План

1. Етапи, прийоми і засоби формування історичних понять

2. Визначте етапи формування знань історичних зв’язків. Прийоми і засоби формування знань історичних зв’язків

3. Визначте етапи і засоби формування знань причинно-наслідкових звязків. Прийоми і засоби формування

4. Класифікація історичних понять, їх роль у процесі вивчення історії.

5. Вкажіть основні напрямки самоосвіти вчителя історії

6. Прийоми формування в учнів уявлень про іс-й час і іс-й простір

7. Організація і методика проведення лабораторно-практичних робіт на уроках історії

8. Класифікація історичних фактів, їх роль у процесі вивчення історії.

7. Організація і методика проведення лабораторно-практичних робіт на уроках історії

Лабораторне заняття - це одна з форм самостійної роботи учнів з використанням навчальних приладів, інструментів, матеріалів, обладнання та ін. технічних засобів. У навчанні історії під лабораторним заняттям розуміють форму уроку, яка характеризується самостійним вивченням школярами нового матеріалу за допомогою підручника, документів та інших історичних джерел. З уроком засвоєння нових знань та умінь і шкільною лекцією лабораторне заняття поєднує спільність дидактичної мети, а відрізняє в першому випадку - високий ступінь самостійності учнів в оволодінні новими знаннями й уміннями, а в другому - інші джерела навчальної інформації, а також діяльність учителя, який виступає вже не як інформатор, а як організатор і консультант.

Лабораторне заняття за підручником може бути спрямовано на: формування яскравого, цілісного образу головних історичних фактів; знайомство з авторською інтерпретацією подій і явищ; творчу реконструкцію історичного факту;формулювання й аргументацію власних висновків і оцінок;

розвиток і вдосконалення вмінь: аналізувати навчальний текст, розрізняючи об'єктивні історичні факти та їхнє суб'єктивне тлумачення; оцінювати пред'явлену інформацію на предмет вірогідності; порівнювати історичні відомості та їхні тлумачення, що містяться в різних навчальних посібниках, виявляти мотиви і причини розбіжностей; формулювати власні судження й аргументувати їх; терпимо і з розумінням ставитися до наявності інших точок зору на факти минулого.

Проведення лабораторного заняття за підручником є обґрунтованим, якщо матеріали підручника змістовні, глибокі, доступні для учнів конкретного віку; автор підручника відображає кілька точок зору на історичні факти.

Потреба у варіюванні пізнавальних завдань, диференціації їх залежно від здібностей конкретних учнів, утворення системи завдань за підручником історії потребує їх класифікації.

Першу групу складають деякі види тестів, що допомагають школярам усвідомити зміст навчальної інформації, а вчителю - перевірити, чи розуміють учні прочитане в підручнику (скласти словник теми чи фрагмент тексту за ключовими словами, таблицю, простежити розвиток досліджуваних подій та ін.).

Друга група завдань спрямована на образну реконструкцію історичних фактів і пропонується до описово-оповідальних текстів підручника: ілюстрації сюжетів параграфа; словесні портрети; виклад подій від імені їхніх учасників.

Третя група - це завдання на аналіз навчального тексту й інших джерел інформації в підручнику. На основі пояснювального чи проблемного тексту складаються смислові, тезові і стереотипні плани; порівняльно-узагальнюючі і конкретизуючі, таблиці; індуктивні і дедуктивні логічні схеми чи, навпаки, готуються розгорнуті аналітичні коментарі матеріалів, представлених умовно-графічним способом.

Четверта група - завдання на формулювання й аргументацію особистих оцінних суджень. Як правило, вони завершують перелік пізнавальних завдань, що пропонуються до підручника.

Лабораторні заняття за документами, а не просто елементи самостійної роботи з адаптованими фрагментами документів стали можливими завдяки сучасній доступності різноманітних джерел інформації.

Це дозволяє організовувати ефективні лабораторні заняття, основними завданнями яких будуть:

поглиблення і конкретизація знань про найважливіші історичні події, явища і процеси, з одного боку, і розширення уявлень про історичні документи - з іншого;

розвиток аналітичних умінь роботи з документальним текстом: виділяти основні положення, розрізняти факт і його інтерпретацію, и різні види, зіставляти відомості в різних джерелах, знаходити і пояснювати причини різних авторських підходів;

формування на цій основі об'єктивного, всебічного і критичного ставлення до фактів і джерел історичної інформації, формування власної аргументованої думки;

розвиток і зміцнення пізнавального інтересу до історії і самостійних способів її вивчення.

Структура лабораторного заняття за документами загалом аналогічна лабораторному заняттю за підручником.


8. Класифікація історичних фактів, їх роль у процесі вивчення історії.

Історичні факти засвоюються учнями на так званому емпіричному рівні, тобто із зовнішньої сторони (що, хто, де, коли, як) у вигляді образів, картин історичного минулого. Теоретичний рівень пізнання історії передбачає осмислення внутрішньої сутності фактів і оволодіння системою наукових понять, висновків, зв'язків і закономірностей суспільного руху.Слово «факт»походить від латинського «зроблене, те, що відбулося». В науці, зокрема історичній, факт - це дійсна, не вигадана подія; дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді; встановлене знання, що відповідає об'єктивній реальності і є матеріалом для певних висновків, доведень; реальність, дійсність, те, що об'єктивно існує43. Кожен історичний факт є неповторним, його не можна відтворити. У цьому специфіка історичного знання.ф&кт-подія- одинична, неповторна, оригінальна, жорстко локалізована в часі та просторі дійсність (пригода), де бере участь певне коло осіб. Наприклад: Марафонська битва 490 р. до н. е.; Берестейськії унія 1596 p.; створення Української Центральної Ради в березні 1917 р. таін.;факт-явище - фрагмент реальності з типовими, характерними Ознаками, притаманними певному історичному періоду або декільком країнам на певному етапі історичного розвитку. Наприклад: посилення впливу католицької церкви у країнах Західної Європи у середні піки; Реформація в Європі; панщина та феодальний устрій, промисловий переворот тощо; факт-процес(послідовна зміна станів або явищ, яка відбувається 'іакономірним порядком, хід розвитку чого-небудь)44 - це сукупність и нищ більш високого ступеню узагальненості. Наприклад: виникнення міст-держав у Дворіччі та Єгипті наприкінці IV—III тис. до н. е.; поява і розселення людей на території України; Велике переселення народів тощо.За складом історичні факти можуть бути поділені на елементарні, прості й складні. У цьому випадку факти-процеси або факти-явища розглядаються як сукупність (цілісність) взаємопов'язаних фактів-по-дій, кожен з яких, у свою чергу, можна розкласти на ще більш дрібні і самостійні складові. Наприклад, такий складний факт-явище, як Велика Вітчизняна війна, є сукупністю відносно простих фактів-подій, серед яких оборона Одеси, Севастополя, визволення Києва, Карпатсько-Ужгородська операція тощо. У свою чергу кожен із цих простих фактів складається з дрібніших, елементарних. Складний факт - Виникнення українського козацтва. Прості факти - Спустошливі набіги татар на українські землі. Розселення козаків на прикордонних землях у 16-17 ст. Ведення козаками господарської діяльності Елементарні факти - Освоєння нових земель та закладання зимівників. Розвиток промислів. Розвиток сільськогосподарського виробництва тощоСкладні факти мають певну структуру і, як правило, складаються з типових, стійко повторюваних деталей, елементів:місця дії і навколишньої природи;матеріальних предметів (від звичайного ґудзика до грандіозних технічних пристосувань, створених і використовуваних людьми у своїй діяльності);учасників досліджуваних подій і явищ як відомих діячів, так і І )сзіменних представників соціальних груп, класів.За характером дії історичні факти розподіляють на динамічні та відносно статичні. Нарешті існує ще одна суто педагогічна типологія історичних фактів. Це головні та неголовні факти. Головними вважаються ті факти, які: 1) вплинули на розвиток суспільства, залишили значний слід у суспільному житті; 2) маючи об'єктивно велике історичне значення, передають основний фактологічний зміст історичної епохи, періоду; 3) у своєму змісті і зв'язках містять важливі теоретичні відомості, необхідні для формування у школярів історичних понять, світоглядних ідей, власної думки з приводу минулого; 4) відрізняються яскравістю, образністю, емоційністю і здатні залишити в душах учнів глибокий оральний слід, викликати особисте співпереживання, міцно закріпитись у пам'яті. Головні факти відбираються авторами підручників, програм як обов'язкові для засвоєння і підлягають ґрунтовному опрацюванню на уроці та закріпленню у вигляді яскравих, емоційно забарвлених уявлень у свідомості й пам'яті учнів.

Неголовні історичні факти не вирізняються ані оригінальністю, ані яскравістю чи великим теоретичним потенціалом, що притаманні головним. Але вони необхідні в змісті навчального історичного матері-,і ну для локалізації головних фактів у просторі і часі, їхньої кількісної характеристики, для встановлення хронологічних зв'язків між основними подіями й тлумачення їх. Відповідно до неголовних історичних фактів відносяться:

історико-статистичні дані;

хронологічні відомості;

картографічні й інші відомості;

динамічні і відносно статичні факти, які не мають великого значення для розуміння й оцінки минулого.

Такі факти мають бути коротко, конспективно (наприклад, у вигляді таблиці) повідомлені учням для розкриття і полегшення засвоєння ними головних.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 16

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання історії 11

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.