення їх внутрішньої логіки, послідовності; визначення мети окремих завдань у системі загального цілого.

У процесі навчання кожна дитина усвідомлює, що має право на свій власний шлях у мистецтві та своє світосприйняття. Тому дитяча академія мистецтв створює ауру буденну і святкову, в якій виникає бажання навчатися і творити.